Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 7

Методи проповідування. Доносити звістку про Царство всім людям

Методи проповідування. Доносити звістку про Царство всім людям

ОСНОВНА ДУМКА:

Божі служителі використовують різноманітні методи для свідчення, аби охопити якомога більшу кількість людей

1, 2. а) Що зробив Ісус, аби його могло слухати багато людей? б) Як і чому вірні Христові послідовники наслідували його приклад?

 НА БЕРЕЗІ озера біля Ісуса зібрався натовп. Та ось Ісус сідає в човен і трохи відпливає від берега. Для чого? Він знає, що поверхня води створює ліпшу акустику і завдяки цьому його добре чутиме велика кількість людей. (Прочитайте Марка 4:1, 2).

2 Упродовж десятиліть до та після народження Царства вірні Христові послідовники наслідували його приклад тим, що використовували новітні технології для поширення доброї новини про Царство якомога більшій кількості людей. Під проводом Царя Божий народ, відповідно до обставин, впроваджує і пристосовує до своїх потреб доступні технічні новинки та винаходи. Ми прагнемо донести добру новину максимальній кількості людей, перш ніж прийде кінець (Матв. 24:14). Розгляньмо лише кілька методів, якими ми послуговуємось, аби проповідувати людям, хоч би де вони жили. Також подумаймо, як наслідувати віру тих, хто в минулому звіщав добру новину.

Щоб свідчити багатьом

3. Чому ворогів правди засмутило те, що ми почали користуватися послугами газет?

3 Проповіді в газетах. Брат Рассел і його однодумці ще з 1879 року видавали журнал «Вартова башта», доносячи звістку про Царство багатьом. Усе ж Христос за десять років до 1914 року, очевидно, покерував так, щоб добра новина могла досягти більшої кількості людей. У 1903 році д-р Іфраїм Ітон, представник групи протестантських служителів з Пенсильванії, викликав Чарлза Рассела на дебати стосовно біблійних доктрин. У листі до Рассела він писав: «Я подумав, що людям буде дуже цікаво почути дебати між мною та вами про деякі розбіжності у поглядах». Рассел з однодумцями також вважав, що це буде цікавим для людей, тому вони домовились надрукувати ці дискусії у «Піттсбург Газетт» — одній з авторитетних газет міста. Опубліковані матеріали були настільки популярними, а Расселові пояснення біблійної правди такими привабливими, що видавці газети запропонували друкувати його проповіді щотижня. Такий поворот подій, напевне, дуже засмутив ворогів правди.

У 1914 році вже понад 2000 газет друкували проповіді Рассела

4, 5. Яку рису виявив Рассел і як ті, хто має відповідальне становище, можуть його наслідувати?

4 Невдовзі проповіді Рассела захотіли друкувати також інші газети. Як повідомляла «Вартова башта», 1908 року його проповіді з’являлись «регулярно в одинадцятьох газетах». Проте брати, обізнані з видавництвом газет, порадили Расселу: якщо він перенесе бюро Товариства з Піттсбурга до більш значного міста, то більше газет друкуватиме його біблійні статті. Рассел, зваживши усі за і проти, погодився на переїзд. Тож у 1909 році бюро перенесли до Брукліну, що в місті Нью-Йорку. Яким був результат? Вже за кілька місяців проповіді публікували майже 400 газет, і це число постійно зростало. На час, коли в 1914 році було встановлене Царство, Расселові промови та статті видавало понад 2000 газет чотирма мовами.

5 Який важливий урок ми беремо з цієї історії? Ті, хто сьогодні посідає відповідальне становище в Божій організації, мають наслідувати приклад смиренності брата Рассела. У чому саме? Приймаючи важливі рішення, варто прислухатися до порад інших. (Прочитайте Прислів’я 15:22).

6. Як на одну жінку вплинули надруковані в газеті істини?

6 Істини про Царство, які публікувались у газетних статтях, змінювали життя людей (Євр. 4:12). Ось приклад Ори Гетсель. Вона охрестилась 1917 року, познайомившися з правдою через такі статті. Ора пригадувала: «Невдовзі після свого весілля я поїхала відвідати маму, яка мешкала в Рочестері (штат Міннесота). Я застала маму за таким заняттям: вона вирізала статті з газети. Це були проповіді Рассела. Мама розповіла мені про все, що з них довідалась». Ора прийняла правду і майже шість десятиліть вірно проповідувала про Боже Царство.

