1, 2. а) Яке лихо спіткало християн в Юдеї? б) Який учинок любові вони відчули на собі?

 ПРИБЛИЗНО 46 року н. е. Юдею вдаряє лихо — страшний голод. Тамтешні послідовники Христа не мають грошей, щоб купити їжу, якої бракує і яка дуже зросла в ціні. Над ними нависла загроза голодної смерті. Проте скоро вони побачать, як Єгова в особливий спосіб подбає про них — він зробить те, чого раніше Ісусові учні ніколи не відчували на собі. Про що йдеться?

² Християни з євреїв та язичників, які жили в Антіохії (Сирія), почувши про страждання одновірців у Єрусалимі та Юдеї, зібрали для них кошти. Брати з Антіохії вибрали з-поміж себе двох відповідальних чоловіків, Варнаву і Савла, щоб віднести цю допомогу старійшинам єрусалимського збору. (Прочитайте Дії 11:27—30; 12:25). Уявіть собі, як зворушив юдейських братів цей учинок любові одновірців з Антіохії!

3. а) Як Божий народ наслідує приклад християн з Антіохії? Наведіть приклад. (Дивіться також  «Перша велика допомога за наших часів»). б) Які запитання ми розглянемо в цьому розділі?

³ Та подія стала першою записаною згадкою про те, як християни з одної частини світу надали допомогу християнам в іншій частині світу. Нині ми наслідуємо приклад братів з Антіохії. Коли нам стає відомо, що десь у світі наші одновірці зазнають лиха чи випробувань, ми приходимо їм на допомогу a. Щоб побачити, як допомога постраждалим пов’язана з іншими видами нашого служіння, розгляньмо три запитання. Чому ми вважаємо допомогу під час лиха священним служінням? У чому полягає така допомога? Які благословення ми маємо від того, що допомагаємо іншим?

4. Що пояснив Павло християнам про їхнє служіння?

⁴ У Другому листі до коринфян Павло пояснив, що християни виконують два види служіння. Хоча він писав помазаним християнам, ті слова стосуються також «інших овець» (Ів. 10:16). Перший вид — це «служіння, пов’язане з примиренням», тобто наша праця проповідування і навчання (2 Кор. 5:18—20; 1 Тим. 2:3—6). Інший вид пов’язаний зі служінням, яке ми виконуємо заради одновірців.  Павло каже, що християни мають «послужити святим [тобто одновірцям], надавши їм допомогу» (2 Кор. 8:4). У цих двох уривках вжито слово «служіння», яке є формою грецького слова діаконı́а. Про що це нам говорить?

5. Чому важливо те, що Павло назвав надання допомоги постраждалим служінням?

⁵ Вживши одне грецьке слово для опису обох видів служіння, апостол Павло поєднав надання допомоги постраждалим з іншими видами служіння, яке виконує християнський збір. Раніше Павло сказав: «Є... різні види служіння, але Господь той самий, різні види діяльності... Але все це виконує той же дух» (1 Кор. 12:4—6, 11). Так апостол пов’язав різні види служіння збору зі «священним служінням» b (Рим. 12:1, примітка; Рим. 12:6—8). Ось чому він вважав, що частину свого часу треба виділяти на те, аби «послужити святим» (Рим. 15:25, 26).

6. а) Чому, за словами Павла, допомога іншим є невід’ємною частиною нашого поклоніння? б) Як ми надаємо допомогу одновірцям по всьому світі? (Дивіться також супровідну інформацію  «Коли стається стихійне лихо»).

⁶ Павло допоміг коринфянам зрозуміти, чому допомога іншим була частиною їхнього служіння і поклоніння Єгові. Він пояснив, що християни надають допомогу, бо «підкоряються добрій новині про Христа» (2 Кор. 9:13). Отже, християни допомагають своїм одновірцям тому, що прагнуть на ділі застосовувати Христові вчення. Добрі діла заради братів, за словами Павла, насправді є виявом «неперевершеної незаслуженої доброти» Бога (2 Кор. 9:14; 1 Пет. 4:10). Щодо служіння нашим братам, які потребують допомоги, в тому числі під час лиха, «Вартова башта» за 1 грудня 1975 року писала: «Ніколи не сумніваймось, що Єгова Бог і його син Ісус Христос вважають дуже важливим цей вид служіння». Дійсно, надання допомоги іншим — невід’ємна частина нашого священного служіння (Рим. 12:1, 7; 2 Кор. 8:7; Євр. 13:16).

7, 8. У чому полягає перша мета того, що ми допомагаємо іншим? Поясніть.

⁷ Які плоди приносить те, що ми допомагаємо одновірцям? Павло відповідає на це запитання у своєму Другому листі до коринфян. (Прочитайте 2 Коринфян 9:11—15). У цих віршах він висвітлює три головні мети, які ми досягаємо, коли надаємо допомогу постраждалим від лих. Які саме?

