1, 2. У кого батьки повинні шукати допомоги у вихованні дітей?

 «ДІТИ — спадщина Господня»,— з вдячністю вигукнув один батько близько 3000 років тому (Псалом 127:3). Справді, радість батьківства є цінною нагородою від Бога, і її може отримати більшість одружених людей. Однак люди, які стають батьками, швидко з’ясовують, що, окрім радості, батьківство приносить із собою відповідальність.

² Особливо сьогодні виховання дітей стало складною справою. Але багато людей справляються з цим успішно, і натхнений псалмоспівець показує необхідну передумову цього успіху: «Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому» (Псалом 127:1). Чим точніше ви дотримуєтеся вказівок Єгови, тим ліпшими батьками станете. Біблія каже: «Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся!» (Приповістей 3:5). Чи ви готові слухатися порад Єгови, приступаючи до 20-літнього призначення виховувати дитину?

3. Яку відповідальність щодо виховання дітей має батько?

³ У багатьох домах по цілому світі чоловіки вважають виховання дітей головним чином жіночою  справою. Це правда, що Боже Слово відводить батькові роль головного годувальника сім’ї. Але Біблія також говорить про його відповідальності вдома: «Приготуй працю твою надворі, оброби собі поле твоє, а потім збудовуй дім твій» (Приповістей 24:27, Дерк.). У Божих очах і батько, і матір несуть однакову відповідальність за виховання дітей (Приповістей 1:8, 9).

4. Чому не слід хлопчиків вважати кращими від дівчаток?

⁴ Як ви ставитеся до своїх дітей? Є відомості про те, що в Азії «дівчатка народжуються на світ небажаними». Упередження проти дівчаток, згідно з повідомленнями, все ще зустрічається в Латинській Америці, і то навіть серед «більш освічених сімей». Але річ у тім, що дівчатка не є другосортними дітьми. Наприклад, Яків, відомий патріарх старовини, говорив про всіх своїх дітей, у тому числі про дочок, які народилися до того часу, що це «діти, якими обдарував [його] Бог» (Буття 33:1—5; 37:35). Подібно й Ісус благословляв усіх «діток» (хлопчиків та дівчаток), яких приводили до нього (Матвія 19:13—15). Можна бути впевненим, що він віддзеркалював цим погляд Єгови (Повторення Закону 16:14).

5. Чим повинне керуватися подружжя, приймаючи рішення про величину своєї сім’ї?

⁵ Чи у вашій місцевості вважається, що жінка повинна народити якомога більше дітей? Рішення про кількість дітей у сім’ї по праву приймає сама подружня пара. Але що, коли у батьків не вистачає коштів на харч, одяг та освіту для багатьох дітей? Безумовно, подружжя повинне брати це до уваги, приймаючи рішення про величину своєї сім’ї. Декотрі пари, які не можуть утримувати  своїх дітей, покладають відповідальність за їхнє виховання на родичів. Чи бажано так робити? Не дуже. До того ж це не звільняє батьків від обов’язку перед їхніми дітьми. Біблія каже: «Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри» (1 Тимофія 5:8). Відповідальні пари намагаються планувати, скільки у них буде «домашніх», так щоб бути в стані ‘дбати про своїх’. Чи можуть вони користуватися засобами запобігання вагітності? Це питання вирішує сама подружня пара, і, якщо вона хоче користуватися ними, вибір контрацептивів також є приватною справою. «Кожен нестиме свій власний тягар» (Галатів 6:5). Однак методи, які передбачають будь-яку форму аборту, суперечать біблійним принципам. Бог Єгова є «джерело життя» (Псалом 36:10). Тому знищення зачатого життя виявило б явну неповагу до Єгови і є рівносильним душогубству (Вихід 21:22, 23; Псалом 139:16; Єремії 1:5).

6. Коли слід починати навчання дитини?

⁶ У Приповістей 22:6 (Дерк.) говориться: «Навчай малого на добру путь, якою він має йти». Навчання дітей — це ще один великий обов’язок батьків. Але коли слід починати навчання? Дуже рано. Апостол Павло зауважив, що Тимофія навчали «змалку» (2 Тимофія 3:15, Хом.). Грецькою мовою це слово може стосуватися немовлят і навіть ненароджених дітей (Луки 1:41, 44; Дії 7:18—20). Отже, Тимофія почали навчати з дуже раннього віку — і це правильно. Раннє дитинство — ідеальний вік починати навчання. Навіть у такому віці діти прагнуть знань.

7. а) Чому важливо, щоб і матір, і батько розвивали близькі взаємини з немовлятком? б) Які взаємини існували між Єговою та його єдинородним Сином?

