Наступного дня, у неділю 9 нісана, Ісус разом з учнями покидає Віфанію і прямує до Єрусалима. Коли вони наближаються до Вітфагії, що на Оливковій горі, Ісус каже двом своїм учням:

«Підіть у село, що перед вами, і там одразу побачите прив’язану ослицю з ослям. Відв’яжіть їх і приведіть до мене. Якщо хтось буде вам щось говорити, то скажіть: “Вони потрібні Господу”. І тоді вам зараз же їх віддадуть» (Матвія 21:2, 3).

Учні не усвідомлюють, що Ісусові слова пов’язані з біблійним пророцтвом. Але пізніше вони зрозуміють, що на їхніх очах сповнилося пророцтво Захарії. Цей пророк передрік, що обіцяний Богом Цар смиренно в’їде в Єрусалим «на ослі, на осляті, народженому в ослиці» (Захарія 9:9).

Коли учні приходять у Вітфагію і беруть осля та ослицю, люди, які стоять там, питають: «Що ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?» (Марка 11:5). Дізнавшись, що ці тварини потрібні Господу, вони дозволяють учням взяти їх. Учні кладуть свій одяг на ослицю і осля, але Ісус сідає на осля.

Довкола Ісуса, який їде в Єрусалим, збирається чимраз більший натовп. Багато людей стелять на дорозі свій одяг, а інші зрізають гілки з дерев і «на полях віття» та застилають ними дорогу. Вони вигукують: «Молимо, спаси! Благословенний той, хто йде в ім’я Єгови! Благословенне прийдешнє Царство батька нашого, Давида!» (Марка 11:8—10). Фарисеям у натовпі не подобаються такі вигуки, і вони кажуть Ісусу: «Учителю, вгамуй своїх учнів». Він відповідає: «Говорю вам: якщо вони замовкнуть, то кричатиме каміння» (Луки 19:39, 40).

Подивившись на Єрусалим, Ісус починає плакати і каже: «Якби ж ти в цей день збагнуло, що потрібно для миру... Але тепер це приховано від твоїх очей». На місто чекає розплата за його свідомий непослух. Ісус передрікає: «Вороги зведуть навколо тебе укріплення із частоколу, оточать тебе та візьмуть в облогу. Вони повалять на землю тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені» (Луки 19:42—44). Ісусові слова сповнилися — Єрусалим був знищений 70 року н. е.

Коли Ісус в’їжджає в Єрусалим, в усьому місті здіймається гамір і народ питає: «Хто це такий?» Люди з натовпу говорять: «Це Ісус, пророк з Назарета галілейського!» (Матвія 21:10, 11). Серед присутніх є ті, хто бачив, як Ісус воскресив Лазаря, і вони розповідають про це чудо іншим. Фарисеї розуміють, що нічого не можуть вдіяти, і кажуть одні одним: «За ним пішов цілий світ!» (Івана 12:18, 19).

Прибувши в Єрусалим, Ісус за своїм звичаєм іде до храму, щоб навчати людей. Там він зціляє сліпих і кульгавих. Коли старші священики і книжники бачать його чуда і чують, як хлопці вигукують у храмі: «Молимо, спаси Сина Давидового!» — то обурюються і кажуть: «Ти чуєш, що́ вони говорять?» — «Чую,— відповідає Ісус.​— А хіба ви ніколи не читали: “Словами з уст дітей і немовлят ти учинив хвалу”?» (Матвія 21:15, 16).

Ісус оглядає храм, але оскільки вже пізно, він з апостолами вирушає до Віфанії. Він іде туди ще до початку 10 нісана (до заходу сонця в неділю) і залишається там на ніч.