Батьки подають хороший приклад, якщо самі дотримуються того, чого вчать своїх дітей. Наприклад, навряд чи ваш син навчиться бути чесним, коли чує, як, не бажаючи говорити з кимось, хто до вас прийшов, ви просите: «Скажи, що мене немає вдома».

«Серед батьків популярний підхід: “Роби те, що я кажу, а не те, що я роблю”. Але з дітьми це не працює. Вони, наче губки, вбирають усе, що ми говоримо й робимо. А коли у нас слово розходиться з ділом, вони обов’язково на це вкажуть» (Давид).

БІБЛІЙНА ІСТИНА: «Чому проповідуєш: “Не кради”, а сам крадеш?» (Римлян 2:21).

Вплив, який справляють батьки на своїх дітей у підлітковому та юнацькому віці, набагато більший за вплив будь-кого іншого, навіть ровесників. Тому саме ви можете скеровувати своїх дітей у правильному напрямку, звичайно, за умови, що ваші слова не розходяться з ділом.

«Буває, сто разів повторюєш те саме і сумніваєшся, чи дитина тебе чує. Але варто тільки раз зробити щось не так, як говориш, і дитина відразу тобі на це вкаже. Ніщо не проходить повз увагу наших дітей, навіть коли ми про це й не здогадуємось» (Ніколь).

БІБЛІЙНА ІСТИНА: «Мудрість, що згори... нелицемірна» (Якова 3:17).

Погляньте на себе збоку. Що у вільний час переглядаєте ви? Як ставитеся до своїх домашніх? Які у вас друзі? Чи ви поважаєте тих, хто поряд? Іншими словами, чи ви самі є такою людиною, якою хочете бачити свою дитину?

«Ми з чоловіком не вимагаємо від наших дітей того, чого не робимо самі» (Крістін).

Просіть вибачення. Діти знають, що ви не ідеальні. Якщо ви не боїтеся вчасно попросити вибачення у чоловіка, дружини чи своїх дітей, то подаєте чудовий приклад чесності і смирення.

«Діти повинні чути, як ми визнаємо свої помилки і просимо за них вибачення. Інакше вони вчаться приховувати свої прогріхи» (Робін).