Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 3

Єгова відкриває свій намір

Єгова відкриває свій намір

ОСНОВНА ДУМКА:

Єгова поступово відкриває свій намір, але лише тим, хто має побожний страх

1, 2. Як Єгова відкривав свій намір людям?

 ДБАЙЛИВІ батьки обговорюють з дітьми те, що стосується сімейних справ. Однак батьки самі вирішують, що́ можна сказати дітям, а що — ні. Батьки, враховуючи вік дітей, розповідають їм лише те, що вони в стані зрозуміти.

2 Так само Єгова поступово відкриває свій намір людям. Але він робить це лише у відповідний час. Коротко розгляньмо, як Єгова відкривав правду про Царство протягом людської історії.

Чому було необхідне Царство?

3, 4. Чи Єгова визначив наперед хід людської історії? Поясніть.

3 Спочатку в намір Єгови не входило Месіанське Царство. Чому? Тому що Єгова не визначив наперед хід людської історії. Адже він створив людей зі свободою волі. Він повідомив Адамові та Єві свій намір щодо людства: «Розмножуйтесь і наповнюйте землю. Оволодівайте нею» (Бут. 1:28). Єгова також вимагав, аби вони дотримувались його норм добра і зла (Бут. 2:16, 17). Адам і Єва могли вибрати: залишатись відданими чи ні. Якби вони та їхні нащадки зробили правильний вибір, то ми не потребували б, щоб для виконання Божого наміру було потрібне Царство під правлінням Христа. Нині всю землю населяли б досконалі люди, і всі були б об’єднані в поклонінні Єгові.

4 Бунт Сатани, Адама і Єви не змусив Єгову змінити свій намір наповнити землю досконалими людьми. Натомість Єгова пристосував його виконання до нових обставин. Божий намір — це не поїзд, який їде тільки по рейках і який зловмисники можуть пустити під укіс. Якщо Єгова визначив свій намір, жодна сила в усесвіті не спроможна стати на заваді його виконанню. (Прочитайте Ісаї 55:11). Коли через щось досягнути мети неможливо одною дорогою, тобто способом, Єгова обирає іншу дорогу a (Вих. 3:14, 15). І у відповідний момент він повідомляє своїх відданих служителів про новий спосіб виконання свого наміру.

5. Що вирішив Єгова зразу після бунту в Едемі?

5 З огляду на бунт в Едемі Єгова вирішив встановити Месіанське Царство (Матв. 25:34). У цей критичний момент людської історії Єгова почав проливати світло на те, за допомогою чого він поверне людство до досконалості та усуне наслідки марної спроби Сатани захопити владу (Бут. 3:14—19). Разом з тим Єгова не розкрив одразу всіх подробиць щодо Царства.

Єгова починає відкривати правду про Царство

6. Яку обіцянку дав Єгова і чого він не відкрив?

6 У першому біблійному пророцтві Єгова пообіцяв, що з’явиться «потомство», яке розчавить, тобто знищить, «змія». (Прочитайте Буття 3:15). Але хто саме буде тим потомством, а хто потомством змія, залишалось таємницею довгий час. Подробиць про це Єгова не відкривав майже 2000 років b.

7. Чому Єгова вибрав Авраама і який важливий урок ми беремо для себе?

7 З часом Єгова вибрав Авраама, через якого мало з’явитись обіцяне потомство. Авраам був вибраний тому, що він послухався Божого голосу (Бут. 22:18). Звідси ми беремо для себе важливий урок: Єгова відкриває свій намір лише тим, хто має побожний страх. (Прочитайте Псалом 25:14).

8, 9. Які подробиці щодо обіцяного потомства Єгова відкрив Авраамові та Якову?

8 Коли Єгова промовляв до свого друга Авраама, він робив це через ангела. Аврааму Бог першому відкрив важливу істину про обіцяне потомство — ним буде людина (Бут. 22:15—17; Як. 2:23). Але як ця людина розчавить змія і хто є тим змієм? Згодом Бог поступово відкривав також і ці істини.

9 Єгова постановив, що обіцяне потомство буде походити з роду Якова, Авраамового внука. Яків був чоловіком, який мав міцну віру в Бога (Бут. 28:13—22). Через Якова Єгова виявив, що Обіцяний нащадок буде потомком Яковового сина Юди. Яків пророкував, що цей нащадок Юди отримає «жезл», тобто палицю, який символізує царську владу, і що йому «будуть коритися народи» (Бут. 49:1, 10). Так Єгова вказав на те, що Обіцяне потомство буде правителем, тобто царем.

10, 11. Чому Єгова відкрив свій намір Давидові та Даниїлу?

10 Приблизно через 650 років після смерті Юди Єгова відкрив більше свій намір цареві Давиду, який був нащадком Юди. Єгова назвав Давида «чоловіком, який... йому до вподоби» (1 Сам. 13:14; 17:12; Дії 13:22). Через те що Давид був богобоязливою людиною, Єгова уклав з ним угоду, пообіцявши, що один з його нащадків правитиме вічно (2 Сам. 7:8, 12—16).

