1—3. а) Чого можна навчитися про людську вдачу, спостерігаючи за поведінкою батьків та реакцією їхнього дитинчати? б) Що зазвичай відбувається, коли хтось виявляє нам любов, і яке важливе запитання варто поставити собі?

 СКІЛЬКИ радості приносить батькам усмішка їхнього немовлятка! Часто вони низько-низько схиляються над дитятком, ніжно щось йому говорять та усміхаються. Їм дуже хочеться побачити, як зреагує маля. І от на його щічках починають з’являються ямочки, губки розтягуються і виходить пречудова усмішка. Здається, цим милим усміхом немовлятко по-своєму виражає любов, яка зароджується в його серденьку у відповідь на любов батьків.

² Усмішка немовляти нагадує нам про істотну особливість людської вдачі. На любов ми природно відповідаємо любов’ю. Людину створено саме такою (Псалом 22:10). З плином часу ми реагуємо на любов вже більш зріло. Можливо, пригадуєте, як батьки, родичі чи друзі виявляли до вас любов, коли ви були ще маленькими. У вашому серці зародилися теплі почуття, з часом вони зросли і дали плід — перетворились у вчинки. Ви навчилися відповідати любов’ю на любов. Чи у вас подібно розвиваються стосунки з Єговою?

³ У Біблії говориться: «Ми любимо, бо він перший полюбив нас» (1 Івана 4:19, Хом.). Перші три частини цієї книжки нагадали, що Бог Єгова виявляє свою силу, справедливість та мудрість задля вашого блага і робить це з любов’ю. А четверта частина запевнила, що Бог безпосередньо показує любов до всього людства та до вас зокрема і робить це дивовижними способами.  І тут виникає одне запитання. Це, можна сказати, найважливіше запитання, яке варто поставити собі: «Як я повинен відповідати на любов Єгови?»

4. По чому видно, що люди спантеличені та не знають, як любити Бога?

⁴ Єгова, Першоджерело любові, чудово знає: любов володіє величезною силою — вона здатна розкривати в людях найліпші риси. Тому, незважаючи на впертий, бунтарський дух невірних земних дітей, Бог був упевнений, що декотрі з них відгукнуться на його любов. Мільйони мешканців землі так і зробили. На жаль, релігії нинішнього зіпсованого світу спантеличують людей, і ті не знають, як їм любити Бога. Багато осіб кажуть: «Я люблю Бога», але, здається, вони вважають, що таку любов достатньо засвідчити лише на словах. Любов до Бога справді може починатися просто зі слів, подібно як любов немовляти до батьків спершу виявляється тільки в його усмішці. Однак любов дорослої людини — це щось більше.

5. Що Біблія називає любов’ю до Бога і чому ми з готовністю погоджуємося з цим?

⁵ Єгова пояснює, що означає любити його. Боже Слово говорить: «То любов Божа [«любов до Бога», Хом.], щоб ми додержували Його заповіді». Отже, любов до Бога потрібно виявляти на ділі. Правда, багатьом людям важко погодитися з тим, що необхідно бути слухняними. Але далі в цьому вірші стоять такі доброзичливі слова: «Його ж заповіді не тяжкі» (1 Івана 5:3). Принципи і закони Єгови призначені не для того, щоб гнітити, а щоб нести добро (Ісаї 48:17, 18). У Слові Бога міститься багато принципів, які допомагають наближатися до Нього. Як саме? Розгляньмо три галузі наших стосунків з Богом: спілкування, поклоніння і наслідування.

6—8. а) Завдяки чому можна чути Єгову? б) Як прочитане зі Святого Письма може оживати в нашій уяві?

⁶ Перший розділ цієї книжки починається такими словами: «Уявіть собі, що ви розмовляєте з Богом». Як ми вже довідалися, це не якась там фантазія. Мойсей, по суті, розмовляв з Богом. А що сказати про нас? Тепер Єгова не посилає на землю ангелів, щоб спілкуватися з людьми. Але нині він промовляє до нас, користуючись чудовими засобами. То як можна почути Єгову?

