Верхи на слоні

ВІДТВОРИТИ

Верхи на слоні

Верхи на слоні

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ІНДІЇ

НА БЕРЕЗІ річки Нармада щось куховарить погонич слонів. Неподалік лежить і відпочиває його слон. Між передніми ногами слона сидить син погонича і час від часу намагається вибратися звідти, але тварина «делікатно обвиває хлопчика хоботом і повертає туди, де його поклав батько. Тимчасом батько спокійно готує їсти, будучи впевненим, що малий під надійним наглядом». (З книжки «Project Elephant»).

Вже приблизно два тисячоліття до нашої ери люди послуговувались слонами. У стародавні часи слони здебільшого брали участь у війнах. А сьогодні цих тварин в Індії використовують як робочу силу в заготівлі лісу, в релігійних святах і весіллях, у циркових виставах, а також для реклами і навіть для того, щоб просити милостиню. Як приручають цих тварин і вчать необхідного ремесла?

Навчання слонів

В Індії є чимало центрів з догляду за покинутими, пораненими чи спійманими слоненятами. Один з таких центрів існує в селі Ковні (штат Керала). Ці слоненята, як виростуть, стануть робочими слонами. Погоничі мусять завоювати довір’я малюка, а для цього треба регулярно давати йому їсти. Згодом слоненя вже впізнає голос погонича і швидко біжить, коли той приносить молоко чи пшоняну суміш. Навчання цих тварин починається приблизно в 13-річному віці, а в 25 років слони стають робочими. Уряд Керали вимагає, щоб 65-літніх слонів «відправляли на пенсію».

Аби вміло їздити верхи на слоні погонич теж мусить отримати спеціальне навчання. Як зазначає організація з догляду за слонами в місті Тріхур (штат Керала), погонич має пройти принаймні тримісячні курси. Тут навчають не тільки давати команди, але буквально всього про слонів.

Дорослого слона значно важче вчити, тому його протягом деякого часу тримають у вольєрі. Погонич, стоячи за огорожею, спочатку вчить слона усних команд. Наприклад, у штаті Керала слон на цьому етапі вивчає майже 20 наказів і сигналів, необхідних для виконання певних робіт. Погонич чітко й голосно дає команду та одночасно штурхає слона палицею, показуючи, що робити. За послух слона винагороджують чимось смачненьким. Якщо слон вже дружньо ставиться до погонича, той заходить у вольєр і гладить її. Так між ними зміцнюється взаємна прив’язаність. З часом слона виводять з-за огорожі, дотримуючись необхідних заходів безпеки, адже слон може ще виявляти свою дику вдачу. Поки слона повністю не приручать, на прогулянки чи купатися його ведуть між двома вже навченими слонами, до яких він прив’язаний ланцюгами.

Коли слон добре засвоїв усні накази, погонич переходить до наступного етапу. Він сідає верхи на слона і вчить його розуміти команди, які виконуються пальцями ніг чи п’ятками. Щоб слон рушив вперед, погонич натискає пальцями ніг з тильного боку вух тварини, а щоб дати задній хід, тиснуть п’ятами у її плечі. Усні команди віддає тільки один погонич, тоді слон добре їх розуміє. За три або чотири роки слон знатиме всі накази і вже ніколи їх не забуде. Хоча мозок слона у порівнянні з тілом невеликий, він надзвичайно розумна тварина.

Догляд за слоном

Слон здоровий, задоволений та добре працює, коли за ним належно доглядають. А для цього слона треба щоденно купати. Погонич під час купелі використовує камені та акуратно розрізані шкаралупи кокосового горіха, якими шкребе товсту, але водночас ніжну та чутливу шкіру слона.

Після купання настає час для сніданку. Погонич готує суміш з пшениці, пшона та кінських бобів. Головною поживою слона є бамбук, пальмове листя і трава. Також тварини люблять поласувати сирою морквою та цукровою тростиною. Більшість часу ці ненажери їдять, адже кожного дня їм потрібно 140 кілограмів корму і 150 літрів води. Погонич мусить задовольняти ці потреби, тоді він стане для слона справжнім другом.

Насилля над тваринами

Іноді піддатливий індійський слон відмовляється працювати. Він може бунтуватися, коли погонич кричить на нього чи карає. В індійській газеті «Санді геральд» розповідалося, як один самець з бивнями «оскаженів через погане ставлення. Погонич часто бив слона, і, коли тварина розлютилась, їй довелося вколоти заспокійливе». У квітні 2007 року газета «Індія тудей інтернешнл» повідомляла: «Лише протягом минулих двох місяців більше 10 слонів стали неконтрольованими під час святкувань, а з січня минулого року від оскаженілих тварин загинуло 48 погоничів». Така агресія часто буває щороку в період парування. Тоді у здорових самців різко зростає рівень тестостерону і вони непередбачувано й агресивно поводяться з іншими самцями та людьми. Цей період може тривати від 15 днів до 3 місяців.

Коли слона продають чи він переходить до іншого погонича, то це теж може викликати в нього агресію. Слони дуже прив’язуються до своїх господарів. Аби полегшити травму від розлуки, погонич подорожує разом зі слоном до його нового власника. Там він залишається доти, доки новий господар не знайде «спільної мови» зі слоном. Але найважче слон переживає смерть господаря. Проте з часом він таки пристосовується до нових обставин.

Хоча багато хто може боятись цих велетнів, навчені слони слухаються добрих господарів. Якщо погонич лагідно поводиться з твариною, то може навіть не прив’язувати її на час своєї відсутності. Погонич спирає палицю одним кінцем до ноги слона і наказує не рушати з місця. Слон стоїть нерухомо і палиця не падає. Як згадано на початку статті, співпраця між слоном і погоничем може вражати і зворушувати. Тому добрий господар завжди довіряє своєму слонові.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 18]

ЛЮДИ І СЛОНИ

Люди вже здавна приручали слонів. Чимало слонів мав у своєму війську карфагенський полководець Ганнібал. Протягом ІІІ століття до н. е. північноафриканське місто Карфаген воювало з Римом. Ці війни називають Пунічними війнами. Ганнібал зібрав військо в іспанському місті Картахені, щоб рушити на Рим. Спершу він перетнув Піренеї і дістався території, де нині розташована Франція. Після цього він здійснив, як сказано в журналі «Археологія», «один з найсміливіших в історії військовий маневр». Майже 25 тисяч вояків у супроводі 37 африканських слонів і безлічі в’ючних тварин перетнули Альпи та ввійшли в Італію. Вони зносили холод, снігові бурі, зсуви ґрунту та ворожість гірських племен. Для слонів така подорож була вкрай виснажливою. Усі вони загинули протягом першого року перебування Ганнібала в Італії.

[Відомості про джерело]

[Ілюстрація на сторінці 17]

Погонич шкребе товсту, але водночас ніжну та чутливу шкіру слона

[Відомості про джерело]

[Відомості про ілюстрації, сторінка 16]

ПРОБУДИСЬ!