1, 2. Як Сатана використав трагедію і хворобу, щоб спробувати зламати бездоганність Йова?

ЧОЛОВІКА на ім’я Йов можна без вагань зарахувати до людей, які втішалися щасливим сімейним життям. Біблія каже, що він був «більший від усіх синів сходу». У нього було сім синів і три дочки — десятеро дітей. Він також мав засоби для утримування своєї сім’ї. Але найважливішим є те, що він брав провід у духовних справах і турбувався про становище своїх дітей в очах Єгови. Все це сприяло створенню міцних родинних уз (Йова 1:1—5).

² Ситуацією Йова зацікавився Сатана — архіворог Бога Єгови. Сатана, який постійно шукає способів зламати бездоганність Божих слуг, атакував Йова, знищивши його щасливу сім’ю. Після цього він «ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа». Отже, Сатана надіявся використати трагедію і хворобу, щоб зламати бездоганність Йова (Йова 2:6, 7).

3. Які були симптоми хвороби Йова?

³ Біблія не дає медичного визначення Йовової недуги. Але вона описує симптоми. Його тіло вкрилося червою, шкіра взялася струпами й відгнивала. Подих став бридким, а тіло виділяло неприємний запах. Він зазнавав нестерпного болю (Йова 7:5; 19:17; 30:17, 30). Страждаючи, Йов сидів  серед попелу й скріб себе черепком (Йова 2:8). Справді жалюгідне видовище!

4. Яка ситуація виникає час від часу у кожній сім’ї?

⁴ Що б робили ви, коли б самі так серйозно захворіли? Сьогодні Сатана не вражає Божих слуг хворобами, як це він зробив з Йовом. Однак через людську недосконалість, повсякденний стрес і погіршення навколишнього середовища було б логічно сподіватися, що той чи інший член сім’ї час від часу хворітиме. Незважаючи на запобіжні заходи, всі ми вразливі до хвороб, хоча й не багато зазнаю́ть таких страждань, як Йов. Коли у дім приходить хвороба, це може стати справжнім випробуванням. Розгляньмо отже, як Біблія допомагає нам справлятися з цим невідступним ворогом людства (Екклезіяста 9:11; 2 Тимофія 3:16).

5. Як більшість людей реагує у випадку короткочасного захворювання члена сім’ї?

⁵ Якою б не була причина, руйнування нормального стилю життя завжди переноситься важко, особливо коли це стається в результаті тривалої хвороби. Навіть короткочасне захворювання вимагає змін, поступок і жертв. Здоровим членам сім’ї, можливо, доводиться зберігати тишу, щоб хворий міг відпочивати. Їм деколи треба відмовлятися від певних занять. Але в більшості сімей навіть малі діти співчувають хворому братику чи сестричці, татові чи мамі, хоча деколи і треба нагадувати їм бути уважними (Колосян 3:12). У випадку тимчасової хвороби, як правило, сім’я готова робити все, що  потрібно. До того ж усі члени сім’ї сподіваються подібної уваги, якщо вони самі захворіють (Матвія 7:12).

6. Які почуття деколи мають члени сім’ї, коли хтось захворів на серйозну, затяжну хворобу?

⁶ Але що, коли хвороба дуже серйозна і вимагає від нас великих і довгострокових змін? Наприклад, що, коли когось у сім’ї спаралізує після інсульту або хтось стане інвалідом через хворобу Альцгаймера чи ослабне від якогось іншого захворювання? Або коли член сім’ї захворіє на душевну хворобу, скажімо, шизофренію? Часто першою реакцією є жаль, сум, що дорога людина мусить так страждати. Однак жаль можуть змінити інші почуття. Коли члени сім’ї бачать, як це впливає на їхнє життя і як хвороба іншої особи обмежує їхню свободу, вони можуть відчути обурення. Можливо, вони запитують себе: «Чому це трапилося саме мені?»

7. Як дружина Йова зреагувала на його хворобу і про що вона, очевидно, забула?

