СТАЛАСЯ жахлива річ. Недавно вбили Івана Хрестителя. Іродія́да, дружина царя, не любила Івана. Вона домоглась від царя, щоб Іванові стяли голову.

Коли Ісус почув про це, то дуже засумував. Він іде до відлюдного місця, щоб побути на самоті, але за ним пішло багато народу. Коли Ісус побачив натовп, то змилосердився над людьми. Він починає розказувати їм про Боже Царство і зціляє хворих між ними.

Того ж вечора приходять до нього учні, кажучи: «Уже пізно, а це місце відлюдне. Відпусти народ, нехай підуть до міста й куплять собі поживи».

«Їм не потрібно залишати це місце,— відповідає Ісус.— Ви нагодуйте їх». Звертаючись до Пилипа, Ісус питає: «Де ми можемо купити так багато їжі, щоб нагодувати всіх цих людей?»

«Щоб хоч трохи нагодувати кожного, потрібно дуже багато грошей»,— відповідає Пилип. Тоді відізвався Андрій: «Хлопчина, який носить нашу їжу, має п’ять хлібів і дві риби. Але цього не вистачить для тих людей».

«Накажи людям посідати на траву»,— говорить Ісус. Подякувавши Богові за їжу, він почав ламати її на куски. Потім учні роздають усім людям хліб і рибу. Там є 5000 чоловіків і ще більше тисяч жінок та дітей. Вони всі наїлись досхочу. І коли учні зібрали залишки їжі, то назбиралось 12 повних кошиків!

Тоді Ісус відправляє своїх учнів човном на другий берег Галіле́йського моря. Увечері знявся сильний вітер і почав кидати човен по бурхливому морю. Учні дуже настрашились. Опівночі вони бачать, що хтось іде до них по воді. Їх обгорнув великий жах, бо не знають хто це.

«Не лякайтесь,— каже Ісус.— Це я!» Вони таки не вірять цьому. Тоді Петро каже: «Якщо це дійсно ти, Господи, тоді скажи мені підійти по воді до тебе». Ісус відповідає: «Іди!» Петро виліз з човна й став іти по воді! Та він налякався і  почав тонути, але Ісус урятував його.

Пізніше Ісус знову нагодував тисячі людей. Цього разу він нагодував їх сімома хлібами й кількома маленькими рибками. Всі люди наїлись досхочу. Чи ж не чудово те, як Ісус дбає про людей? Коли він царюватиме, ми вже ніколи ні про що не будемо журитись!