У Десятимісті, що лежить на схід від Галілейського моря, до Ісуса приходять численні натовпи. Люди прибувають, щоб послухати його та зцілитися, і приносять з собою їжу у великих кошиках з кришками.

Проте згодом Ісус каже учням:

— Шкода мені цих людей, бо вони вже три дні зі мною і не мають що їсти. Якщо відправлю їх додому голодними, то вони ослабнуть в дорозі, бо багато з них прийшли здалека.

— Але де тут, у віддаленому місці, знайти стільки хліба, щоб нагодувати весь цей народ? — питають учні (Марка 8:2—4).

— Скільки маєте хлібин? — запитує Ісус.

— Сім, і декілька невеликих риб,— відповідають вони (Матвія 15:34).

Потім Ісус наказує людям сісти на землю. Він бере хлібини та рибу і, помолившись до Бога, передає учням, щоб вони роздали це людям. І лише уявіть: всі наїдаються досита! Коли збирають залишки, ними наповнюють аж сім великих кошиків, хоча їло приблизно 4000 чоловіків, а також жінки і діти.

Зрештою, відправивши людей, Ісус сідає з учнями у човен і пливе до місцевості Магадан, що на західному березі Галілейського моря. Тут фарисеї разом з членами секти садукеїв намагаються випробувати Ісуса і просять показати їм знак з неба.

Ісус знає їхні спонуки, тому каже: «Коли вечоріє, ви говорите: “Буде ясна погода, бо небо вогняно-червоне”, а вранці кажете: “Сьогодні буде холодно і йтиме дощ, бо небо вогняно-червоне, але похмуре”. Прикмети на небі ви вмієте тлумачити, проте ознаки цього часу витлумачити не можете» (Матвія 16:2, 3). Тоді Ісус говорить фарисеям і садукеям, що вони не отримають жодного знаку, окрім знаку, даного через пророка Йону.

Ісус та його учні сідають у човен і прямують до північно-східного берега Галілейського моря у Віфсаїду. В дорозі виявляється, що учні взяли з собою лише одну хлібину. Ісус каже їм: «Дивіться, остерігайтеся фарисейської та Іродової закваски». Він має на увазі свою нещодавню розмову з фарисеями та садукеями, які є прибічниками Ірода. Але учні помилково думають, що він говорить про хліб, який вони забули взяти. Зрозумівши це, Ісус говорить їм: «Чому ви сваритесь через те, що не маєте хліба?» (Марка 8:15—17).

Зовсім недавно Ісус нагодував тисячі людей. Тож учні мали б знати, що він не переживає про брак буквального хліба.

 — Хіба ви вже забули,— питає він,— скільки кошиків, повних хліба, ви зібрали після того, як я поламав і розділив п’ять хлібин на 5000 чоловіків?

— Дванадцять,— відповідають вони.

— А коли поламав і розділив сім хлібин на 4000, скільки потім зібрали повних кошиків?

— Сім,— кажуть учні (Марка 8:18—20).

— Як же не розумієте, що я говорив вам не про хліб? — питає Ісус і додає: — Остерігайтеся фарисейської і садукейської закваски (Матвія 16:11).

Нарешті учні все розуміють. Закваска викликає бродіння, і під її дією заквашується тісто. Ісус говорить про закваску як про символ зіпсуття. Він застерігає учнів проти «вчення фарисеїв і садукеїв», яке спричиняє зіпсуття (Матвія 16:12).