В Назареті панує пожвавлення. Понад рік тому, коли Ісус пішов до Івана, щоб охреститися, всі знали його просто як теслю. Але тепер він відомий як той, хто виконує могутні діла. Мешканці Назарета дуже хочуть, щоб Ісус здійснив чудо і в їхньому місті.

Ісус за своїм звичаєм входить у місцеву синагогу, і всі з нетерпінням очікують, що буде далі. Кожної суботи під час зібрань у синагогах люди моляться і читають із книг Мойсея (Дії 15:21). Також зачитуються уривки з пророчих книг. Коли Ісус підводиться, щоб читати, то бачить багато знайомих, з якими впродовж років відвідував цю синагогу. Йому подають сувій з писаннями пророка Ісаї, і він знаходить місце, де говориться про того, хто помазаний духом Єгови (в сучасних Бібліях це Ісаї 61:1, 2).

Прочитавши в пророцтві, що цей чоловік буде проповідувати полоненим визволення і сліпим прозріння, а також звіщати про рік прихильності Єгови, Ісус віддає сувій служителю і сідає. Усі присутні в синагозі пильно дивляться на нього. Тоді він починає пояснювати написане і промовляє такі важливі слова: «Сьогодні виконалися слова Писання, які ви щойно почули» (Луки 4:21).

Люди дивуються «приємним словам... з його уст» і запитують один одного: «Хіба це не Йосипів син?» Але Ісус знає, що вони хочуть побачити чуда, подібні до тих, про які їм стало відомо. Тож він говорить: «Ви, безперечно, згадаєте мені приказку: “Лікарю, вилікуй самого себе” — і скажете: “Ми чули, що ти робив у Капернаумі, тож зроби те саме й тут, у рідному краї”» (Луки 4:22, 23). Напевно, колишні сусіди Ісуса вважають, що він мав би в першу чергу зціляти людей у своєму рідному місті, і тому їм здається, що він ними знехтував.

Знаючи їхні думки, Ісус наводить приклади з історії Ізраїлю. Він каже, що за днів Іллі в краю жило багато вдів, однак цей пророк не був посланий до жодної з них. Натомість Ілля пішов до вдови-неізраїльтянки в Сарепту (місто біля Сидона) і зробив там чудо, яке врятувало життя цій жінці та її сину (1 Царів 17:8—16). Також за часу пророка Єлисея в Ізраїлі було багато прокажених, але він зцілив тільки сирійця Наамана (2 Царів 5:1, 8—14).

Ці порівняння дуже не подобаються присутнім у синагозі, оскільки викривають їхній егоїзм та брак віри. Як вони реагують? Розгнівавшись, люди поспішно виводять Ісуса за місто до виступу гори, на якій стоїть Назарет, і хочуть скинути його вниз. Проте Ісусу вдається вирватися з їхніх рук і піти звідти. Після цього він вирушає в Капернаум, що на північно-західному узбережжі Галілейського моря.