7. Чому відповідальні брати відмовились від проповідей у газетах?

7 У 1916 році відбулись дві важливі події, котрі змусили переглянути використання газет у поширенні доброї новини. По-перше, йшла Перша світова війна, через що було дуже важко роздобути папір та інші матеріали для друку. У повідомленні, надісланому 1916 року британським відділом підготовки матеріалів для газет, ішлося: «Нині лише понад 30 газет друкує наші проповіді. Очевидно, ця кількість сильно скоротиться через різке зростання ціни на папір». По-друге, 31 жовтня 1916 року помер брат Рассел. У «Вартовій башті» за 15 грудня 1916 року повідомлялось: «Оскільки відійшов наш брат Рассел, проповіді [у газетах] більше не будуть друкуватись». І хоча від такого методу проповідування довелось відмовитися, набирали розмаху інші методи, серед яких — показ «Фото-драми сотворення».

8. Які зусилля були докладені при підготовці «Фото-драми сотворення»?

8 Показ слайдів. Рассел і його однодумці протягом трьох років готували «Фото-драму сотворення», презентація якої відбулась 1914 року (Присл. 21:5). У «Драмі», як зазвичай її називали, застосовували новітній метод — поєднання рухомих зображень, записаного звуку та кольорових скляних слайдів. У відтворенні біблійних сцен, які були відзняті для «Драми», взяли участь сотні людей, і навіть тварини. Дослідники Біблії у 1913 році повідомляли: «При створенні видовищної рухомої сцени з Ноєм, що мала звуковий супровід, взяли участь більшість мешканців одного з найбільших зоопарків». Художники з Лондона, Нью-Йорка, Парижа і Філадельфії вручну розмальовували сотні скляних слайдів.

9. Чому брати не шкодували часу і грошей на підготовку «Фото-драми сотворення»?

9 Чому для виготовлення «Фото-драми» брати затрачали дуже багато часу й коштів? У резолюції, прийнятій на серії конгресів 1913 року, говорилося: «Небувалий успіх американських газет у формуванні громадської думки за допомогою карикатур і малюнків у їхніх статтях разом з дивовижною популярністю рухомих зображень з їхнім потенціалом стане нам у пригоді. Ми віримо, що ці засоби виправдають себе. Також ми як прогресивні проповідники і вчителі біблійних класів впевнені в тому, що застосування рухомих зображень та проекційних слайдів стане ефективним і підхожим методом у нашому проповідуванні й навчанні».

Вгорі: в апаратній для показу «Фото-драми»; внизу: скляні слайди для «Фото-драми»

10. Де відбувався показ «Фото-драми сотворення»?

10 Протягом 1914 року «Фото-драму» демонстрували щоденно у 80 містах. Лише в США і Канаді її побачили майже вісім мільйонів людей. Того ж року її показували в Австралії, Великій Британії, Данії, Німеччині, Новій Зеландії, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. У менших містах показували спрощену версію «Фото-драми» за назвою «Драма Еврика». Вона не мала рухомих зображень, і її було дешевше виготовити та легше транспортувати. До 1916 року «Фото-драму» (або її спрощену версію) переклали вірменською, грецькою, датсько-норвезькою, іспанською, італійською, німецькою, польською, французькою, шведською та іншими мовами.

Протягом 1914 року «Фото-драму» показували в переповнених залах

11, 12. Як вплинула «Фото-драма» на одного молодого чоловіка і який приклад він нам залишив?

11 «Фото-драма сотворення» французькою мовою справила величезний вплив на 18-літнього Шарля Роне. Він пригадував: «Її показували у моєму місті Кольмар, що у французькій провінції Ельзас. Від самого початку мене приголомшило те, наскільки зрозуміло в ній викладена біблійна правда».

