МІЛЬЙОНИ людей ставляться до хреста з благоговінням і пошаною. «Британська енциклопедія» називає хрест «головним символом християнської релігії». Але правдиві християни не використовують хрест у поклонінні. Чому?

 Одна з причин полягає в тому, що Ісус Христос помер не на хресті. Часто словом «хрест» перекладають грецьке слово стауро́с. Його основне значення — «пряма паля або стовп». У виданні «Компеньйон Байбл» зазначається: «[Стауро́с] ніколи не означає дві колоди, які перетинаються між собою під якимсь кутом... Нічого в грецькій мові [Нового Завіту] навіть не натякає на дві колоди» («The Companion Bible»).

У декількох віршах біблійні письменники, говорячи про знаряддя Ісусової смерті, вжили інше грецьке слово — ксı́лон (Дії 5:30; 10:39; 13:29; Галатів 3:13; 1 Петра 2:24). Воно означає просто «колода, палка, кий чи дерево».

У книжці «Хрест і розп’яття» Германа Фульди пояснюється, чому для страти часто використовували звичайний стовп: «У місцях, вибраних для публічної страти, не завжди були дерева. Тому в землю вкопували звичайну колоду. І до неї прив’язували або прибивали злочинців з піднятими руками, причому часто ще й прив’язували чи прибивали ноги» («Das Kreuz und die Kreuzigung»).

Але найпереконливіший доказ міститься у Божому Слові. Апостол Павло сказав: «Христос же викупив нас і звільнив від прокляття Закону, оскільки став прокляттям замість нас, адже написано: “Про́клятий кожен, хто висить на стовпі [«на дереві», переклад Огієнка]» (Галатів 3:13). Тут Павло цитує Повторення Закону 21:22, 23, де чітко говориться про стовп, а не про хрест. Через таку страту людина ставала «проклятою», тож християнам недоречно прикрашати свій дім зображеннями розп’ятого Христа.

Немає жодних доказів того, що протягом перших 300 років після смерті Христа люди, які називали себе християнами, використовували у поклонінні хрест. Однак у IV столітті язичницький імператор Константин навернувся до відступницького християнства і зробив хрест його символом. Хоч би якими спонуками керувався Константин, хрест не мав нічого спільного з Ісусом Христом. Насправді хрест має язичницьке походження.  У «Новій католицькій енциклопедії» визнається: «Хрест можна знайти і в дохристиянських, і в нехристиянських культурах» («New Catholic Encyclopedia»). За свідченням багатьох інших авторитетних джерел, хрест пов’язаний з культом природи і язичницькими еротичними культами.

Чому ж тоді був запроваджений цей язичницький символ? Очевидно, для того, щоб язичникам було легше прийняти «християнство». Проте у Біблії прямо засуджується відданість будь-якому язичницькому символу (2 Коринфян 6:14—18). Святе Письмо також забороняє всі форми ідолопоклонства (Вихід 20:4, 5; 1 Коринфян 10:14). Тож правдиві християни мають вагомі підстави не використовувати хрест у поклонінні *.