Християнам наказано ‘стримуватися від крови’

Дії 15:28, 29: «Зволилось Духові Святому і нам [керівному  органу християнського збору],— тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного: стримуватися від ідольських жертов та крови, задушенини [тобто вбитої тварини, яка не була знекровлена], та від блуду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!» (Тут споживання крові прирівнюється до ідолопоклонства та розпусти — речей, якими нам не слід займатися).

Можна споживати м’ясо тварин, але не кров

Бут. 9:3, 4: «Усе, що плазує, що живе воно,— буде вам на їжу. Як зелену ярину — Я віддав вам усе. Тільки м’яса з душею його, цебто з кров’ю його, не будете ви споживати».

Кожну тварину, м’ясо якої йде на їжу, треба належно знекровити. Тварина, котра була задушена, загинула в пастці або була знайдена мертвою,— непридатна для їжі. (Дії 15:19, 20; пор. Левит 17:13—16). Так само не слід споживати їжі, до якої додана цільна кров чи навіть декотрі її складники.

Бог дозволяв використовувати кров виключно для жертовних цілей

Лев. 17:11, 12: «Душа тіла — в крові вона, а Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші, бо кров та — вона очищує душу [«чинить покуту, оскільки в ній життя», Хом.]. Тому сказав Я Ізраїлевим синам: Кожна душа з вас не буде їсти крови, і приходько, що мешкає серед вас, не буде їсти крови». (Усі тваринні жертви під Мойсеєвим Законом були прообразом одної жертви Ісуса Христа).

Євр. 9:11—14, 22: «Христос, Первосвященик... не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення. Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла, скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому! ...Без пролиття крови не має відпущення».

 Еф. 1:7: «Маємо в Ньому [Ісусі Христі] відкуплення кров’ю Його, прощення провин через багатство благодаті Його».

Як люди, котрі в перших століттях н. е. вважали себе християнами, розуміли біблійні накази стосовно крові?

Тертулліан (бл. 160—230 роки н. е.): «Вам слід червоніти за свої збочення перед християнами. Ми навіть не споживаємо крові тварин під час наших обідів, на яких їмо звичайну їжу... Щоб випробовувати християн, ви [римляни-язичники] подаєте їм ковбаски, наповнені кров’ю. Ви, звичайно, переконані, що саме те, за допомогою чого ви намагаєтесь звести їх з правильної дороги, їм заборонено. Як же ви можете думати, що вони жадатимуть людської крові, коли ви впевнені, що вони відсахнуться від крові тварин?» («Tertullian, Apologetical Works, and Minucius Felix, Octavius», переклад Емілі Дейлі, Нью-Йорк, 1950, с. 33).

Мінуцій Фелікс (III століття н. е.): «Ми так остерігаємось людської крові, що не споживаємо крові навіть їстівних тварин» («Донікейські отці» [«The Ante-Nicene Fathers»] за редакцією Е. Робертса і Дж. Дональдсона, Гранд-Рапідс, Мічиган, США, 1956, т. IV, с. 192).

Переливання крові

Чи біблійна заборона стосується також людської крові?

Стосується. У Дії 15:29 сказано «стримуватися від... крови». Тут не сказано стримуватися тільки від крові тварин. (Порівняйте Левит 17:10 [Хом.], де заборонено їсти «хоч яку б кров»).

Чи переливання крові дійсно рівнозначне її споживанню?

У лікарні, якщо пацієнт не може приймати їжу через  рот, його живлять внутрішньовенно. Подумайте: чи той, хто ніколи не брав крові до уст, але прийняв кров шляхом переливання, дійсно послухався наказу «стримуватися від... крови»? (Дії 15:29). Для порівняння розгляньмо приклад людини, котрій лікар наказав стримуватися від алкоголю. Чи вона буде слухняною, якщо перестане пити алкоголь, але вводитиме його собі у вену?

Чи існують альтернативні методи лікування пацієнтів, які відмовляються від крові?

Часто для поповнення об’єму плазми можна використати звичайний сольовий розчин, розчин Рінгера і декстран, які є майже в усіх сучасних лікарнях. Фактично використання цих засобів дозволяє уникнути ризику, пов’язаного з переливанням крові. В «Журналі Канадського товариства анестезіологів» («Canadian Anaesthetists’ Society Journal», січень 1975 року, с. 12) говориться: «Плазмозамінники мають ту перевагу, що не несуть із собою небезпек, якими загрожує переливання крові,— це бактеріальні або вірусні інфекції, посттрансфузійні реакції та резус-сенсибілізація». Свідки Єгови з релігійного погляду не мають жодних заперечень щодо плазмозамінників, які не містять компонентів крові.

Фактично Свідки Єгови отримують ліпшу медичну допомогу через те, що не приймають крові. В «Американському журналі акушерства і гінекології» («American Journal of Obstetrics and Gynecology», 1 червня 1968 року, с. 395) один лікар визнав: «Коли оперуєш без можливості зробити переливання крові, то це зазвичай підвищує якість операції. Більше уваги звертається на перетискання кожної судини, що кровоточить».

