Вугілля — чорний камінь з глибоких підземель

Від нашого дописувача в Австралії

«ЛИШЕ спустившись у шахту, ти зрозумієш, що таке справжня темрява!» — кричить крізь шум машин мій друг Берні. Зазирнувши в темну бездонну яму, я почав сумніватись, чи дійсно хочу пересвідчитись у правдивості його слів. Адже ми мали заглибитися на півкілометра під землю.

Повз нас проходить група гірників — широкоплечих чолов’яг, що говорять з сильним австралійським акцентом. Вони йдуть у душові. Гірники усміхаються, і їхні очі та зуби аж світяться на тлі вимазаних вугільною пилюкою облич.

Ось ми сідаємо в невеличкий потяг, який везе нас униз, туди, де залягають вугільні пласти. Спуск настільки крутий, що машиніст мусить мати спеціальне сидіння: воно прикріплене на шарнірах до стелі кабіни і нагадує гойдалку. У мене збоку на ремені — акумулятор, що живить ліхтар на касці і не дає іскор. А також саморятівник — спеціальний пристрій, сама назва якого вказує на можливість небезпеки. Через нього можна дихати за непередбачених обставин. Наш потяг неквапом спускається, і згодом за нами видніється лише невеличка цяточка голубого неба в оточенні чорноти.

Машини замість людей

Шахта, яку я вирішив відвідати,— лише одна з десятків у південно-східній частині Австралії. У тутешніх копальнях щороку видобувають вугілля на суму 8 мільярдів австралійських доларів. Мій екскурсовод, Берні, працює тут разом з 25 000 інших гірників. Взагалі по цілому світі нараховується десять мільйонів гірників: одні добувають вугілля під землею, інші — у величезних кар’єрах (відкриті гірничі розробки). Але кількість шахтарів зменшується. У Великій Британії 1978 року було 1,2 мільйона гірників, проте на початку нашого сторіччя їх залишилось лише 13 000. У США 1924 року у вугільній промисловості працювало 705 000 осіб, а нині — 82 000. У Китаї за останні п’ять років число шахтарів скоротилось на 870 000.

Зменшення кількості гірників не значить, ніби маліє попит на вугілля. За деякими прогнозами, до 2020 року в промислово розвинених країнах потреба в цьому паливі зросте на 11 відсотків. За той же період Китай та Індія планують побудувати понад 750 нових теплових електростанцій, які працюватимуть на вугіллі. Скорочення  кількості гірників — це, головно, результат впровадження нових технологій, які дозволяють видобувати більше вугілля з меншими затратами робочої сили. Берні власне збирається показати мені одну з таких новинок — величезний вугледобувний комбайн.

У глибинах шахти

Коли ми зійшли з потяга, Берні говорить: «Це — дно шахти. Звідси в різні керунки розбігаються тунелі — штреки». До низьких стель прикріплено лампи денного світла. Ряди невисоких колод між долівкою та стелею підпирають вузькі поперечні балки. У стелю вкручено тисячі двометрових болтів-розпірок. Вони надійно скріпляють гірські породи, щоб ті не обвалились.

Здавалося б, стіни вугільної шахти мають бути чорні, проте вони білі. Берні пояснює: «Стіни пофарбовані вапном. Так зменшується ризик вибуху метану та вугільного пилу. Від випадкової іскри може спалахнути метан. Цей газ, наче детонатор, миттєво призведе до сильного вибуху — загоряння вугільного пилу, якого в шахті дуже багато. Щохвилини з цієї копальні викачують близько 2000 літрів метану. На  поверхні він приводить у рух генератор, який виробляє електроенергію для шахти». Щоб уникнути появи іскор та можливого загоряння газів, які просочуються в штреки, я мусив залишити на поверхні свій фотоапарат, магнітофон і навіть електронний годинник.

Біля входу до одного з тунелів, які розходяться увсібіч від головного стовбура шахти, ми сідаємо на приземкувату, але потужну дизельну машину. В’їжджаємо в тунель. Тут доволі темно, тому я добре бачу, як промінь мого ліхтаря на касці  біжить по низькому склепінню. Дорогою минаємо кілька входів до другорядних тунелів, у глибині яких, наче світлячки, мерехтять ліхтарі гірників. У тунелі, паралельному до нашого, розміщено п’ятикілометровий стрічковий конвеєр, по якому рухається видобуте вугілля.