11 Минуло ще майже 500 років, і Єгова через пророка Даниїла вказав точний рік, коли на землі з’явиться Помазанець — Месія (Дан. 9:25). Даниїл глибоко поважав Єгову і постійно служив йому. Тому Бог запевнив Даниїла, що він його «дуже цінує» (Дан. 6:16; 9:22, 23).

12. Що було сказано Даниїлові і чому?

12 Єгова через Даниїла та інших вірних пророків відкривав багато подробиць про обіцяне потомство, Месію. Але тоді ще не настав час, щоб його служителі повністю зрозуміли значення натхнених слів, які вони записували. Приміром, після того як Даниїл у видінні побачив встановлення Божого Царства, йому було сказано запечатати це пророцтво до визначеного Єговою часу, адже в майбутньому «правдиве знання збільшиться» (Дан. 12:4).

Єгова послуговувався Даниїлом та іншими вірними чоловіками, аби записувати подробиці про Месіанське Царство

Ісус проливає світло на Божий намір

13. а) Хто був обіцяним потомством? б) Як Ісус пролив світло на пророцтво з Буття 3:15?

13 Єгова чітко вказав, що Ісус є обіцяним потомством, нащадком Давида, який буде Царем (Луки 1:30—33; 3:21, 22). Коли Ісус розпочав своє служіння, для людей це стало наче світанком у розумінні Божого наміру (Матв. 4:13—17). Наприклад, Ісус розвіяв усякі сумніви щодо того, хто є «змієм», згаданим у Буття 3:14, 15. Він назвав Диявола «вбивцею... і батьком брехні» (Ів. 8:44). В об’явленні, яке Ісус передав Іванові, він пояснив, що «змій стародавній... називається Диявол і Сатана» c. (Прочитайте Об’явлення 1:1; 12:9). У тому ж об’явленні Ісус показав, як він — обіцяне потомство — повністю виконає пророцтво, дане в Едемі, і розчавить, тобто знищить, Сатану (Об’яв. 20:7—10).

14—16. Чи учні в першому сторіччі повністю розуміли істини, які відкривав Ісус? Поясніть.

14 Як ми побачили у 1-му розділі цієї книжки, Ісус часто говорив про Царство. Проте він не завжди відкривав подробиці, які хотіли знати його учні. Навіть коли він давав детальні пояснення, його послідовники починали повністю розуміти їх набагато пізніше, інколи через сторіччя. Розгляньмо кілька прикладів.

15 У 33 році н. е. Ісус чітко пояснив, що співправителі, які допомагатимуть Цареві у Божому Царстві, будуть забрані з землі та воскреснуть як духовні створіння в небі. Однак його учні не відразу зрозуміли цю істину (Дан. 7:18; Ів. 14:2—5). Того ж року Ісус показав за допомогою прикладу, що Царство буде встановлене через багато років після його повернення у небо (Матв. 25:14, 19; Луки 19:11, 12). Також і цієї важливої істини учні не зрозуміли, адже потім вони запитали воскреслого Ісуса: «Чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?» Проте він вирішив не давати додаткових пояснень у той час (Дії 1:6, 7). Ісус теж навчав, що будуть «інші вівці», котрі не є частиною «малої отари», тобто його співправителів (Ів. 10:16; Луки 12:32). Кого саме символізують ті дві групи, Христові послідовники почали чіткіше розуміти лише через певний час після того, як 1914 року було встановлене Царство.

16 Ісус міг ще багато чого розповісти своїм учням, поки був разом з ними на землі. Але він знав, що вони не зможуть всього зрозуміти (Ів. 16:12). Безперечно, про Царство чимало було відкрито вже в першому столітті, однак тоді ще не настав час, коли такого знання мало стати багато.

Правдиве знання зростає за «часу кінця»

17. Що нам треба робити, аби розуміти істини про Царство, але що ще сприяє нашому розумінню?

17 Єгова пообіцяв Даниїлові, що за «часу кінця» правда про Божий намір розмножиться. У Даниїла 12:4 сказано: «Багато хто старанно її дослідить, і правдиве знання збільшиться». Аби здобути це знання, треба докласти чимало зусиль. В одному довіднику сказано, що форма єврейського дієслова «старанно досліджувати» передає думку про людину, яка вивчає книжку дуже уважно і ретельно. Проте, хоч би як ретельно ми досліджували Біблію, правильне розуміння істин про Царство може відкрити нам лише Єгова. (Прочитайте Матвія 13:11).

18. Як ті, хто мав побожний страх перед Єговою, виявляли віру та смиренність?

18 Подібно як Єгова поступово відкривав правду про Царство за часу, який передував 1914 року, він продовжує робити це і за часу кінця. Як ми довідаємося з 4-го і 5-го розділів цієї книжки, упродовж понад 100 років Божому народу доводилось уточнювати своє розуміння багатьох біблійних істин. Чи це вказує на те, що вони не мають підтримки від Єгови? Аж ніяк. Навпаки, він підтримує їх, адже ті, хто має побожний страх перед Єговою, виявляють дві риси, які йому до вподоби,— віру і смиренність (Євр. 11:6; Як. 4:6). Служителі Єгови вірять у те, що здійсняться всі обіцянки, які містяться в Божому Слові. Вони виявляють смиренність, коли визнають, що не завжди правильно розуміли те, як мають виконатися Божі обіцянки. Такий смиренний дух видно у словах з «Вартової башти» за 1 березня 1925 року: «Ми знаємо, що Господь сам дає тлумачення, що він витлумачить своє Слово своєму народові у свій спосіб та у визначений ним час».

