Іншої суботи Ісус приходить у синагогу, ймовірно в Галілеї. Серед присутніх є чоловік з сухою правою рукою (Луки 6:6). Книжники і фарисеї уважно спостерігають за Ісусом. Чому? Їхнє запитання показує, що́ насправді їх цікавить: «Чи дозволено зціляти в суботу?» (Матвія 12:10).

Юдейські релігійні провідники вважають, що закон про суботу дозволяє зціляти лише тоді, коли виникає загроза смерті. Наприклад, у суботу не можна вправляти кістку чи накладати пов’язку при розтягненні, бо ці ушкодження не загрожують життю. Тож книжники і фарисеї запитують Ісуса не тому, що співчувають чоловікові. Вони шукають підстав звинуватити Ісуса.

Однак Ісус знає їхні перекручені думки. Він розуміє, що вони створили безпідставні заборони стосовно суботи і що їхні крайні погляди не узгоджуються з Писаннями (Вихід 20:8—10). Книжники і фарисеї вже не раз критикували Ісуса за добрі діла. Хоча Ісус усвідомлює, що його вчинок викличе запеклу суперечку, він говорить чоловікові з сухою рукою: «Встань і вийди на середину» (Марка 3:3).

Звертаючись до книжників і фарисеїв, Ісус каже: «Якби ви мали одну вівцю і вона в суботу впала б у яму, то хто з вас не витягнув би її?» (Матвія 12:11). Оскільки вівця — це майно господаря, він не залишить її в ямі до наступного дня, бо вона може загинути і господар зазнає збитків. Крім того, в Біблії сказано: «Праведний дбає про свою худобу» (Прислів’я 12:10).

Далі Ісус наводить переконливий аргумент: «Наскільки ж людина цінніша від вівці! Тому робити добро в суботу дозволено» (Матвія 12:12). Тож Ісус не порушить закону про суботу, якщо зцілить цього чоловіка. Релігійні провідники не можуть спростувати логічні, сповнені співчуття слова Ісуса. Вони просто мовчать.

Ісуса обурює і разом з тим засмучує їхнє неправильне мислення. Він озирається довкола і говорить чоловіку: «Простягни руку» (Матвія 12:13). Той простягає — і його рука стає здоровою. Як же радіє зцілений чоловік! Але як на вчинок Ісуса реагують ті, хто хоче його засудити?

Фарисеї не тішаться, що хворий чоловік зцілився. Вийшовши з синагоги, вони відразу починають «змовлятися з прибічниками Ірода, щоб убити Ісуса» (Марка 3:6). До цієї політичної партії, очевидно, належать деякі члени релігійної групи садукеїв. Зазвичай садукеї і фарисеї ворогують між собою, але тепер всі вони об’єднуються проти Ісуса.