ЩЕ КІЛЬКА років тому здавалося, що терористичні акти відбуваються лише в таких «гарячих точках», як Північна Ірландія, Країна Басків, що на півночі Іспанії, а також у деяких регіонах Близького Сходу. Але після 11 вересня 2001 року, коли в Нью-Йорку впали вежі-близнюки, кількість терактів різко зросла по цілому світі. Повідомлення про напади терористів стали надходити з острова Балі, Мадрида, Лондона, Шрі-Ланки, Таїланду і Непалу. Та все ж тероризм — явище не нове. А взагалі, що означає термін «тероризм»?

Як зазначено в одному словнику, тероризм — це «незаконне насилля або загроза його застосування особою чи групою осіб, скероване проти людей або матеріальних об’єктів з метою залякати або змусити суспільство чи уряд до певних дій. Зазвичай до терактів вдаються з ідеологічних чи політичних причин». За словами письменниці Джессіки Стерн, «можна знайти сотні різних визначень слова «тероризм»... Однак в кожному з них є дві головні ознаки, які вирізняють тероризм з-поміж інших форм насилля». Що це за ознаки? «По-перше, тероризм спрямований проти цивільного населення... По-друге, для терористів значно важливіше посіяти серед людей панічний страх, аніж завдати якоїсь видимої шкоди. Таке свідоме залякування відрізняє теракт від звичайного вбивства чи інших насильницьких дій».

У першому столітті в Юдеї існувало злочинне угруповання, членів якого називали зелотами. Вони намагалися вибороти незалежність від Римської імперії. Найбільш ревні прихильники цього руху отримали назву сикарії, або кинджальщики, оскільки під одягом вони ховали кинджали. Зазвичай під час єрусалимських свят сикарії змішувались з натовпом і перерізали горло своїм противникам або ж підступно встромляли кинджал їм у спину *.

У 66 році н. е. загін зелотів захопив Масаду — неприступну фортецю на вершині  гори, що розташовувалась неподалік Мертвого моря. Зелоти вирізали римський гарнізон і зробили Масаду своїм опорним пунктом. Звідси протягом років вони здійснювали набіги на довколишні поселення з метою похитнути владу римлян. У 73 році н. е. римський полководець Флавій Сільва на чолі Десятого легіону взяв облогою Масаду, але так і не скорив зелотів. За повідомленням  тодішнього історика, 960 юдеїв, — окрім двох жінок і п’ятьох дітей,— не бажаючи потрапити в руки переможців, вчинили акт масового самогубства.

На думку деяких дослідників, цей бунт юдейських повстанців вперше в історії набув ознак сучасного тероризму. Правда це чи ні, але з того часу тероризм став невід’ємною частиною людського буття.

Починаючи з 1095 року й протягом двох наступних століть, внаслідок хрестових походів Європа й Близький Схід зазнали багато горя і страждань. На боротьбу з християнськими загарбниками піднялися мусульмани Азії та Північної Африки. Найзапекліші бої точилися за Єрусалим, у них «священні лицарі» рубали один одного на куски. Від їхніх мечів та алебардів полягло чимало мирного населення. Священик Вільям Тирський, який жив у ХІІ столітті, яскраво описав вхід хрестоносців до Єрусалима 1099 року.

«Полчища хрестоносців, проходячи вулицями міста, не щадили нікого — ні чоловіків, ні жінок, ні дітей... Кожен, хто зустрічався їм на шляху, гинув від удару меча чи списа... Було стільки вбитих, що через купи мертвих тіл неможливо було ані пройти, ані проїхати. Містом текли ріки крові, а всі дороги були вкриті трупами» *.

Упродовж останніх сторіч терористи почали використовувати вибухівку та вогнепальну зброю, внаслідок чого зросли масштаби руйнувань і кількість загиблих.

Ряд істориків вважає, що день 28 червня 1914 року став поворотним пунктом в історії Європи. Один юнак, якого дехто називає героєм, вистрілив у наступника австрійського престолу — ерцгерцога Франца Фердінанда. Та подія, немов іскра, розпалила вогнище Першої світової війни. Коли ця війна підійшла до кінця, на її рахунку було 20 мільйонів життів.

Людство ще не встигло оговтатись від жахіть Першої світової війни, як вибухнула Друга світова. Тепер світ дізнався про нові способи масового вбивства, як-от концентраційні табори та бомбардування мирного населення. І знову на вівтар війни покладено мільйони невинних жертв. Але й після її закінчення масові вбивства продовжувалися. Скажімо, в 1970-х роках у Камбоджі було винищено понад мільйон людей. А от мешканці Руанди ще й досі не можуть забути безжальної різанини 1990-х років, у якій загинуло понад 80 000 осіб.

З 1914 року до наших днів жителі багатьох країн потерпають від насилля й тероризму. Здається, що людство не взяло з минулого жодних уроків. Мало не щодня терористи вбивають та калічать тисячі людей, а в мільйонів інших забирають право на спокійне і безпечне життя. На ринках вибухають бомби, горять цілі села, жінок ґвалтують, дітей викрадають, гинуть невинні люди. Жодні закони не можуть покласти край цим садистським діям. То чи буде колись покінчено з тероризмом?