1, 2. а) Що допомагало поширювати добру новину по Римській імперії у першому сторіччі? б) Завдяки чому ми переконані, що Єгова нас підтримує? (Дивіться  «Добра новина понад 670 мовами»).

 П’ЯТИДЕСЯТНИЦЯ 33 року н. е. Прибулі до Єрусалима не можуть повірити власним вухам: галілеяни вільно говорять іноземними мовами і їхні слова привертають увагу слухачів. Того дня Христові учні завдяки чуду отримали дар розмовляти різними мовами, а це свідчило, що з ними був Бог. (Прочитайте Дії 2:1—8, 12, 15—17). Добру новину, яку вони тоді проповідували, чули люди з різних країв. Згодом ті люди поширювали її по всій Римській імперії (Кол. 1:23).

² Нині Божі служителі не мають чудесного дару говорити різними мовами. Тому вони перекладають звістку про Царство на понад 670 мов, охоплюючи цим набагато більше народів, ніж християни у першому сторіччі (Дії 2:9—11). Божі служителі видають так багато літератури та стількома мовами, що звістка про Царство досягає кожного закутка нашої планети a. Це також є безперечним свідченням того, що Єгова через нашого Царя, Ісуса Христа, керує проповідницькою працею (Матв. 28:19, 20). Ми розглянемо лише кілька знарядь, які допомагали нам упродовж останніх 100 років виконувати своє служіння. Також ми звернемо увагу на те, як Цар поступово навчав нас виявляти особисте зацікавлення людьми і заохочував бути вчителями Божого Слова (2 Тим. 2:2).

3. Чому ми використовуємо різноманітні знаряддя у проповідницькій праці?

³ Ісус прирівняв «слово про Царство» до насіння, а людське серце — до ґрунту (Матв. 13:18, 19). Подібно як рільник користується різними знаряддями для розпушування ґрунту, щоб підготувати його до сівби, народ Єгови послуговується різними знаряддями, завдяки яким серця мільйонів людей стають сприйнятливими до звістки про Царство. Деякі з цих знарядь використовувались недовго. Інші, наприклад книжки й журнали, і далі використовуються в служінні. На відміну від методів свідчення широкому  загалу, про які йшлося в попередньому розділі, тепер ми розглянемо знаряддя, що допомагають вісникам Царства особисто проповідувати кожній людині (Дії 5:42; 17:2, 3).

4, 5. Як брати користувалися патефонами, але в чому полягав недолік такого служіння?

⁴ Записи промов. Від 1930-х до 1940-х років вісники використовували патефони із записами біблійних промов, кожна з яких тривала не більше п’яти хвилин. Нерідко платівки мали назви, як-от «Трійця», «Чистилище» або «Царство». Як ними користувалися? Брат Клейтон Вудворт, який охрестився 1930 року в США, пригадував: «Я носив невеликий патефон завбільшки з валізку, що заводився обертанням ручки і мав звукознімач з голкою, яку треба було поставити на край платівки, аби промову було чути від самого початку. Підійшовши до дверей, я відкривав патефон, ставив на платівку звукознімач з голкою і дзвонив у двері. Коли виходив господар, я казав: “Хочу, щоб ви почули щось важливе”». Як це сприймали люди? «Багато хто охоче слухав. Дехто зразу зачиняв двері. Були й такі, що думали, ніби я продаю патефони».

⁵ До початку 1940 року було випущено понад 90 промов, які були записані на більш ніж мільйон платівок. Джон Барр, який тоді служив піонером у Британії, а пізніше був членом Керівного органу, пригадував: «Від 1936 до 1945 року я постійно проповідував з патефоном. Тоді без нього я був як без рук. Чути голос брата Рутерфорда при дверях було дуже підбадьорливо. Здавалось, наче він поруч зі мною. Звичайно, служіння з патефоном не давало змоги безпосередньо навчати людей і цим торкатися їхніх сердець».

6, 7. а) Які переваги і недоліки були у використанні карток зі свідченням? б) У якому значенні Єгова вклав слова в наші уста?

 ⁶ Картки зі свідченням. Починаючи з 1933 року, вісників заохочували у служінні від дому до дому використовувати картки зі свідченням. Ці картки мали розмір приблизно 7,5 на 12,5 сантиметра. Вони містили коротке свідчення на основі Біблії та опис біблійної літератури, яку господар міг отримати. Вісник просто давав картку людині та просив її прочитати. Ліліан Каммеруд, яка служила місіонеркою у Пуерто-Рико й Аргентині, пригадувала: «Мені подобалося служіння з картками. Тоді не всі ми вміли робити добрі вступи. Тож картки допомогли мені навчитися спілкуватись із людьми».