 ⁷ «Я полюбила свою дитину з першого погляду»,— каже одна мати. Це скаже більшість матерів. Така чудова приязнь між матір’ю і дитиною зростає після народження з кожною хвилиною, яку вони проводять разом. Годування поглиблює цей зв’язок. (Порівняйте 1 Солунян 2:7). Для задоволення емоційних потреб дитини вкрай необхідно, щоб мати голубила її та розмовляла з нею. (Порівняйте Ісаї 66:12). А що ж батько? Він також повинен розвивати з дитиною близький зв’язок. Сам Єгова подає у цьому приклад. З книги Приповістей ми дізнаємося про взаємини між Єговою та його єдинородним Сином, який, будучи образно представлений, говорить: «Господь створив мене почином путі своєї... я [був] його втіхою щоденно» (Приповістей 8:22, 30, Хом.; Івана 1:14). Подібно й добрий батько підтримує теплі, ніжні взаємини зі своєю дитиною від самого початку її життя. «Виявляйте багато любові,— каже один батько.— Обійми й поцілунки ще не пошкодили жодній дитині».

8. Який стимул до розумової діяльності батьки повинні давати дітям якнайраніше?

⁸ Але дитині потрібно ще чогось. Від самого народження її мозок готовий сприймати і запам’ятовувати інформацію, а батьки є головним її джерелом. Візьмемо для прикладу мову. Дослідники кажуть, що вміння дитини говорити й читати «вважається тісно пов’язаним з ранніми взаємовідносинами дитини і батьків». Розмовляйте з дитиною і читайте їй від найранішого віку. Невдовзі вона захоче наслідувати вас, і ви навчите її читати. Мабуть, вона буде читати ще до школи. Це особливо  корисне у країнах, де не вистачає вчителів, а класи переповнені.

9. Про яку найважливішу ціль слід пам’ятати батькам?

⁹ Найголовнішою турботою християнських батьків є задоволення духовних потреб дитини. (Дивіться Повторення Закону 8:3). З якою метою? Щоб допомогти дитині будувати християнську особистість, фактично «зодягнутися в нового чоловіка» (Ефесян 4:24). Для цього їм слід розглянути, які будівельні матеріали й методи будування будуть придатними.

10. Які риси потрібно розвивати дітям?

¹⁰ Якість будівлі до великої міри залежить від типу матеріалів, використаних при будівництві. Апостол Павло сказав, що християнську особистість найкраще будувати з «золота, срібла, дорогоцінного каміння» (1 Коринтян 3:10—12). Вони символізують такі риси, як віра, мудрість, здатність розрізняти, вірність і відданість, повага й щире цінування Єгови та його законів (Псалом 19:8—12; Приповістей 2:1—6; 3:13, 14). Як же батькам допомогти своїм дітям розвивати ці риси з найранішого дитинства? Дотримуючись досить давнього способу.

11. Як ізраїльські батьки допомагали своїм дітям розвивати побожну особистість?

¹¹ Незадовго перед тим, як ізраїльтяни увійшли в Обітовану землю, Єгова сказав ізраїльським батькам: «Будуть ці слова, що Я сьогодні наказую, на серці твоїм. І пильно навчиш цього синів своїх, і будеш говорити про них, як сидітимеш удома, і як ходитимеш дорогою, і коли ти лежатимеш, і коли ти вставатимеш» (Повторення Закону 6:6, 7). Так,  батькам потрібно бути прикладом, товаришами, партнерами у спілкуванні та вчителями.

12. Чому вкрай необхідно, щоб батьки були хорошим прикладом?

¹² Будьте прикладом. Спочатку Єгова сказав: «Будуть ці слова... на серці твоїм». Тоді додав: «Пильно навчиш цього синів своїх». Отже, побожні риси повинні спершу бути в серці у батьків. Батьки мусять любити правду і жити нею. Тільки тоді вони зможуть досягнути серця дитини (Приповістей 20:7). Чому? Тому що на дітей більше впливає те, що вони бачать, ніж те, що чують (Луки 6:40; 1 Коринтян 11:1).

13. Як християнські батьки можуть наслідувати приклад Ісуса, приділяючи увагу своїм дітям?

¹³ Будьте товаришем. Єгова наказав батькам в Ізраїлі говорити з дітьми ‘як сидітимуть удома, і як ходитимуть дорогою’. Це означає проводити час зі своїми дітьми, хоч би якими зайнятими ви були. Ісус, очевидно, вважав, що діти заслуговують його часу. В останні дні його служіння люди «поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них». Як зреагував на це Ісус? «Він їх пригорнув, і поблагословив» (Марка 10:13, 16). Уявіть собі, збігали останні години Ісусового життя, і все ж він приділив цим дітям час і увагу. Який чудовий урок!

14. Чому батькам потрібно приділяти час своїй дитині?