Гірничий комбайн

Ми прибуваємо до вугільного вибою. Крізь водяну пару і вугільний пил я бачу трьох гірників у масках і спеціальних робах з капюшонами. Ці чоловіки обслуговують 250-метрову машину, яка називається комбайном для довгих вибоїв. По довжині усієї машини повільно рухаються, обертаючись, два двометрові диски з металевими зубами. Завдяки їм диски вгризаються на півметра у вугільний пласт. Ця машина теж оснащена стрічковим конвеєром. Він швидко переносить відколоте вугілля до місця, де воно буде подрібнене і перевантажене на головний конвеєр.

Щоб стеля у вибої не обвалилась і не привалила операторів, над комбайном встановлені великі стальні плити на гідравлічних опорах. Після того як диски пройдуть по всій довжині вибою, комбайн разом з опорами і стальними плитами пересувають на півметра вбік. Поза комбайном залишається смуга неукріпленої стелі. За мить від неї з тріскотом відколюються брили вугілля. Крізь гуркіт і скрегіт лунає голос Берні: «Таким способом ми видобуваємо близько тисячі тонн вугілля щогодини. Вибравши з вибою достатньо вугілля, машину розбирають і переміщають на іншу ділянку шахти».

Повернення нагору

Ми з Берні повертаємось до нашої машини і п’ять кілометрів їдемо тряськими тунелями до великого гроту. Це — дно вертикального шахтного стовбура, який у діаметрі має приблизно 10 метрів. Тут вугілля з шумом насипається у великі металеві бункери. «Головний конвеєр несе сюди свій вантаж,— знову кричить Берні.— Ці бункери називаються скіпами. Один вміщає 18 тонн вугілля». Поки Берні пояснював, наповнений бункер, тягнений тросом, швидко їде угору. Через кілька секунд опускається інший бункер, до якого одразу ж почало насипатись вугілля.

Невдовзі потяг поволі везе нас до виходу з шахти — нарешті знову до сонця. Але ми пробули під землею надто довго і надворі вже стемніло. Хоча вечір був безмісячний і темний, я пригадав слова Берні: «Лише спустившись у шахту, ти зрозумієш, що таке справжня темрява».

[Рамка на сторінці 13]

Проблеми використання чорного каменю

▪ Вугілля і забруднення. У звіті Програми ООН з навколишнього середовища сказано: «В 11 великих китайських містах дим і мікроскопічні часточки від спалюваного вугілля щороку призводять до понад 50 000 передчасних смертей і 400 000 випадків захворювання на хронічний бронхіт». За свідченням Інституту всесвітнього спостереження, по цілому світі кожного року від забруднення довкілля, спричиненого використанням вугілля, помирає більш як півтора мільйона людей. Було винайдено чимало технологій очищення вугільного диму, але в країнах, де існує енергетична криза, застосовувати їх невигідно з економічного погляду.

▪ Вугілля і зміна клімату. Від спалювання вугілля щороку утворюється понад два мільярди тонн вуглекислого газу. За прогнозами фахівців, вугілля надалі залишатиметься другим найбільшим «продуцентом» цього газу: 2020 року аж 34 відсотки всіх викидів вуглекислого газу потрапить в атмосферу саме внаслідок переробки вугілля. Багато людей занепокоєні такими цифрами.

Пан Сет Дунн, науковець з Інституту всесвітнього спостереження, свого часу сказав: «Якщо ми не хочемо допустити значних змін клімату, необхідно різко зменшити використання вугілля».

[Рамка на сторінці 14]

Залежні від вугілля

▪ Понад 70 відсотків сталі по цілому світі виплавляється в доменних печах, які працюють на вугіллі. Крім того, з вугілля одержують хімічні речовини, які входять у склад цегли, черепиці, цементу, пластмас, фарб та вибухових речовин.

▪ Найбільше вугілля використовують у енергетиці. Скажімо, в Австралії аж 84 відсотки електроенергії виробляють теплові електростанції, що працюють на вугіллі. У Китаї, ПАР і Данії ця цифра становить приблизно 75 відсотків. У США — більше 50 відсотків. По цілому світі понад третину всієї електроенергії отримують від спалювання вугілля.

▪ Електрична плита чи холодильник за рік «спалюють» приблизно п’ятсот кілограмів вугілля, а електричний водонагрівач — дві тонни.

▪ Науковці підрахували, що в земних надрах залишається ще трильйон тонн вугілля. При нинішніх темпах споживання його вистачить на сотні років.

[Схема/Ілюстрації на сторінках 12, 13]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Вугільна шахта

Вугільний двір

Стовбур шахти

[Ілюстрація]

Вугільний комбайн для довгих вибоїв

[Ілюстрація]

Тягач

Вентиляційний штрек

Вугільний скіп

Дно шахти

[Ілюстрація]

Частина 5-кілометрового стрічкового конвеєра.

[Ілюстрація на сторінці 13]

Підпори і перекриття оберігають тунелі від обвалів.