⁸ Перша мета: таким служінням ми прославляємо Єгову. У цих віршах Павло часто звертає увагу братів на Бога Єгову. Апостол вживає такі вислови, як «Богові подяку» і «численні вирази подяки Богові» (вірші 11, 12). Він пояснює, як допомога одновірцям спонукує християн «прославляти Бога» і вихваляти його «неперевершену незаслужену доброту» (вірші 13, 14). Обговорення такого служіння Павло завершує словами: «Нехай лине подяка Богові» (вірш 15; 1 Пет. 4:11).

9. Як наша допомога постраждалим може змінювати погляди людей? Наведіть приклад.

 ⁹ Подібно до Павла, сучасні служителі Бога вважають допомогу іншим чудовою нагодою нести Йому хвалу та прикрашати Його вчення (1 Кор. 10:31; Тита 2:10). По суті, допомога постраждалим відіграє значну роль у тому, що ми усуваємо упередження, яке дехто має до Єгови чи до його Свідків. Ось приклад. Жінка, що жила в місцевості, яка постраждала від урагану, мала на своїх дверях напис: «Свідкам Єгови не турбувати». Кілька днів жінка спостерігала, як добровольці, між якими панувала тепла і дружня атмосфера, відновлювали пошкоджений будинок на протилежному боці вулиці. Вона захотіла більше довідатись про тих працівників. Почувши, що це Свідки Єгови, вона дуже здивувалась і сказала: «У мене було про вас помилкове враження». Згодом та жінка зняла табличку зі своїх дверей.

10, 11. а) Які приклади свідчать про те, що ми прагнемо «цілковито задовольняти потреби» наших одновірців? б) Яка публікація видана для тих, хто допомагає потерпілим? (Дивіться супровідну інформацію  «Додаткове знаряддя для добровольців»).

¹⁰ Друга мета: ми прагнемо «цілковито задовольняти потреби» наших одновірців (2 Кор. 9:12а). Нас спонукує бажання відгукнутись на заклик допомогти постраждалим братам і сестрам та полегшити їхні страждання. Чому? Бо члени християнського збору є наче «тіло одне», тому «якщо одна частина тіла страждає, то з нею страждають усі інші» (1 Кор. 12:20, 26). Отже, спонукані братерською любов’ю та співчуттям, багато Свідків Єгови негайно змінюють свої плани, збирають потрібні інструменти і вирушають до постраждалих районів, щоб надати допомогу одновірцям (Як. 2:15, 16). Розгляньмо приклад. Після цунамі, яке налетіло на Японію 2011 року, філіал у Сполучених Штатах розіслав листи регіональним будівельним комітетам країни з проханням, аби «кілька досвідчених братів» допомогли відновлювати Зали Царства в Японії. Як на це відгукнулись брати? За тиждень приблизно 600 добровольців подали заяви, висловивши своє бажання допомогти. Вони також погодилися за власний кошт вирушити до Японії. «Ми були вражені таким відгуком»,— написали з філіалу в США. Коли брати в Японії запитали в одного добровольця з-за кордону, чому він приїхав допомагати, той сказав: «Наші брати в Японії — це частина “нашого тіла”. Ми відчуваємо такий же біль і страждання, як і вони». Добровольців, які допомагають потерпілим, спонукує саможертовна любов, і вони навіть готові ризикувати своїм життям, аби допомагати братам і сестрам c (1 Ів. 3:16).

¹¹ Люди, котрі не є Свідками, також висловлюють своє захоплення тим, як ми допомагаємо іншим. Приміром, після стихійного лиха у штаті Арканзас (США) у 2013 році місцева газета розповідала про те, як швидко прибули добровольці Свідків Єгови: «Вони навчилися негайно й  ефективно організовувати службу добровольців для надання допомоги постраждалим». Справді, як сказав апостол Павло, ми вміємо «цілковито задовольняти потреби» наших одновірців, що потрапляють у біду.

12—14. а) Яка третя мета допомоги постраждалим і чому вона важлива? б) Як наведені висловлювання показують важливість того, що необхідно відновити свою духовну діяльність?

¹² Третя мета: ми допомагаємо постраждалим відновити їхню духовну діяльність. Чому це дуже важливо? Павло сказав, що ті, хто отримує допомогу, будуть спонукані «переповнюватися численними виразами подяки Богові» (2 Кор. 9:12б). Найліпший спосіб постраждалим виявити свою вдячність Єгові — це якомога швидше відновити свою духовну діяльність (Філ. 1:10). У «Вартовій башті» за 1945 рік говорилось: «Павло заохочував... збирати пожертви, бо це допомагає... нужденним християнам отримувати деяку матеріальну допомогу, щоб вони могли і далі брати більш ревну й активну участь у праці свідчення, яку доручив Єгова». Нині ми маємо таку ж мету. Якщо наші брати відновлять свою проповідницьку працю, то зможуть зміцняти не лише своїх ближніх, але й самих себе. (Прочитайте 2 Коринфян 1:3, 4).