12 У результаті цього Шарль охрестився і 1922 року розпочав повночасне служіння. Одним з перших його завдань було допомагати в організації показів «Фото-драми» на території Франції. Про це служіння Шарль розповів: «Я мав кілька доручень: грати на скрипці, бути касиром та служителем літератури. Моїм обов’язком також було просити глядачів затихнути перед початком сеансу. Під час перерви ми пропонували літературу. Для цього зал був поділений між братами і сестрами на сектори. Кожен з нас брав стопку літератури та підходив особисто до кожного присутнього. Крім того, при вході до залу ми ставили столи, повні літератури». У 1925 році Шарля запросили служити до бруклінського Бетелю в Нью-Йорку. Там його призначили диригувати оркестром при щойно створеній радіостанції WBBR. Пам’ятаючи приклад брата Роне, запитаймо себе: «Чи ми охоче приймаємо всілякі доручення для поширення звістки про Царство?» (Прочитайте Ісаї 6:8).

13, 14. Як брати використовували радіо для поширення доброї новини? (Дивіться також  «Передачі на радіостанції WBBR» і  «Знаменний конгрес»).

13 Радіо. У 1920-х роках «Фото-драму» показували щораз рідше, тому що у поширенні доброї новини про Царство почали застосовувати радіо. 16 квітня 1922 року брат Рутерфорд виступив по радіо з історичною промовою «Міліони з людей тепер жиючих ніколи не помруть». Трансляція велася з театру «Метрополітен-опера», що у Філадельфії (штат Пенсильванія). Загалом цю промову почули приблизно 50 000 осіб. У 1923 році провели першу трансляцію програми конгресу. Відповідальні брати побачили, що варто користуватись послугами не лише комерційних радіостанцій. Отож було вирішено побудувати власну. Наша радіостанція з’явилась у Нью-Йорку (на острові Статен) і була зареєстрована під назвою WBBR. Перший ефір відбувся 24 лютого 1924 року.

У 1922 році приблизно 50 000 людей почули радіотрансляцію промови «Міліони з людей тепер жиючих ніколи не помруть»

14 Про мету створення радіостанції WBBR у «Вартовій башті» за 1 грудня 1924 року говорилось: «Ми переконані, що ця радіостанція на наш час є найвигіднішим та найефективнішим способом поширення правди... Якщо Господь побачить потребу звести інші радіостанції для звіщання правди, він своїм способом подбає, аби на це були гроші» (Пс. 127:1). У 1926 році народ Єгови мав уже шість власних радіостанцій: дві у США — WBBR у Нью-Йорку та WORD біля Чикаго — і ще чотири в Канаді, у провінціях Альберта, Британська Колумбія, Онтаріо і Саскачеван.

15, 16. а) Як на наші радіопередачі зреагувало канадське духівництво? б) Як проповіді по радіо і праця від дому до дому доповнювали одне одного?

15 Активне використання радіо в поширенні біблійної правди привернуло увагу духівництва загальновизнаного християнства. Альберт Гофман, який був пов’язаний з роботою на радіостанції у Саскачевані (Канада), розповідав: «Дедалі більше людей дізнавалось про Дослідників Біблії [нині знані як Свідки Єгови]. До 1928 року було дано чудове свідчення. Тоді духівництво почало тиснути на урядовців, і всі наші радіостанції в Канаді втратили ліцензії».

16 Хоча радіостанції в Канаді були закриті, біблійні промови далі продовжували транслювати через комерційні радіостанції (Матв. 10:23). Щоб звернути більше уваги на ці програми, в журналах «Вартова башта» і «Золотий вік» (нині «Пробудись!») друкували список комерційних станцій, які поширювали біблійну правду. І вісники у служінні від дому до дому заохочували людей слухати на своїх радіоприймачах наші проповіді. Які були результати? «Бюлетень» за січень 1931 року повідомляв: «Радіо стало доброю допомогою нашим друзям у служінні від дому до дому. У філіал надходить багато повідомлень про те, що чимало людей, почувши промови брата Рутерфорда, охочіше слухають вісників та беруть наші книжки». Також у «Бюлетені» згадувалось, що радіопрограми і праця від дому до дому — це «два визначні методи свідчення Господньої організації».

17, 18. Як попри зміну обставин радіо продовжувало відігравати значну роль у поширенні правди?