¹⁴ Будьте партнером у спілкуванні. Якщо ви приділяєте час своїй дитині, це допоможе вам у спілкуванні з нею. Чим більше ви спілкуєтеся, тим краще будете розуміти, як розвивається її особистість. Але пам’ятайте, спілкуватися не означає тільки говорити. Одна матір з Бразилії сказала: «Мені було необхідно розвинути вміння слухати, слухати серцем». Її терпеливість принесла  плоди, коли син почав ділитися з нею своїми почуттями.

15. Про що слід пам’ятати у зв’язку з відпочинком?

¹⁵ Дітям потрібен «час сміятись... і час танцювати» — час розваг і відпочинку (Екклезіяста 3:1, 4, Хом.; Захарія 8:5). Дуже добре, коли батьки і діти відпочивають разом. Сумно, що в багатьох домах відпочивати означає дивитися телевізор. Хоча деякі телепрограми цікаві, багато з них руйнують високі цінності, до того ж телевізор може стримувати сім’ю від спілкування. Чому б не зайнятися зі своїми дітьми чимось творчим? Співайте пісні,  грайте в ігри, зустрічайтеся з друзями, відвідуйте цікаві місця. Такі заняття сприяють спілкуванню.

16. Чого і як батьки повинні вчити своїх дітей про Єгову?

¹⁶ Будьте вчителем. Єгова сказав: «Пильно навчиш цього [цих слів] синів своїх». Контекст показує, чого і як вчити. Перше сам «люби Господа, Бога твого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю» (Повторення Закону 6:5). Тоді «пильно навчиш [цих слів]». Повчайте з метою розвинути в дитині щиру любов до Єгови та його законів. (Порівняйте Євреїв 8:10). Вираз «пильно навчати» означає навчати за допомогою повторень. По суті, Єгова каже вам, що головний спосіб, яким ви допоможете дітям розвинути побожну особистість,— це постійно говорити про Нього. Це означає регулярно проводити з ними біблійне вивчення.

17. Що батькам, можливо, доведеться розвивати у своїх дітях? Чому?

¹⁷ Більшість батьків знають, що дитячому серцю нелегко прищепити знання. Апостол Петро спонукував співхристиян: «Як новонароджені немовлята, полюбіть чисте словесне молоко» (1 Петра 2:2, Філарет). Словом «полюбіть» натякається, що багато людей не мають природного жадання духовної поживи. Батькам, можливо, треба буде знайти способи розвинути його у своїх дітях.

18. Які навчальні методи Ісуса радиться наслідувати батькам?

¹⁸ Ісус досягав сердець за допомогою притч (Марка 13:34; Луки 10:29—37). Цей навчальний метод особливо ефективний у роботі з дітьми. Навчайте біблійних принципів, застосовуючи яскраві й цікаві історії, наприклад з публікації «Моя книга біблійних оповідань» a. Старайтеся викликати  в дітей цікавість. Давайте їм використовувати фантазію і малювати або розігрувати біблійні події. Ісус також застосовував запитання (Матвія 17:24—27). Наслідуйте його метод під час сімейного вивчення. Замість того щоб просто повідомляти Божі закони, ставте запитання. Чому Єгова дав цей закон? Що станеться, коли ми будемо його дотримуватися? Що станеться, коли ми не будемо його дотримуватися? Такі запитання допомагають дитині думати і розуміти, що Божі закони практичні й добрі (Повторення Закону 10:13).

19. Яку велику користь матимуть діти, коли батьки дотримуються біблійних принципів у поводженні з ними?

¹⁹ Якщо ви будете прикладом, товаришем, партнером у спілкуванні і вчителем, то з найраніших років допоможете своїй дитині розвинути близькі особисті взаємини з Богом Єговою. Ці взаємини допоможуть дитині стати щасливим християнином. Вона старатиметься жити відповідно до своєї віри, не зважаючи навіть на тиск ровесників і спокуси. Завжди допомагайте дитині дорожити такими цінними взаєминами (Приповістей 27:11).

20. Що розуміється під виразом «виховання у послусі» і як слід виховувати дітей?

²⁰ Під вихованням у послусі розуміється навчання, яке виправляє розум і серце. Діти потребують його постійно. Павло радить батькам: «Виховуйте [своїх дітей] у послусі й напоумленні Господньому» (Ефесян 6:4, Хом.). Батькам слід виховувати своїх дітей з любов’ю, беручи приклад з Єгови (Євреїв 12:4—11). Виховувати з любов’ю можна словом. Тому нам говориться: «Навчання послухайте»  (Приповістей 8:33). Як же виховувати дітей у послусі?

21. Які принципи повинні пам’ятати батьки, виховуючи своїх дітей?

²¹ Деякі батьки думають, що виховання дітей зводиться тільки до погроз, дорікань, навіть образ. Проте Павло, обговорюючи цю тему, застерігає: «Батьки,— не дратуйте дітей своїх» (Ефесян 6:4). Кожен християнин повинен бути «до всіх привітним... лагідно картаючим тих, що спротивляються» (2 Тимофія 2:24, 25, Хом.). Хоча християнські батьки усвідомлюють потребу виявляти твердість, вони все-таки пам’ятають ці слова, виховуючи своїх дітей. Але деколи сло́ва недостатньо і може виникнути потреба у покаранні (Приповістей 22:15).

