Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Допомога дітям з розладами навчання

Допомога дітям з розладами навчання

Допомога дітям з розладами навчання

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У МЕКСИЦІ

Стівену важко читати. Щоразу, коли вчителька просить його щось прочитати вголос перед класом, у нього починає боліти живіт.

Марії нелегко дається письмо, хоча вчителька багато їй допомагає. Виконання домашньої роботи забирає у дівчинки не одну годину.

Ноа по кілька разів читає один і той же матеріал, але ніяк не може його запам’ятати. Щоб отримати хорошу оцінку, він наполегливо працює.

СТІВЕН, Марія та Ноа страждають від розладів навчання, найпоширенішим з яких є дислексія — порушення здатності читати. Той, хто має таке порушення, часто плутає подібні між собою літери. Також серед розладів навчання поширені дисграфія (нездатність правильно писати) і дискалькулія (труднощі з вивченням арифметики). А втім, ці розлади не пов’язані з розумовими здібностями, адже більшість тих, у кого є такі розлади, мають середній або вище середнього рівень інтелектуального розвитку.

Діти з розладами навчання можуть пізно починати говорити, їхнє мовлення повільніше розвивається і схоже на мову маленької дитини. Дехто неправильно вимовляє багато слів, плутає схожі між собою і римовані слова та не може по буквах прочитати навіть найпростіше слово. Також їм важко вчити літери та цифри і чітко виконувати накази батьків чи вчителів *.

Як допомогти дитині

Що робити батькам, коли в їхньої дитини розлади навчання *? Спершу, треба перевірити в неї зір і слух, адже саме в цьому може критися причина розладів. Якщо таких порушень немає, тоді зверніться за допомогою до фахівця. Пам’ятайте, що розлади навчання не свідчать про розумове відставання дитини. Проте вона дуже потребує емоційної підтримки.

Для таких дітей у школі можуть бути розроблені спеціальні програми, скажімо індивідуальні заняття. Не відмовляйтесь від цих програм. Намагайтесь тісно співпрацювати з учителем вашої дитини. Також можна попросити, щоб вашу дитину посадили за першу парту і виділяли їй більше часу для виконання навчальних завдань. Деякі вчителі дають дітям усні чи письмові інструкції, як виконувати завдання, а потім дозволяють їм виголосити підготовлене завдання усно. Діти з розладами навчання зазвичай розсіяні та неорганізовані, тому варто мати вдома другий набір підручників. Якщо вдома чи в школі дитина користується комп’ютером, то встановіть на ньому програму, яка б виправляла орфографічні помилки.

Дітям з дислексією потрібно щодня займатися читанням. Було б добре, щоб дитина читала вголос, а батьки слухали і виправляли помилки. Спершу самі прочитайте текст вголос, а дитина нехай слідкує за текстом. Потім прочитайте цей же текст вголос разом. А тоді нехай його прочитає дитина сама. Нехай вона кожен рядок відокремлює лінійкою, а важкі слова виділяє маркером. Добре, щоб таке читання тривало не більше 15 хвилин у день.

Батьки можуть навчати дитину математики, коли, скажімо, вимірюють складники, вказані в рецепті, займаються столярством або роблять покупки. Зошити в клітинку та різні таблички можуть полегшити виконання завдань з математики. А для тих, кому важко дається письмо, треба користуватися зошитами з широкими лінійками та товстими олівцями. Також для дітей з дислексією добре придбати абетку на магнітах.

А як допомогти дітям з синдромом гіперактивності та дефіциту уваги? Перш ніж говорити з такою дитиною, встановіть з нею зоровий контакт. Створіть для неї спокійну робочу атмосферу і частіше робіть перерви. Скеровуйте в правильне русло активність дитини. Доручайте їй різні обов’язки, як-от погуляти з собакою.

Ваші зусилля будуть винагороджені

Зосереджуйтесь на позитивних рисах своєї дитини та розвивайте її здібності й таланти. Хваліть і винагороджуйте її навіть за незначні успіхи. Для досягнення більших цілей ставте перед дитиною проміжні реалістичні цілі, щоб їй було приємно від здобутих результатів. З допомогою малюнків чи схем покажіть дитині, які кроки вона має зробити, щоб виконати поставлене завдання.

Для кожного важливо вміти читати, писати та рахувати. Якщо дитина матиме бажання й вашу підтримку, то обов’язково навчиться цього, хоча процес навчання відрізнятиметься від традиційного і триватиме довше.

[Примітки]

^ абз. 7 Розлади навчання часто бувають у дітей з синдромом гіперактивності та дефіциту уваги, який характеризується підвищеною руховою активністю, імпульсивністю і нездатністю зосереджуватися. Дивіться «Пробудись!» за 22 лютого 1997 року, сторінки 5—10.

^ абз. 9 У хлопчиків дислексію та гіперактивність діагностують втричі частіше, ніж у дівчаток.

[Рамка на сторінці 11]

РОЗЛАД НАВЧАННЯ — ЦЕ НЕ ВАДА

«Коли я дивився на сторінку друкованого тексту, то бачив там лише якийсь набір літер. Здавалося, ніби переді мною текст іноземною мовою. Слова не мали для мене жодного змісту, поки хтось не прочитав їх уголос. Учителі вважали мене лінивим та зухвалим і думали, що я неуважний на уроках. Але насправді я був дуже уважним і старанним, просто не міг збагнути принципу читання і письма. А от математика давалася мені легко. Ще дитиною я став зосереджуватися на справах, не пов’язаних з читанням і письмом. Я любив займатися спортом, малювати, робити математичні підрахунки і виготовляти щось своїми руками.

Згодом я здобув фах, який дозволив мені брати участь у міжнародній будівельній програмі Свідків Єгови. Я допомагав на п’яти таких проектах. Оскільки мені й досі важко читати, я намагаюсь запам’ятовувати прочитаний матеріал. Це особливо допомагає в християнському служінні. Я навчився жити з розладом навчання і зовсім не вважаю його вадою» (Пітер, повночасний служитель Свідків Єгови, який має дислексію).

[Ілюстрація на сторінці 10]

На уроках діти, слухаючи вчителя, можуть конспектувати матеріал у вигляді малюнків