⁷ Мабуть, щось подібне відчувала дружина Йова. Пам’ятаймо, що вона пережила втрату своїх дітей. Безумовно, через такі трагічні події  посилювалось її емоційне замішання. Зрештою, побачивши, як її колись діяльний та енергійний чоловік страждає від болісної та гидкої хвороби, вона, здається, випустила з уваги важливий фактор, який стояв вище усіх трагедій,— взаємини, які вона та її чоловік мали з Богом. Біблія каже: «І сказала йому [Йовові] його жінка: «Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога — і помреш!» (Йова 2:9).

8. Коли член сім’ї тяжко хворіє, які біблійні вірші допоможуть іншим домашнім зберігати правильний склад думок?

⁸ Багато відчувають незадоволення, навіть злість, коли їхнє життя різко змінює чиясь хвороба. Але, обдумуючи ситуацію, християни повинні усвідомлювати, що це дає їм нагоду довести щирість своєї любові. Правдива любов «довготерпить... милосердствує... не шукає тільки свого... усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить» (1 Коринтян 13:4—7). Отже, замість того щоб піддатися негативним емоціям, необхідно старатися опанувати їх (Приповістей 3:21).

9. Яке запевнення може духовно й емоційно допомогти сім’ї, в котрій хтось серйозно хворіє?

⁹ Як можна оберігати духовне й емоційне благополуччя сім’ї, коли один з її членів серйозно хворий? Звичайно, кожна хвороба вимагає індивідуального догляду й лікування, і не було б доцільно рекомендувати в цій публікації якісь клінічні методи лікування чи типи домашнього догляду. Але все-таки у духовному розумінні Єгова «підносить всіх похилившихся» (Псалом 145:14, Кул.). Цар Давид писав: «Блаженний, хто дбає про вбогого,— в день нещастя Господь  порятує його! Господь берегтиме його та його оживлятиме... На ложі недуги подасть йому сили Господь» (Псалом 41:2—4). Єгова підтримує своїх слуг духовно живими, навіть коли вони емоційно вкрай виснажені (2 Коринтян 4:7). Багато людей, у сім’ях яких хтось серйозно хворіє, повторюють слова псалмоспівця: «Перемучений я аж занадто,— за словом Своїм оживи мене, Господи!» (Псалом 119:107).

10, 11. а) Що є необхідним, аби успішно справлятися із серйозною хворобою в сім’ї? б) Як одна жінка справлялася з труднощами, пов’язаними з хворобою її чоловіка?

¹⁰ «Дух дійсного мужа виносить терпіння своє,— каже біблійна приповість,— а духа прибитого хто піднесе?» (Приповістей 18:14, Ог., 1988). Травма може негативно вплинути на дух сім’ї, а також на «дух дійсного мужа». Однак «лагідне серце — життя то для тіла» (Приповістей 14:30). Наскільки успішно сім’я справлятиметься з серйозною хворобою, до великої міри залежить від умонастрою, або духу, її членів. (Порівняйте Приповістей 17:22).

¹¹ Одна християнка була змушена зносити великі проблеми, коли її чоловіка вразив інсульт всього через шість років після їхнього одруження. «У мого чоловіка був сильний розлад мови, так що з ним стало майже неможливо розмовляти,— пригадує вона.— Спроби зрозуміти, що́ він каже, вимагали велетенського напруження». Уявіть собі також душевні муки і розчарування, яких, мабуть, зазнавав сам чоловік. Що ж він та його дружина робили? Хоча вони й жили на  великій відстані від решти християнського збору, дружина докладала зусиль, щоб залишатися духовно сильною, опрацьовуючи всю найновішу організаційну інформацію, а також духовну поживу в журналах «Вартова башта» і «Пробудись!». Це дало їй духовної сили доглядати за своїм любим чоловіком, який помер через чотири роки.

12. Чим хворий може допомогти своїй сім’ї, як видно з прикладу Йова?

¹² У випадку Йова сильним залишався сам хворий. «Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем?» — питав він свою дружину (Йова 2:10). Не дивно, що учень Яків пізніше згадав Йова як визначний приклад терпеливості й витримки! В Якова 5:11 читаємо: «Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що «вельми Господь милостивий та щедрий». Подібно і сьогодні у багатьох випадках мужність хворого члена сім’ї допомагає іншим у домі зберігати позитивний умонастрій.

13. Яких порівнянь не слід робити людям, у сім’ї яких хтось серйозно хворий?