⁷ Брат Дейвід Рюш, який охрестився 1918 року, розповідав: «Картки зі свідченням допомагали братам, бо далеко не всі вважали себе здібними проповідниками». Проте служіння з картками мало свої недоліки. «Інколи траплялись люди,— пригадував Рюш,— котрі думали, що ми не можемо говорити. Фактично багато з нас не вміли висловлювати свої думки. Але Єгова нас готував, аби ми як його служителі гідно представляли добру новину. Невдовзі він вклав слова в наші уста, навчивши користуватись Біблією при дверях. Це стало можливим завдяки Школі теократичного служіння, запровадженій у 1940-х роках». (Прочитайте Єремії 1:6—9).

8. Як ви даєте змогу Христові навчати вас?

⁸ Книжки. Від 1914 року народ Єгови видав понад 100 книжок, які обговорювали різні біблійні теми. Деякі книжки були приготовлені безпосередньо для навчання вісників та поліпшення їхнього служіння. Анна Ларсен з Данії, яка проповідувала майже 70 років, пригадувала: «Єгова допоміг нам стати вправнішими вісниками за допомогою Школи теократичного служіння і відповідних книжок. Пам’ятаю, першою із них була книжка “Теократична допомога вісникам Царства”, видана 1945 року. За нею в 1946 році з’явилась книжка “Споряджені до всякого доброго діла”. А з 2001 року ми користуємося підручником “Отримуй користь зі Школи теократичного служіння”». Отже, Єгова подбав, щоб завдяки Школі теократичного служіння та відповідним посібникам ми мали належну «підготовку, яка дає нам можливість бути служителями» (2 Кор. 3:5, 6). Чи ви записані до Школи теократичного служіння? Чи приносите із собою щотижня на зібрання підручник «Школа служіння» і чи розгортаєте його, коли наглядач школи обговорює з нього певні поради? Якщо так, то ви даєте змогу Христові навчати вас бути кращими вчителями (2 Кор. 9:6; 2 Тим. 2:15).

9, 10. Яку роль відігравали книжки у сіянні та поливанні насіння правди?

⁹ Про підтримку Єгови свідчить також те, що його організація випускає книжки, які допомагають нам пояснювати іншим основні біблійні вчення. Особливо дієвою була  книжка «Правда, яка веде до вічного життя», котра вперше була видана в 1968 році та справила потужний вплив на поширення доброї новини. У «Служінні Царству» за листопад 1968 року говорилося: «Попит на книжку “Правда” настільки великий, що у вересні бруклінська друкарня Товариства працювала також у нічну зміну. А в серпні замовлення на книжку одного разу перевершили її запас на понад півтора мільйона примірників». До 1982 року було надруковано більш ніж 100 мільйонів її примірників 116 мовами. За 14 років, від 1968 до 1982, завдяки вивченню цієї книжки до нашої організації прийшов понад один мільйон нових вісників Царства b.

¹⁰ У 2005 році з’явився ще один визначний посібник для вивчення Біблії — «Чого насправді вчить Біблія?». Вже надруковано приблизно 200 мільйонів примірників 256 мовами. Завдяки цьому лише за сім років, з 2005 до 2012, майже 1,2 мільйона людей стали вісниками доброї новини. За той же період кількість тих, з ким ми вивчаємо Біблію, зросла з майже 6 мільйонів до понад 8,7 мільйона. Безперечно, Єгова поблагословив наші старання сіяти й поливати насіння правди про Царство! (Прочитайте 1 Коринфян 3:6, 7).

11, 12. На основі наведених віршів поясніть, для яких категорій людей видаються наші журнали.

¹¹ Журнали. Спочатку «Вартова башта» видавалась передовсім для «малої отари», тобто для тих, хто «отримав небесне покликання» (Луки 12:32; Євр. 3:1). Першого жовтня 1919 року організація Єгови почала видавати новий журнал, призначений для іншої аудиторії — широкого загалу. Цей журнал став таким популярним серед Дослідників Біблії та інших читачів, що впродовж багатьох років його тираж перевищував тираж «Вартової башти». Спершу він називався «Золотий вік», а з 1937 року — «Вістник Потіхи». Від 1946 року він знаний під назвою «Пробудись!».

¹² Упродовж десятиліть оформлення і розміри журналів «Вартова башта» і «Пробудись!» змінювались, але їхня мета залишалась незмінною — проголошувати Боже Царство та зміцняти віру в Біблію. Нині існує два видання «Вартової башти»: одне для вивчення, друге для розповсюдження. Видання для вивчення призначене для «хатніх слуг», до яких належать члени «малої отари» та «інші вівці» c (Матв. 24:45; Ів. 10:16). Видання для розповсюдження призначене переважно для тих, хто ще не знає правду, але має пошану до Біблії та Бога (Дії 13:16). «Пробудись!» друкується для людей, котрі мало знають про Біблію та правдивого Бога Єгову (Дії 17:22, 23).

13. Чим визначні наші журнали? (Обговоріть таблицю  «Світові рекорди тиражу»).

