Спостерігаємо світ

Недоречна допомога?

Як говориться у газеті «Дейлі іоміурі», виникли серйозні сумніви в доцільності декотрих заходів, спрямованих на збереження японської черепахи логгерхед. Наприклад, коли черепашок виводять в інкубаторі із відкопаних у піску яєць, а потім випускають у море, то може притупитися їхнє вроджене вміння орієнтуватися в просторі. Черепашки, які з’явилися на світ природним шляхом, зазначається в газеті, «вчаться виявляти зміни магнітного поля Землі, прямуючи по піску до моря. Так вони розвивають свій інстинкт, який допомагає їм орієнтуватися. Коли ж цих тваринок розводять в інкубаторах, то, перш ніж випустити в океан — їхнє природне середовище,— тримають якийсь час у приміщенні, а це перешкоджає розвитку властивого їм відчуття напрямку та здатності самостійно пересуватися в океані».

 Така важлива усмішка

«Звичайна усмішка, як ніщо інше, допомагає знайти друзів і завоювати прихильність людей»,— говориться у лондонській газеті «Таймс». Всенародне опитування, проведене для Королівської пошти, виявило: перше, що люди помічають в інших,— це їхні усмішки. Майже половина опитуваних сказали, що не хотіли б мати жодної ділової справи з особою, яка виглядає неприязно. Особливо менеджери-жінки більш схильні сприяти просуванню по службі тих працівників, котрі часто усміхаються. Браєн Бейтс, співавтор книжки «Людське обличчя» (англ.), каже: «Це вивчення виявило, якого великого значення надають усмішці в суспільстві. Зазвичай ми охочіше ділимося своїми таємницями, сподіваннями й навіть грошима з тими, хто посміхається». Він зазначає, що усміх сприяє утворенню в організмі більшої кількості ендорфінів, котрі послаблюють біль, і до того ж люди, які невимушено усміхаються, «досягають більших успіхів в особистому й професійному житті».

Найточніший годинник

За повідомленням лондонської газети «Таймс», група американських вчених створила ртутний годинник, що показує час з «точністю до фемтосекунди — найменшої одиниці часу, яка широко використовується в науці». Кажуть, що він «майже в 1000 разів точніший за атомний годинник, який використовувався для збереження загального скоординованого часу — всесвітнього стандарту часу». За словами фізика Скотта Діддамса, «насамперед його почнуть використовувати у фундаментальній фізиці, щоб отримати більш детальне й точне розуміння Всесвіту». А з часом він знайде своє застосування у телефонних системах і навігаційних супутниках. Хоча Діддамс твердить, що цей новий винахід — «найбільш точний годинник у світі», проте вважає, що його можна далі удосконалювати.

«Найточніший перепис населення»?

Перепис, що проводився у США в 2000 році, названо «найточнішим переписом населення в усій історії», говориться у часописі «Уолл-стрит джорнел». Однак «у загальне число населення, отримане після перепису 2000 року, включено 5,77 мільйона чоловік, з якими працівникам Бюро з перепису населення не вдалося сконтактуватися, але вони переконані, що ці люди існують». У газеті пояснюється: «Коли працівники Бюро не отримували відповіді з домів, де хтось, на їхню думку, проживав, то просто вписували у комп’ютери дані цих мешканців на основі різних повідомлень, наприклад відповідей сусідів». Робили це навіть тоді, коли не мали впевненості, що під певною адресою було якесь житло. Методом припущення визначали кількість мешканців, їхній вік, стать, расу і сімейний стан. Один службовець сказав, що переконаний у точності цього перепису, «оскільки люди однакового походження переважно живуть поруч». У деяких штатах особи, з якими не вдалося сконтактуватися, складають понад три відсотки загального числа населення. А графу про расу заповнили на основі здогадок більш як 11 мільйонам чоловік.

Смертоносні дерева?

У Франції ведеться боротьба за вирішення долі близько 400 000 дерев, які ростуть вздовж доріг цієї країни. Дедалі частіше придорожні дерева вважають причиною дорожньо-транспортних пригод, що закінчуються смертю. За повідомленням французького журналу «Експресс», у 2000 році із 7643 смертей на дорогах 799 сталися внаслідок зіткнення з деревами. Проте дехто каже, що насправді винні в загибелі людей не дерева, а алкоголь та перевищення швидкості. Незважаючи на це, уже заплановано спиляти 10—20 тисяч дерев, які ростуть ближче як за 2 метри від краю дороги. Посилаючись на редакційну статтю з часопису «Уолл-стрит джорнел», в якій обговорювалася ця справа, французький журнал зазначив, що складається враження, ніби дерева здійснили «серйозний злочин, не зійшовши з дороги п’яним водіям».

