«Найбільші проблеми, з якими я стикаюсь,— каже Аліна, котра має двох хлопчиків,— це втома і постійний брак часу». Така ситуація типова для одиноких матерів. Ось чому багато з них мають коло підтримки — групу людей, яких можна без вагань попросити про допомогу.

Шукайте підтримки серед родичів і друзів, яким ви довіряєте. Складіть список людей, яких ви можете попросити про допомогу: посидіти з дитиною, підвезти куди-небудь, полагодити щось у домі чи підтримати емоційно. Постійно оновлюйте цей список. Також дізнайтеся, яку допомогу можуть надати державні і недержавні організації.

Рената є Свідком Єгови й отримує велику підтримку від одновірців. «Вони завжди готові мені допомогти,— розповідає вона.— Коли і я, і дві мої дев’ятирічні доньки захворіли на грип, не було кому готувати. Як тільки про ситуацію дізналися в нашому зборі, нам почали щодня приносити їжу». Такий вияв турботи нагадує слова з Біблії: «Дітоньки, любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою» (1 Івана 3:18).

Чи може чимось допомогти батько дитини, який не є опікуном? Якщо йому дозволено судом проводити час з дітьми і він спроможний та хоче допомогти, то чому б не поділитися з ним тягарем обов’язків? Зрештою, дітям потрібна увага тата *.

Привчайте дітей допомагати вам. Даючи дітям завдання відповідно до їхнього віку, ви допоможете і собі, і їм. Так вони навчаться відповідальності і набудуть трудових навичок. А це придасться їм у дорослому житті.