¹³ З початку 2014 року щомісяця друкувалося понад 44 мільйони примірників «Пробудись!» і майже 46  мільйонів «Вартової башти». Журнал «Пробудись!» перекладалося приблизно 100 мовами, а «Вартова башта» — більш ніж 200. Отже, вони є найпоширенішими публікаціями у світі, які перекладались найбільшою кількістю мов. Це не повинне нас дивувати, адже наші журнали містять новину, яку, за словами Ісуса, «будуть проповідувати по цілій населеній землі» (Матв. 24:14).

14. Що ми ревно поширювали і чому?

¹⁴ Біблія. У 1896 році брат Рассел і його однодумці змінили назву корпорації, якою вони послуговувались для видавання літератури, і включили до неї слово «Біблія». Відтоді ця назва звучить так: «Біблійне і трактатне товариство “Вартова башта”». Така зміна доречна, адже Біблія завжди була головним знаряддям у поширенні доброї новини про Царство (Луки 24:27). Згідно з юридичною назвою нашого товариства, Божі служителі ревно заохочували людей розповсюджувати і читати Біблії. Приміром, 1926 року на нашому власному верстаті ми надрукували «Емфетік дайаглотт» — переклад Грецьких Писань, зроблений Бенджаміном Вільсоном. Починаючи з 1942 року, ми надрукували і розповсюдили майже 700 000 примірників повного перекладу «Біблії короля Якова». Ще через два роки ми почали друкувати «Американський стандартний переклад», в якому вживається ім’я Єгови 6823 рази. До 1950 року ми розповсюдили понад 250 000 його примірників.

15, 16. а) Що вам подобається у «Перекладі нового світу»? (Обговоріть  «Прискорення перекладу Біблії»). б) Як давати змогу Єгові торкатись нашого серця?

¹⁵ У 1950 році було видано «Християнські Грецькі Писання. Переклад нового світу». А ціла Біблія у «Перекладі нового світу» в одному томі з’явилась 1961 року. Цей переклад звеличує Єгову тим, що в ньому відновлене Боже ім’я в усіх місцях, де воно було у єврейському тексті оригіналу. Боже ім’я також з’являється 237 разів у головному тексті Грецьких Писань «Перекладу нового світу». Переклад був кілька разів переглянутий, востаннє 2013 року. Це робилось для того, щоб він був якомога точнішим і зрозумілішим для читачів. Станом на 2013 рік надрукували більш ніж 201 мільйон примірників «Перекладу нового світу», повністю або частково перекладеного 121 мовою.

¹⁶ Ось деякі відгуки тих, хто прочитав «Переклад нового світу» рідною мовою. Чоловік із Непалу розповів: «Для багатьох старий переклад непальською мовою був важкозрозумілим, бо в ньому вживалась класична мова. Але тепер ми можемо набагато ліпше розуміти Біблію, адже вона написана мовою, якою ми послуговуємось у повсякденному житті». Коли одна жінка з Центрально-Африканської Республіки стала читати переклад мовою санго, то почала плакати. Вона сказала: «Це мова мого серця». Подібно до тої жінки, кожен з нас дає змогу Єгові торкатись  нашого серця, коли щодня читає його Слово (Пс. 1:2; Матв. 22:36, 37).

17. Як ми покажемо свою вдячність за отримані знаряддя та навчання і які благословення ми від цього матимемо?

¹⁷ Чи ви вдячні за отримані знаряддя і за постійне навчання, яке дає Цар Ісус Христос? Чи виділяєте час на читання публікацій, які видає Божа організація, і чи послуговуєтесь ними, аби допомагати іншим? Якщо так, то для вас будуть близькими слова сестри Опел Бетлер, яка охрестилася 4 жовтня 1914 року. Вона розповіла: «Упродовж років мій чоловік [Едвард] і я користувалися у служінні патефоном і картками зі свідченням. Ми також проповідували від дому до дому з книжками, буклетами й журналами. Ми брали участь у різних кампаніях і маршах та розповсюджували друковані прокламації [трактати з резолюціями]. Пізніше нас навчали робити повторні візити [відвідини] і проводити біблійні вивчення в домах зацікавлених людей. У нас було насичене і щасливе життя». Ісус обіцяв, що його піддані будуть зайняті у праці сіяння, збирання врожаю і матимуть від цього велику радість. Мільйони, подібно до Опел, можуть засвідчити правдивість цих слів. (Прочитайте Івана 4:35, 36).

18. Яку честь ми маємо?

¹⁸ Багато людей, які ще не служать Цареві, можуть вважати, що Божі служителі «неосвічені й прості» (Дії 4:13). Але насправді Цар зробив так, що його прості служителі досягнули неперевершених успіхів у видавничій справі. Вони розповсюджують свої публікації по цілому світі та перекладають їх найбільшою кількістю мов, і це є найдивовижнішим здобутком за всю історію людства. А найважливіше те, що Цар навчає і заохочує нас послуговуватись цими знаряддями для поширення доброї новини людям з усіх народів. Тож ми маємо незрівнянну честь — співпрацювати разом з Христом у сіянні правди, а також брати участь у збиранні його послідовників.