17 У 1930-х роках посилилась протидія використанню нами комерційних радіостанцій. Тож 1937 року служителі Єгови пристосувались до нових обставин. Вони відмовились від використання комерційних радіостанцій та зосередились на проповідуванні від дому до дому a. Все ж радіо і далі відігравало важливу роль у поширенні звістки про Царство в деяких віддалених та політично ізольованих частинах світу. Наприклад, від 1951 до 1991 року одна радіостанція у Західному Берліні (Німеччина) регулярно транслювала біблійні промови для тих, хто жив у Східній Німеччині. З 1961 року впродовж трьох десятиліть державна радіостанція у Суринамі (Південна Америка) щотижня передавала 15-хвилинну програму, поширюючи біблійну правду. А від 1969 до 1977 року організація приготувала понад 350 записів радіопрограм за назвою «Усе Писання корисне». Цю серію програм транслювала 291 радіостанція у 48 штатах США. Протягом 1996 року на радіостанції в Апіа (столиця Самоа, південна частина Тихого океану) виходила щотижнева програма «Відповіді на біблійні запитання».

18 Під кінець XX сторіччя для поширення доброї новини радіо стали використовувати щораз рідше. Натомість з’явився новий спосіб, що дозволяє досягнути дуже багато людей.

19, 20. Чому служителі Єгови створили сайт jw.org і наскільки дієвим він став? (Дивіться також  «JW.ORG»).

19 Інтернет. У 2013 році понад 2,7 мільярда людей, а це майже 40 відсотків мешканців землі, користувалося Інтернетом. За деякими підрахунками, приблизно два мільярди мають доступ до Інтернету через мобільні пристрої, скажімо смартфони і планшети. Це число постійно зростає в усьому світі, але найшвидше таке зростання відбувається в Африці, де є більш ніж 90 мільйонів користувачів мобільного Інтернету. Такий розвиток технологій докорінно змінив спосіб, яким люди отримують інформацію.

20 Починаючи з 1997 року служителі Єгови стали опановувати новий засіб масової комунікації. У 2013 році веб-сайт jw.org став доступним 300 мовами, а інформацію, що ґрунтується на Біблії, можна було завантажувати 520 мовами. Кількість відвідувань сайту становить понад 750 000 на день. Крім перегляду відео, щомісяця відвідувачі завантажують понад 3 мільйони книжок, 4 мільйони журналів і 22 мільйони аудіофайлів.

21. Чого нас вчить розповідь про Сіну?

21 Наш веб-сайт став потужним знаряддям поширення доброї новини про Боже Царство навіть у тих країнах, де наша діяльність дуже обмежена. Приміром, на початку 2013 року один чоловік, на ім’я Сіна, натрапив на сайт jw.org і зателефонував до нашого всесвітнього центру у США, попросивши більше ознайомити його з Біблією. Найцікавіше було те, що він походив з мусульманської країни, де праця Свідків Єгови суворо обмежена, і мешкав у віддаленому селі. На його прохання брати подбали про те, аби Свідок Єгови зі США проводив із Сіною біблійне вивчення двічі на тиждень. Таке вивчення відбувалось через Інтернет за допомогою відеозв’язку.

Індивідуальний підхід у навчанні

22, 23. а) Чи методи для проповідування одразу великій кількості людей замінюють наше служіння від дому до дому? б) Як Цар поблагословив наші зусилля?

22 Жоден зі способів для поширення правди багатьом людям одразу, як-от через газети, «Фото-драму сотворення», радіопередачі або веб-сайт, не замінює нашого служіння від дому до дому. Чому? Тому що служителі Єгови наслідують приклад Ісуса, який проповідував не лише великим натовпам, а старався духовно допомагати кожній людині зокрема (Луки 19:1—5). Проповідувати особисто людині Ісус також навчав своїх учнів; він теж пояснив, про що саме треба проповідувати. (Прочитайте Луки 10:1, 8—11). Як ми побачили в 6-му розділі, брати, котрі брали провід у нашій організації, завжди заохочували кожного служителя Єгови особисто розмовляти з людьми (Дії 5:42; 20:20).

23 Після народження Царства минуло сто років, і вже понад 7,9 мільйона вісників активно навчають інших про Божі наміри. Безсумнівно, Цар благословив методи, за допомогою яких ми проголошуємо про Царство. У наступному розділі ми побачимо, як він забезпечує нас необхідними засобами, аби звіщати добру новину кожній нації, племені та мові (Об’яв. 14:6).

a Ті, хто брав провід в організації, у 1957 році вирішили закрити нашу останню радіостанцію WBBR у Нью-Йорку.