Китайське письмо — мистецтво, що зникає?

За повідомленням лондонської газети «Дейлі телеграф», «через використання комп’ютерів китайські ієрогліфи, які з такими зусиллями вивчало напам’ять покоління за поколінням китайських дітей, тепер перебувають у найбільшій за всі часи небезпеці. Представники освіченої еліти Китаю, які завжди гордилися тим, що знають напам’ять 6000 ієрогліфів, стали забувати їхнє написання. Вони все ще можуть читати, але якщо у них забрати комп’ютер, то багато почуваються просто безпорадними». Новий синдром називають «ті бі ванґ зі» — забуваєш ієрогліф, коли берешся за ручку». До 1980-х майже все писалося від руки. Але пізніше завдяки сучасним програмним засобам китайські ієрогліфи стало можливо вводити в комп’ютер за допомогою звичайної клавіатури. І внаслідок цього мистецтво каліграфії, яке дуже високо цінували і яке нібито навіть виявляло характер людини, що виводила рукою ієрогліфи,— почало відмирати. Це «викликає велике занепокоєння серед лінгвістів, психологів та батьків».

Проблеми харчування молоді

Як зазначається у газеті «Ґлоб енд мейл», під час нещодавнього опитування, в якому взяли участь 1739 канадських дівчат віком від 12 до 18 років, виявилося, що у 27 відсотків з них спостерігаються симптоми розладів харчування. Учасники опитування з міських, приміських і сільських регіонів заповнили анкету, в якій з’ясовувалось їхнє ставлення до харчування та власного тіла. Результати показали, що в декого вже у віці 12 років розвинулася звичка переїдати, а потім, щоб звільнити шлунок і не поправитись,— вибльовувати їжу або вживати таблетки для схуднення, проносні чи сечогінні засоби. Д-р Дженіфер Джоунз, дослідниця з Мережі служби охорони здоров’я при Торонтському університеті, каже, що особливо дівчатам «важливо розвинути здоровий погляд на харчування та заняття фізкультурою. Їм треба більше дізнатися про свій організм і усвідомити, що жіночі тіла, які вони бачать на афішах, у журналах та в рок-кліпах,— неприродні». У газеті додається: «Багато дівчат-підлітків не знають, що під час статевого дозрівання збільшення жирової тканини — природне явище, необхідне для нормального розвитку».

Таблетки в школі

Німецька газета «Зюдвест прессе» повідомляє, що через непомірне навантаження у школі чимраз більше дітей приймає таблетки. Кожен п’ятий учень молодших класів вживає транквілізатори або таблетки для поліпшення успішності. У старших класах це робить кожен третій учень. Але Альбін Даннгойзер, президент Баварського товариства вчителів, каже, що нерозумно вживати медикаменти для подолання стресу або поліпшення успішності, оскільки це не допомагає дітям вирішувати їхні проблеми. Він радить батькам не бути надто вимогливими до дітей, а «дбати насамперед про їхнє фізичне й психічне здоров’я та допомагати їм вирости зрівноваженими людьми».

Надокучливі бур’яни приносять користь

«Живучість бур’янів, таких, як водяний гіацинт, Lantana camara і гваюла, доводить людей до розпачу»,— говориться у журналі «Індія тудей». Lantana camara, яку британці привезли 1941 року для живоплоту, захопила майже 100 000 гектарів землі, і знищити її ніяк не вдається — ані руками, ані хімічними чи біологічними засобами. Токсичний вплив чужинки перешкоджає росту інших рослин, тому через неї доводилося переселяти цілі села. Але мешканці села Лачівале знайшли їй добре застосування. З рослини, додавши глину, будують хати й курники. Крім того, оскільки вона не боїться жодних шкідників, з неї, знявши кору, роблять чудові меблі та кошики. Листя рослини використовують для відлякування комарів та виготовлення ароматичних паличок. А її розтертий корінь — добрий засіб від зубних інфекцій.

Вплив безнадійності

«Чому деякі люди вмирають, а інші — можливо, не менш хворі — живуть далі? — запитує д-р Стівен Стерн з відділу психіатрії Наукового центру здоров’я, що при Техаському університеті у Сан-Антоніо.— Відповідь частково може залежати від того, чи має людина якусь надію в житті, чи ні». Вивчення, в якому брало участь 800 американців похилого віку, виявило, що почуття безнадійності часто веде до передчасної смерті. Але дослідники зазначають, що безнадійність впливає на людей по-різному, залежно від того, яке вони мали дитинство, яке їхнє походження, чи забезпечені вони матеріально і чи схильні до депресії.