⁷ Оскільки «усе Писання Богом надхнене», то ми чуємо голос Єгови, коли читаємо його Слово, Біблію (2 Тимофія 3:16). Тому псалмоспівець заохочував слуг Бога Єгови читати Божі слова «вдень та вночі» (Псалом 1:1, 2, НС). Це вимагає від нас неабияких зусиль. Але такі зусилля окупляться сторицею. Як говорить 18-й розділ цієї публікації, Біблія є, так би мовити, цінним листом від нашого небесного Батька. Тому читання того листа не слід вважати чимось буденним, звичайним. Слова з Писань повинні оживати в нашій уяві. Що для цього потрібно?

⁸ Читаючи біблійні уривки, малюйте в уяві події, про які вони розповідають. Намагайтеся бачити в біблійних персонажах реальних людей. Пробуйте зрозуміти, якого вони походження, за яких обставин жили і які спонуки ними керували. Глибоко роздумуйте над прочитаним, ставте собі такі запитання: «Що цей уривок говорить мені про Єгову? Яку Божу рису тут підкреслено? Якого принципу Єгова хоче мене навчити і як його застосовувати у своєму житті?» Читайте, розмірковуйте і втілюйте прочитане в життя. Тоді Боже Слово стане для вас живим (Псалом 77:13; Якова 1:23—25).

9. Хто такий «вірний і мудрий раб» і чому важливо уважно слухати цього «раба»?

⁹ Єгова також спілкується з нами через «вірного і мудрого раба». Як передрік Ісус, невелика група помазаних духом чоловіків-християн отримала завдання давати  «поживу своєчасно» у ці важкі останні дні (Матвія 24:45—47). Читаючи літературу, яка допомагає набувати точного біблійного знання, і відвідуючи християнські зібрання та конгреси, ми споживаємо духовний харч, приготований тим рабом. Оскільки це раб Христа, то мудро зважати на такі Ісусові слова: «Пильнуйте, як слухаєте» (Луки 8:18). Ми слухаємо уважно, бо визнаємо: Єгова спілкується з нами зокрема через вірного раба.

10—12. а) Чому молитва є чудовим даром від Єгови? б) Які молитви подобаються Єгові і чому можна бути впевненими, що він цінує їх?

¹⁰ А як щодо нашого спілкування з Богом? Чи можливо з ним розмовляти? Думка про це викликає благоговійний трепет. Якби ви захотіли звернутися до найвпливовішої людини у своїй державі, щоб розповісти їй про особисті турботи, чи легко було б потрапити до неї на прийом? Іноді вже сама спроба зробити це грозить бідою! У часи Естер та Мордехая людину, яка наблизилася до перського монарха без його запрошення, могли стратити (Естер 4:10, 11). А тепер уявіть, що ви приступаєте до Владики Усесвіту, порівняно з яким навіть наймогутніші люди — «немов та сарана» (Ісаї 40:22). Чи ми повинні надмірно боятися Бога і через це не звертатися до нього? Звичайно ж, ні!

¹¹ Єгова забезпечив простий і доступний для всіх засіб, який допомагає наблизитися до нього. Це молитва. Навіть маленька дитина може з вірою молитися до Єгови, звертаючись до нього в ім’я Ісуса (Івана 14:6; Євреїв 11:6). Крім того, завдяки молитві можна виразити свої найпотаємніші думки й почуття, навіть ті болісні, незрозумілі для нас самих, що їх важко передати словами (Римлян 8:26). Не намагаймося справити на Єгову враження поетичною, вишуканою мовою чи довгими, багатослівними молитвами (Матвія 6:7, 8). Але пам’ятаймо: Бог не встановлює обмежень стосовно довжини й частоти наших молитов. Його Слово навіть заохочує: «Безперестанку моліться» (1 Солунян 5:17).

 ¹² Лише про Єгову говориться, що він ‘молитви вислухує’; і слухає він їх зі щирим співчуттям (Псалом 65:3). Чи Бог просто терпить молитви своїх вірних слуг? Ні. Вони приносять йому радість. У Божому Слові їх прирівняно до фіміаму: коли він горить, то вгору здіймається дим з духмяними пахощами (Псалом 141:2, Дерк.; Об’явлення 5:8, Дерк.; 8:4, Дерк.). Хіба ж не потішає думка про те, що наші щирі молитви також здіймаються до неба й подобаються Всевладному Господеві? Тож, якщо хочете наблизитися до Єгови, смиренно моліться до нього. Робіть це часто, щодня. Виливайте перед ним своє серце й нічого не замовчуйте (Псалом 62:9). Діліться зі своїм небесним Батьком турботами і радощами, заносьте йому подяку та хвалу. Завдяки цьому узи, які з’єднують вас, ставатимуть дедалі міцнішими.

