Ісус і всі, хто йде з ним, прибувають у Єрихон, який лежить на відстані одного дня ходи від Єрусалима. Єрихон складається зі старого міста і нового, римського, відстань між якими приблизно півтора кілометра. Коли Ісус з натовпом виходить з одного міста та наближається до іншого, двоє сліпих жебраків чують гамір. Одного з них звуть Вартимей.

Зрозумівши, що поряд проходить Ісус, Вартимей і його товариш починають кричати: «Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів!» (Матвія 20:30). Хтось із натовпу суворо наказує їм мовчати, але обидва чоловіки кричать ще голосніше. Коли Ісус чує галас, він зупиняється і просить покликати тих, хто кричить. Люди йдуть до жебраків і кажуть одному з них: «Вставай, не бійся, він кличе тебе» (Марка 10:49). Схвильований чоловік скидає свій верхній одяг, схоплюється на ноги і поспішає до Ісуса.

— Що ви хочете, аби я для вас зробив? — запитує Ісус.

— Господи, нехай розкриються наші очі,— благають сліпі (Матвія 20:32, 33).

Пройнявшись жалем, Ісус торкається їхніх очей і каже одному з них: «Йди, твоя віра зцілила тебе» (Марка 10:52). Сліпі жебраки прозрівають, і обоє, без сумніву, починають прославляти Бога. Побачивши те, що сталося, люди теж віддають Богові славу. Вартимей і його товариш не зволікаючи йдуть за Ісусом.

Коли Ісус проходить через Єрихон, його супроводжує великий натовп. Кожен хоче подивитися на того, хто зцілив сліпих чоловіків. Люди настільки щільно обступили Ісуса, що дехто не може побачити його навіть краєм ока. Серед них є Закхей, головний збирач податків у Єрихоні та його околицях. Через малий зріст він не бачить, що відбувається. Тож Закхей біжить уперед і вилазить на сикомор, що росте при дорозі, якою має проходити Ісус. З висоти йому все дуже добре видно. Коли Ісус підходить і бачить Закхея на дереві, то каже: «Закхею, швидко спускайся, бо сьогодні я маю зупинитись у твоєму домі» (Луки 19:5). Чоловік спускається і поспішає додому, щоб приготуватися до прийому такого особливого гостя.

Побачивши це, люди обурюються. Вони вважають, що Ісус не повинен іти в гості до чоловіка, який, на їхню думку, є грішником. Закхей дійсно розбагатів нечесно — він нажився на людях, з яких збирав податки.

Коли Ісус входить у дім Закхея, люди починають нарікати: «Дивіться, він в гостях  у грішника». Але Ісус бачить, що Закхей може розкаятися. І сподівання Ісуса справджуються. Закхей встає і говорить: «Господи, половину маєтку свого я віддам бідним, а тим, на кому нажився, поверну вчетверо більше» (Луки 19:7, 8).

Як чудово, що Закхей доводить на ділі своє щире каяття! Очевидно, він має записи про зібрані податки і може підрахувати, скільки кому винен. Закхей присягає відшкодувати все вчетверо — а це навіть більше, ніж вимагає Божий закон (Вихід 22:1; Левіт 6:2—5). Крім того, Закхей обіцяє віддати половину свого майна бідним.

Ісусові подобається, як Закхей виявляє своє каяття, тому він каже: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, бо він також Авраамів син. Адже Син людський прийшов відшукати і врятувати те, що втрачене» (Луки 19:9, 10).

Нещодавно Ісус описав становище таких людей, розповівши приклад про загубленого сина (Луки 15:11—24). А тепер присутні можуть на власні очі побачити, як знайшлася людина, яка була загублена. Релігійні провідники і їхні прибічники нарікають на Ісуса і засуджують його за те, що він приділяє увагу таким людям, як Закхей. Та незважаючи на це, Ісус продовжує шукати і знаходити втрачених синів Авраама.