22. Що слід пояснити дитині, коли вона потребує покарання?

²² Різні діти вимагають різного виховання. Декого не вдається «словами... поправити». Для них періодичне покарання за непослух може бути рятівним (Приповістей 17:10; 23:13, 14; 29:19, Хом.). Однак дитина повинна розуміти, чому її карають. «Різка й докір надають мудрости» (Приповістей 29:15, Хом.; Йова 6:24). Крім того, покарання має обмеження. «Я буду змушений покарати тебе до належної міри»,— сказав Єгова своєму народові (Єремії 46:28б, НС). Біблія аж ніяк не схвалює гнівного шмагання чи жорстокого биття, від якого в дитини залишаються синці або навіть рани (Приповістей 16:32).

23. Що повинна усвідомлювати дитина, коли отримує від батьків покарання?

²³ Коли Єгова попереджував свій народ, що покарає його, він спершу сказав: «Не лякайся... бо Я з тобою» (Єремії 46:28а). Так само батьківське  покарання у будь-якій доцільній формі ніколи не повинне залишати в дитини відчуття, що її відкинули (Колосян 3:21). Швидше дитина має усвідомлювати, що батько чи мати карають її, бо вони ‘з нею’, на її стороні.

24, 25. Від якої потворної небезпеки потрібно захищати дітей у наш час?

²⁴ Багато дорослих згадують дитинство з радістю. Вони пригадують відчуття теплоти й захищеності, впевненості, що їхні батьки доглядатимуть їх за будь-яких обставин. Батьки хочуть, щоб їхні діти почувалися саме так, але сьогодні у цьому зіпсутому світі оберігати дітей стало набагато важче.

²⁵ Останніми роками зросла одна потворна небезпека — сексуальні посягання на дітей. У Малайзії за десять років кількість повідомлень про такі випадки збільшилася в чотири рази. У Німеччині кожного року близько 300 000 дітей стають  жертвами зґвалтування, а, згідно з одним дослідженням, у певній країні Південної Америки щорічна кількість таких жертв сягає жахливої цифри: 9 000 000! На превеликий жаль, більшість цих дітей зґвалтовано в їхніх домах, причому людьми, яких вони знають і яким довіряють. Але діти повинні мати сильний захист — батьків. Як же батькам оберігати своїх дітей?

26. Як батьки можуть охороняти дітей і як їх може оберігати знання?

²⁶ Оскільки досвід показує, що легкими жертвами частіше стають діти, слабо ознайомлені з питаннями сексу, головним запобіжним заходом є навчання дитини ще в юному віці. Знання може оберегти «від злої дороги, від людини, що каже лукаве» (Приповістей 2:10—12). Яке са́ме знання? Знання біблійних принципів, розуміння, що є морально правильним, а що — ні. Також знання, що деякі дорослі роблять погане і що діти не повинні слухатися, коли їм пропонують щось неналежне. (Порівняйте Даниїла 1:4, 8; 3:16—18). Не обмежуйте таке навчання одною розмовою. Більшість дітей потребує, щоб їм повторили урок, тоді вони його добре запам’ятають. Коли діти підростуть, батько з любов’ю поважатиме сферу особистого життя своєї дочки, а матір — сина, зміцнюючи цим у своїх дітей відчуття пристойного. І звичайно, одним з найкращих способів охорони від зґвалтування є пильний нагляд з боку батьків.

27, 28. Хто є найбільшим Джерелом допомоги батькам, коли перед ними стоїть завдання виховувати дитину?

²⁷ Безумовно, виховання дитини змалку — справа нелегка, але віруючі батьки не мусять займатися  цим самі. Коли у дні суддів чоловік, на ім’я Маноах, дізнався, що стане батьком, він просив у Єгови керівництва стосовно виховання своєї дитини, і Єгова відповів на його молитви (Суддів 13:8, 12, 24).

²⁸ Так само і сьогодні, виховуючи свою дитину, віруючі батьки теж можуть звертатися до Єгови в молитві. Бути батьком чи матір’ю — важка праця, але вона дуже винагороджується. Одна християнська пара з Гавайських островів каже: «Ви маєте 12 років на виконання своєї праці перед переломним підлітковим віком. Але якщо ви докладали усіх зусиль, щоб застосовувати біблійні принципи, то пожнете радість і мир, коли ваші діти вирішать служити Єгові з цілого серця» (Приповістей 23:15, 16). Коли ваша дитина прийматиме таке рішення, ви теж відчуєте бажання сказати: «Діти — спадщина Господня».