13, 14. Що означає поклонятися Єгові і чому робити це доречно?

¹³ Спілкуючись з Богом Єговою, ми не лише слухаємо та говоримо, як це буває у випадку з нашими друзями чи родичами. Насправді ми поклоняємося Єгові, з благоговінням віддаючи йому шану, якої він по праву заслуговує. Правдиве поклоніння — це спосіб цілого нашого життя. Завдяки такому поклонінню ми виявляємо щиру любов до Єгови і відданість йому; воно об’єднує всіх вірних створінь Єгови — як небесних, так і земних. Апостол Іван у видінні чув, як ангел дав такий наказ: «Вклоніться [«покланяйтесь», Кул.] Тому, Хто створив небо, і землю, і море, і водні джерела» (Об’явлення 14:7).

¹⁴ Чому ми повинні поклонятися Єгові? Поміркуймо про Божі риси, описані в цій книжці,— про святість, силу, стриманість, справедливість, мужність, милосердя, мудрість, смирення, любов, співчуття, про відданість та доброту. Ми довідалися, що Єгова дає досконалий і найвеличніший взірець того, як виявляти всі ті цінні риси. Намагаючись скласти загальне уявлення про  риси Єгови, ми розуміємо, що він не тільки чудова, гідна хвали Особа. Він має незрівнянну славу і незмірно вищий від нас (Ісаї 55:9). Поза всяким сумнівом, Єгова справедливо посідає становище Суверена і, безперечно, гідний нашого поклоніння. То як же слід поклонятися йому?

15. Як поклонятися Єгові «в дусі та в правді» і яку нагоду дають нам християнські зібрання?

¹⁵ Ісус сказав: «Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись» (Івана 4:24). Щоб поклонятися Богові «в дусі», ми повинні мати його дух і керуватися ним. Також наше поклоніння мусить узгоджуватися з правдою — точним знанням, що міститься в Божому Слові. Завжди, коли збираємось зі своїми співпоклонниками, ми маємо чудову нагоду поклонятися Єгові «в дусі та в правді» (Євреїв 10:24, 25).  Тож коли співаємо Єгові пісень хвали, спільно звертаємось до нього в молитві та обговорюємо його Слово, то виявляємо до нього любов і беремо участь у чистому поклонінні.

16. У чому полягає один з найважливіших наказів, даних правдивим християнам, і що спонукує нас виконувати його?

¹⁶ Ми також поклоняємось Єгові, коли розповідаємо про нього іншим людям, тобто публічно заносимо йому хвалу (Євреїв 13:15). Проповідування доброї новини про Царство Єгови — це один з найважливіших наказів, даних правдивим християнам (Матвія 24:14). Ми з ревністю виконуємо цей наказ, оскільки любимо Єгову. А коли роздумуємо над тим, як «бог цього віку», Сатана Диявол, «засліпив розум» невіруючих, розпускаючи ганебну брехню про Єгову, то хіба це не спонукує нас служити Свідками для Бога і спростовувати такі наклепи? (2 Коринтян 4:4; Ісаї 43:10—12). Чи не відчуваємо ми, як зростає наше бажання розповідати про Єгову іншим, коли розмірковуємо над його чудовими рисами? Дійсно, допомагати ближнім пізнавати нашого небесного Батька і любити його так, як ми,— це найбільший привілей.

17. Що ще входить у поклоніння Єгові і чому ми повинні поклонятися йому в непорочності?

¹⁷ У поклоніння Єгові входить не лише вищезгадане. Поклоніння торкається кожної грані нашого життя (Колосян 3:23). Якщо ми справді визнаємо, що Єгова — наш Всевладний Господь, то намагатимемось завжди виконувати його волю: в сімейному житті, на світській роботі, у стосунках з людьми та у вільний час. Ми докладатимемо зусиль, щоб служити Єгові «всім серцем» і бути непорочними (1 Хронік 28:9). Поклонники Єгови не можуть мати поділеного серця чи вести подвійне життя, тобто лицемірно вдавати, ніби служать Богові, і водночас продовжувати таємно чинити серйозні гріхи. Непорочність абсолютно несумісна з таким лицемірством. Любов відкидає його, як щось огидне. Зберігати своє  поклоніння чистим допоможе також страх перед Богом. Біблія пов’язує таке благоговіння з постійними близькими стосунками з Єговою (Псалом 25:14, НС).

