Невдовзі після зцілення слуги сотника Ісус вирушає до Наїна. Це місто лежить більш як за 30 кілометрів на південний захід від Капернаума. Ісус не сам. З ним ідуть його учні та натовп людей. Коли вони підходять до Наїна, вже, мабуть, вечоріє. Назустріч їм рухається велика похоронна процесія. Юдеї несуть померлого юнака, щоб поховати його за містом.

Найбільше за всіх горює мати. Вона вдова, а тепер ще й втратила свою єдину дитину. Після смерті чоловіка у неї принаймні залишався син. Як же сильно вона його любила! Можливо, вона покладала на нього всі надії і сподівалась, що в старості він попіклується про неї. Але син теж помер. Хто ж тепер розвіє її самотність? Хто подбає про неї?

Коли Ісус бачить цю згорьовану, самотню жінку, його серце стискається від жалю. Він лагідно і водночас переконливо говорить їй: «Не плач». Тоді Ісус підходить і торкається нош, на яких несуть юнака (Луки 7:13, 14). Його слова і дії привертають увагу людей, і похоронна процесія зупиняється. Мабуть, багатьом цікаво, навіщо він це робить і що задумав.

А як реагують ті, хто прийшов з Ісусом і вже був свідком того, як він здійснював могутні діла, зціляючи людей від різних хвороб? Очевидно, вони ще ніколи не бачили, щоб він воскрешав когось з мертвих. В минулому воскресіння відбувалися, але чи може Ісус воскрешати людей? (1 Царів 17:17—23; 2 Царів 4:32—37). Ісус наказує: «Юначе, кажу тобі: встань!» (Луки 7:14). І раптом молодий чоловік сідає та починає говорити! Ісус віддає його матері, яка не вірить своїм очам. Її переповнює невимовна радість! Син знову з нею!

 Коли люди бачать, що юнак живий, то вихваляють Життєдавця, Бога Єгову, і кажуть: «Великий пророк з’явився серед нас». А інші, зрозумівши значення цього чуда, говорять: «Бог звернув увагу на свій народ» (Луки 7:16). Звістка про це швидко розходиться по всіх околицях і, очевидно, досягає Ісусового рідного міста, Назарета, що розташоване приблизно за 10 кілометрів звідти. Про це чудо дізнаються навіть на півдні краю, в Юдеї.

Іван Хреститель досі сидить у в’язниці і хоче більше довідатись про те, що Ісусові під силу робити. Учні Івана розповідають йому про ці чуда. Як він реагує на це?