¹³ Більшість тих, які змушені зносити труднощі, пов’язані із хворобою в сім’ї, погоджуються, що немає нічого дивного, коли на початку членам сім’ї важко примиритися з реальністю. Вони також кажуть, що дуже важливим є те, як дивитися на ситуацію. Зміни й пристосування можуть спершу даватися важко. Але якщо людина справді докладає зусиль, вона може освоїтися в новій ситуації. Роблячи це, їй важливо не порівнювати своїх обставин з обставинами інших людей, у сім’ї яких немає хворого, і думати, що  їхнє життя легше і що «це несправедливо!». По суті, ніхто точно не знає, які тягарі мусять нести інші люди. Усіх християн потішають слова Ісуса: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені,— і Я вас заспокою!» (Матвія 11:28).

14. Як можна правильно визначити справи першорядної ваги?

¹⁴ Коли в домі хтось серйозно хворіє, членам сім’ї корисно пам’ятати наступні натхнені слова: ‘При численності радників задуми здійсняться’ (Приповістей 15:22). Чи могла б родина зібратися й обговорити ситуацію, що виникла у зв’язку з хворобою? Було б добре зробити це з молитвою і звернутися до Божого Слова за керівництвом (Псалом 25:4). Що слід взяти до уваги при такому обговоренні? Скажімо, потрібно вирішити питання медичного, фінансового та родинного характеру. Хто буде головним піклувальником? Як уся родина може допомагати у догляді? Як прийняті рішення вплинуть на кожного члена сім’ї? Як будуть доглядатися духовні та інші потреби головного піклувальника?

15. Яку підтримку Єгова дає сім’ям, в яких є серйозно хворий?

¹⁵ Коли люди щиро моляться про керівництво Єгови, роздумують над його Словом і мужньо дотримуються способу дій, викладеного у Біблії, то часто вони отримують несподівані благословення. Не обов’язково, що хворий член сім’ї видужає. Але довір’я до Єгови завжди веде до найкращого виходу з будь-якої ситуації (Псалом 55:23). Псалмоспівець писав: «Господи, милість Твоя підпирає мене! Коли мої думки болючі в нутрі  моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!» (Псалом 94:18, 19; дивіться також Псалом 63:7—9).

16, 17. Що можна пояснити малим дітям, обговорюючи з ними хворобу їхнього брата чи сестри?

¹⁶ Серйозна хвороба може принести проблеми також і дітям у сім’ї. Важливо, щоб батьки допомагали дітям зрозуміти існуючі потреби і те, як самі діти можуть допомагати. Якщо захворіла дитина, іншим дітям у сім’ї слід пояснити, що особливе піклування й увага, які отримує хворий, не означають, що інших дітей не люблять або люблять менше. Замість того щоб допускати образи і суперництво у сім’ї, батьки можуть допомогти здоровим дітям розвинути близькі стосунки з хворою дитиною і щиро любити її, допомагаючи родині справлятися з труднощами, викликаними хворобою.

¹⁷ Малі діти ліпше реагують, коли батьки апелюють до їхніх почуттів, аніж коли вони довго і складно пояснюють їм про стан здоров’я хворого. Дітям можна трохи розповісти, як себе почуває хворий. Коли здорові діти бачать, як хвороба не дає їхньому братику чи сестричці робити те, що самі вони роблять з легкістю, вони, напевно, будуть більш «братолюбні» й «милосердні» (1 Петра 3:8).

18. Як старшим дітям можна допомогти зрозуміти проблеми, викликані хворобою, і яку користь це може їм принести?

¹⁸ Старшим дітям слід пояснити, що ситуація складна і що вона вимагає жертв від кожного члена сім’ї. Через витрати на лікарів і  ліки батьки, можливо, не зможуть забезпечувати дітей так, як цього хотілося б. Чи діти будуть ображатися і почуватися обділеними? Чи, може, вони зрозуміють ситуацію і будуть готові зробити необхідні жертви? Багато залежить від того, як обговорюється справа і який дух панує в сім’ї. Справді, у багатьох родинах хвороба одного з членів сім’ї допомогла навчити дітей дотримуватися поради Павла: «Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе. Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших» (Филип’ян 2:3, 4).