18, 19. Чому думка про те, що звичайні недосконалі люди можуть наслідувати Бога Єгову,— цілком реалістична?

¹⁸ Кожна частина цієї книжки завершується розділом про те, яким чином ставати «наслідувачами Богові, як улюблені діти» (Ефесян 5:1). Варто пам’ятати, що, хоча ми недосконалі, усе ж можемо вірно наслідувати Єгову в тому, як він досконало виявляє силу, справедливість, мудрість і любов. Проте чому ми впевнені, що дійсно спроможні наслідувати Всемогутнього? Значення імені Єгови показує, що він спричиняє себе ставати тим, ким потрібно для сповнення своїх намірів. Ця здатність Єгови, безумовно, вселяє в нас благоговіння, але чи людям зовсім не під силу наслідувати Єгову? Ні, вони можуть робити це.

¹⁹ Ми створені за образом Бога (Буття 1:26). Тому людина відрізняється від усіх інших створінь на землі. Наша поведінка формується не лише під впливом інстинкту, спадковості або оточення. Єгова дав нам цінний дар — свободу волі. Попри обмеження і недоліки, ми вільні вибирати, якими станемо. Чи ти хочеш бути мудрою, справедливою, сповненою любові особою, яка належно користується своєю силою та владою? За допомогою духу Єгови ти можеш стати саме таким! Подумай, скільки добра ти чинитимеш завдяки цьому.

20. Яке добро ми чинимо, якщо наслідуємо Єгову?

²⁰ Ти будеш догоджати своєму небесному Батькові, потішаючи його серце (Приповістей 27:11). Оскільки він розуміє людські обмеження, ти навіть можеш «подобатися йому в усьому» (Колосян 1:9, 10, Хом.). Якщо й далі розвиватимеш добрі риси, наслідуючи свого любого Батька, то отримаєш великий привілей. У темному, відчуженому  від Бога світі ти будеш носієм світла (Матвія 5:1, 2, 14). Ти посприяєш тому, що люди на землі будуть бачити відображення славетних рис Єгови. Яка ж це честь!

21, 22. Яка нескінченна подорож чекає всіх тих, хто любить Єгову?

²¹ Це просте вищенаведене заохочення, записане в Якова 4:8, є не лише кінцевою метою. Це безперервна подорож. Їй не буде кінця доти, доки залишатимемось вірними. Ми ніколи не перестанемо наближатися до Єгови. По суті, ми завжди будемо довідуватись про нього щось нове. Не думаймо, ніби ця книжка розповіла про Єгову все. Вона відкриває лише край завіси над тим, що Біблія вчить про нашого Бога! І навіть у Біблії немає всього, що можна дізнатися про Єгову. Як сказав апостол Іван, коли б описати все, що зробив протягом свого земного служіння Ісус, то «сам світ не вмістив би написаних книг» (Івана 21:25). Якщо таке сказано про Сина, то наскільки ж більше це стосується Батька!

 ²² Навіть живучи вічно, ми ніколи не перестанемо навчатися про Єгову (Екклезіяста 3:11). Уявіть, яка перспектива лежить перед нами. Після сотень, тисяч, мільйонів, а навіть мільярдів років ми, безумовно, знатимемо про нього набагато більше, ніж нам відомо тепер. Однак ми будемо й далі відчувати, що залишаються непізнаними ще безліч дивовижних речей. Нас ніколи не покине бажання дізнаватись більше, бо ж завжди відчуватимемо те саме, що й псалмоспівець. Він сказав: «Мені ж благо приблизитись до Бога» (Псалом 73:28, Кул.). Вічне життя буде надзвичайно змістовним та різноманітним, і найцінніше в ньому — це можливість наближатися до Єгови.

23. До чого ти заохочений?

²³ Відгукнися на любов Єгови вже тепер — люби його усім серцем, усією душею, розумом та силою (Марка 12:29, 30). Люби його віддано й міцно. Нехай твої щоденні рішення — від найнезначніших до найважливіших — віддзеркалюють один провідний принцип: завжди вибирати лише той шлях, що веде до тісніших взаємин з твоїм небесним Батьком. А головне, всякчас наближайся до Єгови, і нехай він усякчас наближається до тебе — цілу вічність!