Після того як Ісус виголошує Нагірну проповідь, він іде в Капернаум. Тут до нього підходять юдейські старійшини. Їх послав центуріон — сотник римського війська, який походить з іншого народу.

Улюблений слуга сотника тяжко захворів і лежить при смерті. Хоча цей сотник — язичник, він звертається по допомогу до Ісуса. Юдейські старійшини розповідають Ісусу, що слуга «лежить у домі паралізований» і «сильно мучиться», можливо страждаючи від великого болю (Матвія 8:6). Вони кажуть про сотника: «Він гідний того, щоб ти йому допоміг, бо він любить наш народ і навіть збудував для нас синагогу» (Луки 7:4, 5).

Невдовзі Ісус йде зі старійшинами до дому сотника. Коли вони наближаються, сотник посилає своїх друзів, щоб передати: «Пане, не турбуйся, бо я не достойний, щоб ти увійшов під мій дах. Тому я не вважав себе гідним прийти до тебе» (Луки 7:6, 7). Яке ж смирення виявляє той, хто звик віддавати накази! Цей сотник дуже відрізняється від римлян, які жорстоко поводяться з рабами (Матвія 8:9).

Безперечно, сотник знає, що євреї не спілкуються з неєвреями (Дії 10:28). Мабуть, саме тому він просить Ісуса через друзів: «Скажи лише слово — і мій слуга зцілиться» (Луки 7:7).

Ісус вражений почутим, тому говорить: «Кажу вам: навіть в Ізраїлі я не знайшов такої сильної віри» (Луки 7:9). Коли друзі повертаються в дім сотника, то дізнаються, що слуга вже здоровий.

Використовуючи нагоду, Ісус далі пояснює, що віруючі неєвреї отримають благословення. Він говорить: «Багато хто прийде зі сходу і заходу та сяде за столом з Авраамом, Ісаком і Яковом у небесному Царстві». А що буде з євреями, які не виявляють віри? Ісус каже, що вони «будуть викинені геть у темряву. Там вони будуть плакати й скреготати зубами» (Матвія 8:11, 12).

Євреї за походженням першими отримали запрошення правити з Христом у Царстві. Але вони не прийняли цього запрошення і тому були відкинені. Тепер будуть запрошені язичники, щоб, образно кажучи, сісти за стіл «у небесному Царстві».