Ісус все ще перебуває в Єрусалимі на Святі наметів. Йому приємно, що «багато людей з народу повірили в нього». Однак це зовсім не тішить релігійних провідників. Вони посилають охоронців, які є свого роду релігійною поліцією, щоб ті заарештували Ісуса (Івана 7:31, 32). Але Ісус не намагається сховатись.

Ісус продовжує прилюдно навчати в Єрусалимі. Він каже: «Я ще трохи побуду з вами, а потім піду до того, хто мене послав. Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете» (Івана 7:33, 34). Юдеї не розуміють, що це означає, тому запитують один одного: «Куди цей чоловік збирається піти, що ми не знайдемо його? Невже він збирається піти до юдеїв, розпорошених серед греків, і навчати греків? Що означають його слова: “Ви будете мене шукати, але не знайдете, і туди, де я буду, прийти не зможете”?» (Івана 7:35, 36). Ісус говорить про свою смерть і воскресіння до життя в небі, куди його вороги «прийти» не зможуть.

Надходить сьомий день свята. Кожного ранку впродовж свята священик виливає воду, взяту з купальні Сілоам, і вона стікає до основи жертовника храму. Очевидно маючи на увазі цей звичай, Ісус вигукує: «Хто спраглий, нехай прийде до мене і п’є! На тому, хто вірить у мене, сповняться такі слова з Писання: “З його нутра потечуть потоки живої води”» (Івана 7:37, 38).

Ісус говорить про те, що станеться, коли його учні будуть помазані святим духом і отримають небесне покликання. Це помазання відбудеться після смерті Ісуса,  в день П’ятидесятниці 33 року н. е. Відтоді помазані духом учні почнуть ділитися правдою з людьми, і так потечуть життєдайні води.

Почувши ці слова, деякі люди кажуть: «Це справді Пророк». Вони, очевидно, думають про передреченого пророка, який мав бути більшим за Мойсея. Інші говорять: «Він — Христос». Ще інші заперечують: «Невже Христос прийде з Галілеї? Хіба в Писанні не сказано, що Христос має бути Давидовим потомком і походити з Віфлеєма — села, де жив Давид?» (Івана 7:40—42).

Тож люди поділились. Дехто хоче, щоб Ісуса арештували, але ніхто не наважується схопити його. Коли охоронці повертаються до старших священиків та фарисеїв без Ісуса, ті запитують:

— Чому ви його не привели?

— Ми ще ніколи не бачили людини, яка б говорила так, як він,— відповідають охоронці.

Розгнівавшись, релігійні провідники вдаються до насмішок і образ: «Невже і вас ввели в оману? Хіба не бачите, що ніхто з начальників та фарисеїв не повірив у нього? А ці люди взагалі не знають Закону, вони прокляті» (Івана 7:45—49).

Тоді Никодим, фарисей і член Синедріону, наважується заступитися за Ісуса. Приблизно два з половиною роки тому він приходив уночі до Ісуса і сказав, що вірить у нього. Тепер Никодим запитує: «Хіба за нашим Законом можна судити людину, якщо не вислухати її і не дізнатися, чим вона займається?» Як релігійні провідники реагують на його слова? Вони кажуть: «Ти що, теж із Галілеї? Досліди Писання — і переконаєшся, що жоден пророк не може прийти з Галілеї» (Івана 7:51, 52).

Хоча в Писанні не говориться прямо про пророка, який би прийшов з Галілеї, але Боже Слово вказує на те, що саме звідти прийде Христос. Згідно з пророцтвом, «Галілея інших народів» мала побачити «велике світло» (Ісаї 9:1, 2; Матвія 4:13—17). Крім того, як і було передречено, Ісус народився у Віфлеємі і є нащадком Давида. Хоча фарисеї, напевно, знають про це, все ж, мабуть, саме вони розповсюджують серед людей неправдиву інформацію про Ісуса.