Усі види операцій можна успішно робити без переливання крові. Це стосується також операцій на відкритому серці, на головному мозку, ампутації кінцівок і повного видалення органів, уражених раком. Доктор Філіп Рен написав: «Ми без вагань робимо кожну необхідну хірургічну операцію людям, які не дають згоди на переливання крові» («Медичний журнал штату Нью-Йорк» [«New York State Journal of Medicine»],  15 жовтня 1972 року, с. 2527). Доктор Дентон Кулі з Техаського кардіологічного інституту сказав: «Результати [використання плазмозамінників, які не містять компонентів крові] у випадку Свідків Єгови справили на нас таке враження, що ми почали застосовувати цей метод при лікуванні всіх пацієнтів із серцевими захворюваннями» («Союз» [«Union»], Сан-Дієго, 27 грудня 1970 року, с. A-10). «Метод «безкровного» оперування на відкритому серці, розроблений спочатку для дорослих членів секти Свідків Єгови через те, що їхня релігія забороняє переливання крові, тепер успішно застосовується при складних операціях на серці у немовлят і дітей» («Нове в кардіології» [«Cardiovascular News»], лютий 1984 року, с. 5).

«Ви лишаєте своїх дітей вмирати, тому що відмовляєтесь від переливання крові. По-моєму, це просто жахливо»

Можна відповісти: «Але ми дозволяємо робити їм переливання — тільки безпечніші. Ми погоджуємось на ті переливання, які не несуть із собою ризику заразитися такими хворобами, як СНІД, гепатит чи малярія. Ми бажаємо для своїх дітей найкращого лікування, як і кожен, хто любить свою дитину». Тоді можна додати: 1) «Якщо втрачено багато крові, перш за все треба відновити об’єм рідини в судинах. Ви, безсумнівно, знаєте, що наша кров більш як на 50 відсотків складається з води; потім ідуть еритроцити, лейкоцити і так далі. У випадку значної втрати крові сам організм вводить в кровообіг великий запас клітин крові і прискорює утворення нових. Однак потрібен відповідний об’єм рідини. З цією метою використовуються плазмозамінники, які не містять компонентів крові, і ми їх приймаємо». 2) «Тисячам людей вводились плазмозамінники, і результати були чудовими». 3) «Ще важливішим для нас є те, що говорить сама Біблія в Дії 15:28, 29».

Або можна сказати: «Я розумію вашу думку. Мабуть, ви уявляєте, що було б з вашою дитиною в такій  ситуації. Як батьки, ми зробили б усе можливе, щоб забезпечити благополуччя своїх дітей, правда ж? Отже, повинні існувати вагомі підстави, щоб такі люди, як ми з вами, відмовлялися від певного методу лікування». Тоді можна додати: 1) «Як ви думаєте, чи може так бути, що декотрі батьки керуються тим, що Боже Слово говорить ось тут, у Дії 15:28, 29?» 2) «Отже, виникає питання: чи у нас достатньо віри, щоб виконати те, що наказує Бог?»

«Ви не визнаєте переливання крові»

Можна відповісти: «У газетах публікувались повідомлення про випадки, коли вважалося, що Свідок може померти, якщо не погодиться на переливання крові. Чи ви це́ маєте на думці? [...] Чому ми займаємо саме таку позицію?» Тоді можна додати: 1) «Чи ви любите свою дружину (чоловіка) настільки, що ризикували б заради неї (нього) своїм життям? [...] Люди також ризикують життям за свою країну, і за це їх вважають героями, чи не так? Але є хтось величніший за всіх і все на землі — це Бог. Чи ви згодилися б ризикувати життям, керуючись любов’ю до нього і бажаючи залишатися вірним його правлінню?» 2) «По суті, справа стосується спірного питання про нашу відданість Богові. Це Боже Слово каже нам стримуватися від крові (Дії 15:28, 29)».

Або можна сказати: «Існує багато речей, досить звичних сьогодні, яких Свідки Єгови уникають, наприклад: обман, перелюб, крадіжка, куріння і, як ви вже згадали, вживання крові. Чому ми цього уникаємо? Тому що у своєму житті ми керуємось Божим Словом». Тоді можна додати: 1) «Чи ви знаєте, що саме Біблія наказує нам стримуватися від крові? Хотів би це вам показати (Дії 15:28, 29)». 2) «Як ви, мабуть, пригадуєте, Бог сказав нашим першим батькам, Адаму і Єві, що їм можна їсти з кожного дерева в Едемі, крім одного. Однак вони не послухалися, з’їли той заборонений плід і все втратили. Як немудро! Сьогодні, звичайно ж, немає дерева із забороненим плодом. Але після Потопу за днів Ноя Бог знову дав людям одну заборону. Цього разу йшлося про кров (Бут. 9:3, 4)». 3) «Отже,  питання по суті зводиться до того, чи ми маємо віру в Бога. Якщо ми слухаємось його, то маємо перед собою перспективу жити вічно в досконалості під правлінням його Царства. Навіть якщо б довелося померти, він запевняє нас, що буде воскресіння».

«Що, коли лікар каже: «Ви помрете без переливання крові»?»

Можна відповісти: «Коли вже ситуація насправді така серйозна, то чи лікар може гарантувати, що пацієнт не помре, якщо йому дадуть кров?» Тоді можна додати: «Але існує той, хто може повернути людині життя, це Бог. Чи ви не погодитесь, що коли стоїш перед лицем смерті, то відвертатися від Бога, порушуючи його закон, було б дуже немудро? Я вірю в Бога. А ви? Його Слово обіцяє воскресіння для тих, хто вірить в його Сина. Чи ви вірите тій обітниці? (Ів. 11:25)».

Або можна сказати: «Це може означати, що він особисто не знає, як у цьому випадку обійтись без застосування крові. Якщо це можливо, ми стараємось допомогти йому встановити контакт з лікарем, який має необхідний досвід, або ж вирішуємо скористатися послугами іншого лікаря».