ПЛАЧ супроводжує нас від дня нашого народження. Один вчений назвав сльози «звуковою пуповиною», адже коли ми були немовлятами, то плачем давали знати про свої емоційні та фізичні потреби. Ставши дорослими, ми навчилися спілкуватися по-іншому, але деколи все одно проливаємо сльози. Чому?

Часто ми плачемо під впливом різних емоцій. Наприклад, сльози можуть виступати нам на очі через горе, розчарування або фізичний чи психологічний біль. А втім, причиною сліз буває теж емоційне піднесення, якісь наші досягнення або відчуття полегшення — у такому випадку це сльози радості. Плач може бути заразливим. «Якщо я бачу, що хтось плаче, то, хоч би якою була причина, сама не можу стримати сліз»,— каже Марія. Можливо, якісь вигадані ситуації у фільмі чи книжці теж викликали у вас сльози.

У будь-якому разі плач — це дієвий несловесний засіб спілкування. «Існує мало інших способів сказати так багато за такий короткий час»,— говориться в одній книжці («Adult Crying»). Чиїсь сльози зазвичай не залишають нас байдужими. Приміром, більшість із нас не може спокійно дивитися на сльози жалю, бо вони дають нам знати, що хтось страждає. Тож ми намагаємось потішити того, хто плаче, або ж допомогти йому.

Деякі фахівці вважають, що давати вихід своїм емоціям за допомогою плачу корисно. На їхню думку, якщо людина постійно стримує сльози, це може зашкодити її здоров’ю. Інші вчені твердять, що позитивний вплив плачу на наш фізичний і психічний стан не доведений наукою. Все ж, за даними опитувань, 85 відсотків жінок і 73 відсотки чоловіків почуваються краще після того, як поплачуть. «Іноді мені треба виплакатись,— каже Ноемі.— Після цього я роблю глибокий вдих і тоді можу краще зрозуміти ситуацію та правильно її оцінити».

Однак відчуття полегшення може приходити не лише зі слізьми. Важливу роль тут також відіграє реакція інших. Скажімо, нам стає легше, коли наш плач спонукує  людей потішати нас або допомагати нам. Проте якщо реакція на наші сльози негативна, то ми можемо відчувати сором або почуватися відкиненими.

Справді, багато в чому плач залишається загадкою. Але одне можна сказати з певністю: здатність виявляти емоції через плач — один з чудових дарів Бога.