ЯКОСЬ один чоловік прийшов до Ісуса. Він знав, що Ісус був дуже мудрий, тому попросив його: ‘Учителю, скажи моєму брату, аби він поділився зі мною тим, що має’. Цей чоловік вважав, що і він мусить мати дещо з того, що належить його брату.

Що б ти відповів, якби був на місці Ісуса? (...) Ісус бачив, у чому була проблема цього чоловіка. Чи він дійсно потребував того, що належало його брату? Ні, просто чоловік не розумів, що є справді важливим у житті.

Поміркуймо про це. Що повинне бути найважливішим для нас? Гарні іграшки, новий одяг або якісь інші речі? (...) Ні, існує щось набагато важливіше. Власне такого уроку хотів навчити Ісус. Тому він розповів історію про чоловіка, який забув Бога. Хочеш її послухати? (...)

Цей чоловік був дуже багатим. У нього були і поля, і комори. Зерно, яке він посіяв, дало дуже добрий врожай. У коморах багача не вистачило місця для зберігання всього зібраного зерна. Що ж він буде робити? Він сказав собі: ‘Порозвалюю комори свої і просторіші поставлю. Тоді буду зберігати зерно і все своє добро в нових коморах’.

Той багач думав, що робить мудро. Йому здавалося, що  розумно збирати так багато добра. Тому він сказав собі: ‘Я тепер маю чимало складеного добра. Мені вистачить його на багато років. Тепер я можу відпочити. Буду їсти, пити і веселитися’. Але роздуми того багача були неправильними. Знаєш чому? (...) Він думав тільки про себе і про своє задоволення. Він забув про Бога.

Тому Бог промовив до багача: ‘Ти — нерозумний чоловік. Сьогодні увечері ти помреш. Кому ж тоді лишиться добро, яке ти наскладав?’ Чи зміг би багач користуватися своїм добром після смерті? (...) Ні, його добро перейшло б до іншої людини. Ісус сказав: «Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога» (Луки 12:13—21).

Ти ж не хочеш бути таким, як той багач, правда? (...) Головною метою його життя було збирати багато речей. Це було неправильно. Йому завжди було мало. Цей чоловік не «багатів у Бога».

 Багато людей подібні на цього багача. Їм завжди всього мало. Але це може довести до серйозних проблем. Наприклад, ти маєш іграшки, правда? (...) Які іграшки ти маєш? Розкажи мені. (...) А що, коли твій друг має м’яч, ляльку або якусь іншу іграшку, якої у тебе немає? Чи правильно вимагати у батьків купити тобі таку саму іграшку? (...)

Інколи тобі дуже хочеться мати якусь іграшку. Але що з нею стається через певний час? (...) Іграшка старіє, можливо, ламається, і тобі вже не хочеться бавитися нею. Насправді ти маєш щось набагато цінніше за іграшки. Знаєш що? (...)

Це твоє життя. Твоє життя дуже важливе, бо якби ти не жив, то нічого не міг би зробити. Але життя залежить від учинків, які подобаються Богові, адже так? (...) Тож не будьмо подібними до немудрого багача, який забув Бога.

Не тільки діти можуть поводитися так нерозумно, як той багач. Багато дорослих теж поводяться немудро. Декому з  них завжди мало того, що вони мають. Можливо, вони вже мають їжу на щодень, одяг і житло, але їм цього мало. Вони хочуть мати багато одягу чи більший будинок. Однак для цього потрібні гроші. Тому такі люди тяжко працюють, щоб заробити багато грошей. Проте чим більше грошей вони отримують, тим більше речей їм хочеться.

Декотрі дорослі так багато працюють, аби заробити гроші, що у них не лишається часу для сім’ї. Нема в них часу і для Бога. Та чи можуть гроші дати їм життя? (...) Ні, аж ніяк. Чи можуть вони користуватися своїми грошима після смерті? (...) Ні. Бо мертві нічого не можуть робити (Екклезіяста 9:5, 10).

Чи це означає, що мати гроші неправильно? (...) Зовсім ні. За гроші можна купити їжу та одяг. Біблія каже, що гроші можуть бути захистом (Екклезіяста 7:12). Але якщо ми будемо любити гроші, тоді потрапимо у біду. Ми станемо подібними до нерозумного багача, який збирав багатство для себе, але не багатів у Бога.

Що це значить багатіти у Бога? (...) Це означає ставити Бога на перше місці у своєму житті. Є люди, які кажуть, що вірять у Бога. Вони думають, що достатньо тільки вірити. Але чи вони багатіють у Бога? (...) Ні, вони подібні до багача, який забув Бога.

Ісус ніколи не забував свого Батька на небі. Він не намагався заробити багато грошей. Він не був матеріально багатою людиною. Ісус знав, що́ справді важливе в житті. Чи знаєш, що це? (...) Багатіти в Бога.

Скажи мені, як ми можемо багатіти в Бога? (...) Ми багатіємо в Бога, якщо робимо те, що йому подобається. Ісус сказав: «Я завжди чиню, що Йому до вподоби» (Івана 8:29). Богові подобається, коли ми поводимося так, як він того  хоче. А тепер поясни мені, що ти можеш робити, аби подобатися Богові? (...) Так, ти можеш читати Біблію, ходити на християнські зібрання, молитися до Бога і допомагати іншим дізнатися про нього. Це справді найважливіше в житті.

Оскільки Ісус багатів у Бога, то Єгова турбувався про нього. Він дав Ісусові нагороду — вічне життя. Якщо ми будемо подібні до Ісуса, то Єгова любитиме нас і також потурбується про нас. Тож будьмо подібні до Ісуса, а не до багача, який забув Бога.