Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Народжені, щоб учитися

Народжені, щоб учитися

Народжені, щоб учитися

«Птахи літають, риби плавають, а люди думають і вчаться». (ДЖОН ГОЛЬТ, ПИСЬМЕННИК І ПЕДАГОГ)

ЩОЙНО маленьке оленя з’являється на світ, воно вже пробує зіп’ятися на свої довгі слабкі ноги і йти за мамою. Звичайно, новонароджене дитя не зможе відразу ходити, однак дивовижні здатності його мозку набагато перевищують здатності мозку тварин. Ще з пелюшок цікаве до всього маля прагне відкривати й пізнавати світ.

Тож для нормальних, здорових малюків навколишній світ перетворюється на свого роду дослідницьку лабораторію. Тільки-но вони візьмуть у рученята якийсь предмет, відразу починають вивчати його, залучаючи усі свої органи чуття, навіть пробують його на смак! Але на цьому вивчення не припиняється. Усім відомо, з якою насолодою малюки гнуть, б’ють, трясуть та ламають речі. І все це для того, аби зрозуміти та більше дізнатися про світ, що їх оточує.

Жага дітей до знань стає ще очевиднішою, коли вони починають розмовляти. Перші слова для дитини — це неабияке досягнення! Враз малюк перетворюється на такого собі «запитайка» і починає засипати довколишніх безконечними «А чому?», «А для чого?». Така злива запитань не раз випробовує терпіння батьків. За словами Гольта, у цей період діти «вчаться з великою завзятістю та запалом».

Проходить час, і діти відкривають для себе новий світ — світ науки з учителями, підручниками, партами та сотнями інших дітей. Але, на жаль, після кількох років навчання в школі, бажання вчитись у багатьох учнів згасає. Для декого школа стає мало не каторгою. Можливо, любов до навчання у них відбивають деякі вчителі чи предмети. А може, декотрі діти занадто переймаються своїми оцінками.

Така нехіть до навчання може залишатися протягом усього життя, аж до старості. Саме тому дехто не любить займатися справами, над якими треба поміркувати, які вимагають вивчення чи глибокого дослідження. Крім того, старші люди не мають стимулу до навчання, оскільки поширена думка, ніби з віком здатність навчатися погіршується. Але, як ми згодом побачимо, такі побоювання безпідставні.

Чи хотіли б ви, незважаючи на свій вік, розвинути любов до навчання і поліпшити свою здатність учитися? А якщо у вас є діти, то що зробити, аби вони отримували задоволення від навчання не лише у шкільні роки, але й потім? Відповіді на ці запитання ви знайдете у наступних статтях.

[Ілюстрація на сторінці 2]

Дітям подобається вчитись.

[Ілюстрація на сторінці 3]

На жаль, чимало молодих зазнають у школі стресу та переживань.