¹³ Ось кілька відгуків тих, хто отримав допомогу під час лиха, відновив участь у служінні та внаслідок цього духовно зміцнився. Один брат пригадував: «Для нашої сім’ї піти в служіння стало благословенням. Несучи потіху іншим, ми змогли трохи забути про наші тривоги». А сестра розповіла: «Зосередженість на духовній діяльності відвертала увагу від руйнувань, які я бачила довкола. Це додавало мені почуття безпеки». Інша сестра зауважила: «Тимчасом як зовнішні обставини були нам непідвладні, служіння згуртовувало нашу сім’ю. Коли ми розмовляли з людьми про надію на новий світ, то зміцнювали свою впевненість, що все буде відновлене».

¹⁴ Відвідування зібрань — ще одна духовна діяльність, яку треба якнайшвидше відновити постраждалим одновірцям. Це доводить приклад нашої сестри Кійоко, якій уже майже 60 років. Цунамі забрало в неї все, крім одягу і сандалій, які були на ній. Вона почувалась розгубленою: як жити далі? Згодом старійшина повідомив їй, що в його машині вони проведуть зібрання. Кійоко розповідає: «Старійшина з дружиною, я і ще одна сестра сиділи в авто. Це зібрання проводилось просто, але, на диво, спогади про цунамі поступово зникли. Я відчула душевний спокій. Зібрання показало мені силу християнського братства». Інша сестра, розповідаючи про зібрання, які вона відвідувала після стихійного лиха, зауважила: «Вони стали для мене справжнім порятунком!» (Рим. 1:11, 12; 12:12).

15, 16. а) Які благословення мали християни у Коринфі та в інших місцях від того, що допомагали своїм одновірцям? б) Які подібні благословення маємо ми?

¹⁵ Павло спершу обговорив те, як надання допомоги одновірцям пов’язане зі служінням Богові. Він також пояснив коринфянам, які благословення мають вони та інші християни від участі у цій праці: «Вони [християни в Єрусалимі, які отримали допомогу] палко моляться за вас Богові і виявляють до вас любов, бо знають, якою неперевершеною незаслуженою добротою він вас обдарував» (2 Кор. 9:14). Отже, щедрість коринфян спонукувала християн з євреїв молитися за своїх одновірців у Коринфі, в тому числі за християн з язичників, та зміцнювала їхню любов до них.

¹⁶ У «Вартовій башті» за 1 грудня 1945 року так пояснювались Павлові слова про благословення, які ми маємо, надаючи допомогу іншим: «Коли одна частина Божого присвяченого народу жертвує на потреби іншої частини його народу, то це всіх дуже об’єднує». Те саме відчувають добровольці за нашого часу. Один старійшина, який надавав допомогу одновірцям після повені, пояснив: «Участь у цій діяльності зблизила мене з братами, як ніколи раніше». А сестра висловила свою вдячність за отриману допомогу такими словами: «Хоча рай на землі ще не настав, ми маємо щось дуже дорогоцінне — наше братство». (Прочитайте Прислів’я 17:17).

17. а) Як слова з Ісаї 41:13 стосуються надання допомоги постраждалим? б) Наведіть приклади того, як ця праця звеличує Єгову і зміцнює нашу братерську єдність. (Дивіться також супровідну інформацію  «Добровольці допомагають постраждалим по цілому світі»).

 ¹⁷ Коли добровольці прибувають у район стихійного лиха, тамтешні брати по-особливому бачать виконання Божої обіцянки: «Я, твій Бог Єгова, тримаю тебе за праву руку і кажу: “Не бійся, я допоможу тобі”» (Ісаї 41:13). Сестра, що пережила стихійне лихо, розповідає: «Я почувалась безпорадною, бачачи руїни довкола себе. Але Єгова простягнув мені свою руку. Допомога, яку я отримала від братів, була просто надзвичайною». Двоє старійшин з місцевості, спустошеної землетрусом, від імені свого збору написали: «Землетрус приніс багато болю, але ми спізнали допомогу Єгови, яку він надав через наших братів. Раніше ми читали про допомогу постраждалим, а тепер побачили це на власні очі».

18. Що робити, коли ви хочете брати участь у наданні допомоги постраждалим одновірцям? (Дивіться також супровідну інформацію  «Це змінило його життя»).

¹⁸ Чи ви хочете відчувати подібну радість, яку мають ті, хто надає допомогу нашим одновірцям? Пам’ятайте, що добровольців для такого служіння найчастіше вибирають з-поміж тих, хто працює на будівництві Залів Царства. Тож скажіть своїм старійшинам, що ви хочете заповнити відповідну анкету. Один старійшина, досвідчений у такій праці, дає пораду: «Їдьте в район стихійного лиха лише після того, як отримаєте офіційне запрошення від комітету з надання допомоги постраждалим». Завдяки цьому така праця буде виконуватись в організований спосіб.

19. Як праця добровольців підтверджує, що ми правдиві послідовники Христа?

¹⁹ Допомога постраждалим — це дійсно винятковий спосіб виявити послух Ісусовому наказу: «Любіть одне одного». Така любов свідчить, що ми правдиві послідовники Христа (Ів. 13:34, 35). Як приємно, що сьогодні є чимало охочих добровольців, які звеличують Єгову тим, що надають необхідну допомогу відданим служителям Божого Царства.