19, 20. а) Яка відповідальність лежить на голові сім’ї, коли хтось із домашніх захворіє? б) Хоча Біблія не є медичним підручником, яке керівництво міститься у ній стосовно вибору методів лікування?

¹⁹ Врівноважені християни не є проти методів лікування, які не суперечать Божому закону. Коли хтось у сім’ї хворіє, вони наполегливо шукають допомоги, щоб полегшити страждання хворого. Однак деколи доводиться мати справу з протилежними поглядами фахівців. До того ж останніми роками виникли нові хвороби й порушення і для багатьох з них не існує загальноприйнятого методу лікування. Деколи важко навіть узнати точний діагноз. Що ж робити християнинові?

²⁰ Хоча один біблійний письменник був лікарем і апостол Павло дав корисну медичну пораду своєму другові Тимофію, Святе Письмо залишається моральним і духовним підручником, а не медичним (Колосян 4:14; 1 Тимофія 5:23).  Отже, що стосується методів лікування, то голови християнських сімей повинні самі приймати врівноважені рішення. Можливо, вони відчують необхідність почути думку не лише одного спеціаліста. (Порівняйте Приповістей 18:17, Дерк.). Вони, безумовно, старатимуться знайти для хворого члена їхньої сім’ї найкращий з наявних методів допомоги, і більшість звертається за цим до звичайних лікарів. Деяким більше подобаються альтернативні методи лікування. Це також справа особистого характеру. Однак, займаючись проблемами здоров’я, християни стараються, щоб Боже Слово постійно було світильником для їхньої ноги, світлом для їхньої стежки (Псалом 119:105). Вони дотримуються вказівок,  викладених у Біблії (Ісаї 55:8, 9). Тому вони відкидають методи діагностики, які віддають спіритизмом, і уникають лікувальних методів, що суперечать біблійним принципам (Псалом 36:10; Дії 15:28, 29; Об’явлення 21:8).

21, 22. Як одна жінка з Азії застосувала біблійний принцип і як її рішення виявилося правильним в її ситуації?

²¹ Розгляньмо випадок одної молодої жінки з Азії. Вона почала вчитися про Біблію з допомогою Свідків Єгови. Саме тоді у неї передчасно народилася дівчинка вагою всього 1470 грамів. Жінка була вбита горем, коли лікар повідомив їй, що дитина буде психічно неповноцінною і ніколи не зможе ходити. Він порадив залишити її у спеціальному лікувальному закладі. Її чоловік не знав точно, що робити. Куди ж їй звернутися?

²² Ця жінка розповідає: «Я пригадала собі з вивчення Біблії, що «діти — спадщина Господня, плід утроби — нагорода» (Псалом 127:3). Вона вирішила забрати цю «спадщину» додому і доглядати її. Спочатку було важко, але з допомогою християнських друзів з місцевого збору Свідків Єгови жінка справилася з труднощами і змогла дати дитині необхідний догляд. По дванадцяти роках дитина ходить на зібрання у Зал Царства і спілкується з іншими дітьми. Її мати каже: «Я така щаслива, що біблійні принципи спонукали мене діяти правильно. Біблія допомогла мені зберегти чисте сумління перед Богом Єговою та уникнути почуття жалю, яке мучило б мене усе життя».

23. Як Біблія потішає хворих і тих, що опікуються ними?

²³ Хвороби не будуть нашими вічними супутниками. Пророк Ісая говорив про майбутній  час, коли «не скаже мешканець «Я хворий!» (Ісаї 33:24). Та обіцянка сповниться у новому світі, який швидко наближається. А поки що ми мусимо боротися з хворобами і смертю. На щастя, Боже Слово дає нам керівництво і допомогу. Головні правила поведінки, викладені в Біблії, незмінні, і вони вищі від нестійких поглядів недосконалих людей. Тому мудрі люди погоджуються з псалмоспівцем, який писав: «Господній Закон досконалий,— він зміцнює душу. Свідчення Господа певне,— воно недосвідченого умудряє. ...Присуди Господа — правда, вони справедливі всі разом. ...А в дотриманні їх — нагорода велика» (Псалом 19:8, 10, 12).