Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Відступництво

Відступництво

Визначення. Відступництво — це полишення або відмова від поклоніння і служіння Богові, по суті бунт проти Бога Єгови. Деякі відступники стверджують, що знають Бога і служать йому, але вони відкидають вчення чи вимоги, викладені в його Слові. Інші заявляють, що вірять у Біблію, але відкидають організацію Єгови.

Чи нам слід сподіватися, що у християнському зборі з’являться відступники?

1 Тим. 4:1: «Дух ясно говорить, що від віри відступляться дехто в останні часи, ті, хто слухає духів підступних і наук демонів».

2 Сол. 2:3: «Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день [день Єгови] не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль».

Деякі розпізнавальні ознаки відступників:

Вони намагаються робити інших своїми послідовниками, спричиняючи таким чином сектантські поділення

Дії 20:30: «Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою».

2 Пет. 2:1, 3: «Будуть між вас учителі неправдиві, що впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх... І в зажерливості вони будуть ловити вас словами облесними [«оманними», Хом.]».

Вони можуть твердити, що вірять у Христа, але легковажать працею проповідування і навчання, яку він призначив своїм послідовникам

Луки 6:46: «Що звете ви Мене: «Господи, Господи», та не робите того, що Я говорю?»

Матв. 28:19, 20: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх... навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів».

Матв. 24:14: «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!»

Вони можуть заявляти, що служать Богові, але відкидають його представників, його видиму організацію

Юди 8, 11: «Так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владами, зневажають слави [«славних», НС]. Горе їм, бо... загинули в бунті Корея!»

Чис. 16:1—3, 11, 19—21: «Корей... Датан, і Авірон... повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п’ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади... І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: «Досить вам, бо вся громада — усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?» [Мойсей сказав:] «Ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон,— що́ він, що ви ремствуєте проти нього?» І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді! І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи: «Відділіться від цієї громади,— Я винищу їх умить!»

Вони не тільки полишають правдиву віру, але й починають «бити» своїх колишніх товаришів, прилюдно критикуючи їх і використовуючи інші методи, щоб перешкодити їхній праці; зусилля таких відступників скеровані на руйнування, а не на збудування

Матв. 24:45—51: «Хто ж вірний і мудрий раб, якого пан поставив над своїми челядниками давати своєчасно поживу для них? ...А як той злий раб скаже у серці своїм: «Забариться пан мій прийти», і зачне бити товаришів своїх, а їсти та пити з п’яницями, то пан того раба прийде дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає. І він пополовині розітне його, і визначить долю йому з лицемірами».

2 Тим. 2:16—18: «Стережися ж базікань марних [«порожніх та нечестивих», Хом.], бо вони ще більше провадять до безбожности, а їхнє слово, як рак [«гангрена», Кул.], буде ширитися. Від таких Гіменей і Філіт, що вони погрішилися в правді [«відхилилися від правди», Хом.], казавши, що воскресіння було вже, і віру деяких руйнують».

Чи вірні християни запрошували б відступників до себе чи то безпосередньо, чи через читання їхньої літератури?

2 Ів. 9, 10: «Кожен, хто робить переступ [«забігає наперед», Хом.] та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має... Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його!»

Рим. 16:17, 18: «Благаю ж вас, браття, щоб ви остерігалися тих, хто чинить розділення й згіршення [«поблазні», Кул.] проти науки, якої ви навчилися, і уникайте їх... вони добрими та гарними словами зводять серця простодушних».

Чи людина зазна́є якоїсь серйозної шкоди від того, що з цікавості познайомиться з поглядами відступників?

Прип. 11:9 (Кул.): «Устами губить зрадник [«відступник», НС] ближнього свого».

Ісаї 32:6: «Глупоту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство [«відступництво», НС], та щоб говорити до Господа [«проти Господа», Хом.] слово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити спраглого!» (Пор. Ісаї 65:13, 14).

Наскільки небезпечним є відступництво?

2 Пет. 2:1: «Впровадять згубні єресі, відречуться від Владики, що викупив їх, і стягнуть на себе самі скору погибіль».

Йова 13:16: «Перед обличчя Його [Боже] не підійде безбожний [«відступник», Моск.]».

Євр. 6:4—6: «Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та [«прилюдно», Хом.] зневажають».