«Господь... витлумачить своє Слово своєму народові у свій спосіб та у визначений ним час»

19. Що Єгова нині допоміг нам зрозуміти і чому?

19 Коли у 1914 році було встановлене Царство, Божий народ мав лише часткове знання того, як виконаються пророцтва про Царство (1 Кор. 13:9, 10, 12). У своїх стараннях зрозуміти, як виконаються Божі обіцянки, ми часом доходили неправильних висновків. З роками ставала очевидною правдивість іншого принципу, висловленого у вищезгаданій «Вартовій башті», яка цитувалась у попередньому абзаці. У тій статті говорилось: «Здається, найлогічніше дотримуватись погляду, що пророцтво не можна зрозуміти доти, доки воно не виконається або почне виконуватися». Ми живемо на пізньому етапі «часу кінця», чимало пророцтв про Царство вже сповнилось і продовжують сповнятись. Єгова розкриває свій намір щораз повніше тому, що його служителі є смиренні й готові змінювати своє розуміння біблійних істин. Дійсно, правдиве знання розширилося!

Зміни в розумінні правди очищують Божий народ

20, 21. Як зміни в розумінні правди вплинули на християн у першому сторіччі?

20 Коли Єгова уточнює наше розуміння правди, це перевіряє спонуки нашого серця. Чи віра і смиренність спонукуватимуть нас прийняти такі зміни? Християни, які жили в середині першого сторіччя, зіткнулися з подібними випробуваннями. Уявіть собі, що́ відчував християнин з юдеїв, котрий тоді жив. Він глибоко шанував Мойсеїв Закон та пишався історією і традиціями свого народу. І ось з натхненого листа від апостола Павла він довідується, що вже необов’язково дотримуватись Закону і що Єгова відкинув Ізраїль за народженням, а виявив прихильність духовному Ізраїлеві, який складається як з євреїв, так і з поган (Рим. 10:12; 11:17—24; Гал. 6:15, 16; Кол. 2:13, 14). А як до цього поставилися б ви?

21 Смиренні християни прийняли Павлове натхнене пояснення, і Єгова їх поблагословив (Дії 13:48). Інші обурено відкинули таке уточнення та вирішили триматися своїх поглядів (Гал. 5:7—12). Той, хто не бажав змінювати свого мислення, міг втратити нагоду стати співправителем Христа (2 Пет. 2:1).

22. Як ви сприймаєте уточнення у розумінні Божого наміру?

22 Останніми десятиліттями Єгова уточнює наше розуміння істин про Царство. Наприклад, він допоміг ліпше збагнути, коли ті, хто стане підданими Царства, будуть відділені від тих, хто не приймає правду, тобто коли відбудеться відділення «овець» від «козлів». Бог також відкрив нам те, коли завершиться збирання повного числа 144 000, що означають Ісусові приклади про Царство і коли останній помазанець воскресне до небесного життя d. Як ви сприймаєте такі уточнення? Чи вони зміцнюють вашу віру? Чи вважаєте їх доказом того, що Єгова продовжує навчати свій смиренний народ? Наступні розділи цієї книжки зміцнять вашу впевненість у тому, що Єгова поступово відкриває свій задум богобоязливим людям.

a Боже ім’я є формою єврейського дієслова, яке означає «ставати». Його ім’я вказує на те, що він — Виконавець своїх обіцянок. Дивіться «Значення Божого імені», розділ 4.

b Хоча на наш погляд цей період може здаватися довгим, варто пам’ятати, що тривалість людського життя тоді була значно більшою. Від Адама до Авраама пройшло чотири покоління, життя яких частково збігалося одне з одним. Життя Адама збігалося з життям Ламеха, батька Ноя. Життя Ламеха збігалося з життям Сима, Ноєвого сина. А життя Сима збігалося з Авраамовим життям (Бут. 5:5, 31; 9:29; 11:10, 11; 25:7).

c Ім’я «Сатана» вживається в Єврейських Писаннях 18 разів, а в Християнських Грецьких Писаннях — понад 30 разів. Це тому, що Єврейські Писання звертали увагу не стільки на Сатану, скільки на те, яким мав бути Месія. Коли Месія прийшов, він повністю викрив сутність Сатани. І це підкреслено в Християнських Грецьких Писаннях.

d Обговорення деяких з цих уточнень ви можете знайти в статтях «Вартової башти» за 15 жовтня 1995 року, стор. 23—28; за 15 січня 2008 року, стор. 20—24; за 15 липня 2008 року, стор. 17—21; за 15 липня 2013 року, стор. 9—14.