Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Тварини — дар від Бога

Тварини — дар від Бога

Тварини — дар від Бога

ЧИ ВИ колись були в зоопарку або цирку? Чи не хотілось вам погладити й обійняти величного лева або могутнього сибірського тигра? Ви, напевно, із захопленням спостерігали, як це робив дресирувальник чи той, хто доглядає тварин. Близько 2000 років тому один з письменників Біблії сказав: «Всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською» (Якова 3:7).

Майже всі тварини потребують любові й турботи. І дуже приємно, коли вони відгукуються на таке піклування. Сучасник біблійного письменника Якова, Пліній Старший, описав, як люди приручали слонів, левів, тигрів, орлів, крокодилів, змій і навіть риб.

По суті, ідея тримати тварин у домах виникла ще в сиву давнину. Задовго до того, як писали Яків і Пліній Старший, древні єгиптяни стали приручати деяких тварин і тримати їх у своїх помешканнях. Нині у приватних домах живе чимало тварин, котрих раніше можна було побачити тільки в зоопарку.

Тварини і перша людська пара

У Біблії розповідається, що на початку людської історії перший чоловік Адам давав імена тваринам. «Як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині» (Буття 2:19, 20). Очевидно, перш ніж назвати ту чи іншу тваринку, Адам довго спостерігав за нею. Він не боявся диких тварин, адже з усіма ними жив у мирі. Яке ж задоволення це, мабуть, приносило йому!

Бог доручив Адамові та його дружині піклуватися тваринним світом. Згідно з Божим наміром, викладеним у Біблії, люди мали ‘панувати над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі’ (Буття 1:26).

Люди і тварини у наш час

Якщо панувати над тваринами в належний спосіб, то вони можуть стати для нас не лише вірними друзями, а навіть членами сім’ї. Одна біблійна розповідь показує, що саме так було тисячі років тому. Пророк Натан розповів царю Давиду про вбогого чоловіка й ‘одну маленьку овечку’: «Із кавалка хліба його їла й з келіха його пила, та на лоні його лежала, і була йому як дочка» (2 Самуїла 12:1—3).

Чимало людей сьогодні й справді прив’язуються до тварин як до членів родини. Розгляньмо випадок, який стався з однією сім’єю, що живе неподалік Хараре, столиці Зімбабве. Батьки купили своїм дітям собаку. Якось їхній восьмирічний син вийшов прогулятись з нею. Аж ось з дерева саме перед його ногами впала велика отруйна змія мамба. Змія напала на хлопчика, але собака прожогом кинулася і врятувала йому життя. Як же ця сім’я стала цінувати свого чотириногого сміливця!

А поміркуйте, скільки користі приносять треновані собаки для глухих. Ось що пригадує одна глуха жінка: «Коли нам дзвонять у двері, Твінкі підбігає, б’є лапою мені по нозі і веде до дверей. Подібно, коли дзвонить годинник, який я наставляю у духовці, собака, аби сповістити про це, мчить до мене. Якщо б з’явився дим чи спрацювала пожежна сигналізація, Твінкі зуміє привернути мою увагу: вона ляже на підлогу і цим попередить про небезпеку».

Собаки-поводирі стають «очима» для сліпих осіб. Майкл Текер, автор книжки «Очі, що провадять», який також тренує таких собак, вважає, що собака-поводир відкриває сліпому цілком новий світ: «Робить незрячого вільним, спроможним будь-куди піти. Така собака може стати навіть справжнім другом». І дуже приємно, коли людей і собак єднають узи міцної дружби!

Ось інший приклад того, як собаки допомагають інвалідам. Одна жінка, прикована до інвалідного візка, мала собаку, яка вміла піднімати й подавати телефонну трубку, а також помагала наклеювати поштові марки! В іншого власника собака виконувала 120 команд, у тому числі діставала жерстяні банки та пакети з полиць у супермаркеті. Господар цієї розумниці лишень показував ліхтариком з лазерним промінчиком, що́ йому потрібно, і собака приносила ці продукти.

Собаки допомагають також літнім особам. Як сказав один ветеринар, домашні тварини, у тому числі й собаки, «наповнюють змістом життя самотніх літніх людей». А в газеті «Торонто стар» повідомлялося: «Люди, які мають вдома тваринок, зазнають менше стресу, рідше звертаються до лікарів і мають більше шансів одужати після серцевого нападу».

У «Новій британській енциклопедії» зазначається: «Тваринки в домі дають можливість навчити дітей, що будь-яке задоволення тягне за собою ряд обов’язків. Спостереження за домашніми улюбленцями теж може допомогти у статевому вихованні дітей. Адже діти мають можливість бачити, як тварини паруються, виношують і приводять на світ потомство та як доглядають за своїми малятами».

Коли любов до тварин засліплює

Дехто настільки любить свою тваринку, що вона стає для нього важливішою, ніж члени сім’ї. У деяких країнах, коли двоє розлучаються, на суді вирішується питання не лише про поділ власності, але й про опіку над домашнім улюбленцем. А дехто навіть умудряється заповідати своїм вихованцям нечувані багатства.

Нині тварини стали джерелом великого прибутку! Видається чимало книжок і журналів про догляд за тваринами. Деякі власники домашніх тварин вдаються до крайнощів і перетворюють життя своїх вихованців на казку. Отож, світ торгівлі постійно працює над тим, аби реалізувати ці примхи.

У наш час можна проконсультуватися в спеціаліста, який візьметься за лікування вашого улюбленця. Існують навіть психіатри, котрі припишуть вашому чотириногому другові антидепресанти. Окрім цього, тваринам можуть допомогти в спеціальних юридичних чи страхових конторах, а також вони мають змогу пройти різного роду навчання. До того ж є заклади, де вашого улюбленця зможуть причепурити. А коли він помре, йому, за вашим бажанням, влаштують розкішний похорон. Віднедавна з’явилась можливість навіть склонувати вашого улюбленця, звичайно ж, за чималі гроші!

Багато людей просто не можуть жити без своїх вихованців. Доктор Йоніке Ньюбі у книжці «Чарівність тварин» (англ.) зазначає: «Можливо, ваша собачка цілий день чекає, коли ви повернетесь додому. Вона підбіжить, вильне хвостом, лизне вас. Здається, для неї це найрадісніша подія дня. Хіба ж то не можна назвати любов’ю».

Проте, коли до тварин починають ставитися з більшою увагою, ніж до людей, це може мати негативні наслідки. Тварина ніколи не задовольнить наших потреб так, як людина. Крім того, деяким тваринам нелегко живеться в місті. Вони створюють труднощі своїм власникам. Про це йтиметься в наступній статті.

[Ілюстрація на сторінці 3]

Вже з давніх-давен люди стали приручати диких тварин.

[Відомості про джерело]

A detail from The Great King of the Parthians Hunts With His Tame Panthers by Giovanni Stradanno: © Stapleton Collection/CORBIS

[Ілюстрація на сторінці 4]

Ізраїльські пастухи ставилися до своїх овечок з ніжністю і співчуттям.

[Ілюстрації на сторінці 5]

Тварини допомагають інвалідам і літнім особам.