Після пам’ятної вечері Ісус підбадьорює апостолів у горішній кімнаті: «Нехай ваші серця не тривожаться. Вірте в Бога і в мене вірте» (Івана 13:36; 14:1).

Ісус пояснює, чому вірні апостоли не повинні тривожитись через його відхід: «У домі мого Батька є багато осель... А коли піду та приготую вам місце, то повернуся й прийму вас до себе, щоб ви були там, де я». Однак апостоли не розуміють, що він говорить про свій відхід на небо, тому Хома запитує:

— Господи, ми не знаємо, куди ти йдеш. Звідки нам знати туди дорогу? (Івана 14:2—5).

— Я — дорога, і правда, і життя,— відповідає Ісус.

В небесний дім Ісусового Батька можуть увійти лише ті, хто приймає Ісуса та його вчення і наслідує його спосіб життя. Ісус каже: «Ніхто не приходить до Батька, якщо не через мене» (Івана 14:6).

Почувши це, Пилип говорить: «Господи, покажи нам Батька, і нам цього вистачить». Очевидно, Пилип хоче, щоб Ісус показав їм Бога у видінні, подібному до тих, які в давнину бачили Мойсей, Ілля та Ісая. Проте апостоли мають щось ліпше, ніж такі видіння. Ісус підкреслює це, кажучи: «Я вже стільки часу з вами, а ти, Пилипе, так і не пізнав мене? Хто бачив мене, той бачив і Батька». Ісус досконало віддзеркалює особистість свого Батька, тому жити поряд з ним і спостерігати за ним — це все одно, що бачити Батька. Звичайно, Батько більший від Сина. І про це свідчать подальші слова Ісуса: «Те, що я вам кажу, кажу не від себе» (Івана 14:8—10). Апостоли переконалися, що Ісус не приписує собі жодних заслуг за свої вчення, а всю честь віддає Батькові.

Ісусові апостоли були очевидцями його дивовижних діл і чули, як він звіщав добру новину про Боже Царство. Тепер він говорить  їм: «Хто вірить у мене, той виконуватиме такі самі діла, як я, і навіть більші» (Івана 14:12). Ісус не говорить, що вони чинитимуть більші чуда, ніж він. Однак вони будуть виконувати працю проповідування набагато довше і на значно більшій території та досягнуть більшої кількості людей.

Після свого відходу Ісус не покине учнів напризволяще. «Коли попросите щось в моє ім’я,— обіцяє він,— я зроблю це». Ісус продовжує: «Я попрошу Батька, і він дасть вам іншого помічника, який перебуватиме з вами вічно,— дух правди» (Івана 14:14, 16, 17). Ісус запевняє, що вони обов’язково отримають іншого помічника — святий дух. Це станеться в день П’ятидесятниці.

«Ще трохи,— говорить Ісус,— і світ мене більше не побачить, але ви мене побачите, тому що я живу й ви будете жити» (Івана 14:19). Ісус не тільки з’явиться їм у людській подобі після свого воскресіння, але й у відповідний час воскресить їх, і вони житимуть разом з ним на небі як духовні істоти.

Далі Ісус говорить просту істину: «Хто приймає мої заповіді та виконує їх, той любить мене. А хто любить мене, того буде любити й мій Батько. І я теж любитиму його та виявлю йому себе». Почувши це, апостол Юда (також відомий як Тадей) запитує:

— Господи, що сталося? Чому ти хочеш виявити себе лише нам, а не світові?

— Якщо хтось любить мене, то буде дотримуватися моїх слів, і мій Батько любитиме його... А хто мене не любить, той моїх слів не дотримується,— відповідає Ісус (Івана 14:21—24). Світ, на відміну від Ісусових послідовників, не визнає́, що Ісус — це дорога, правда і життя.

Незабаром Ісус залишить учнів. Як же вони зможуть пригадати все, про що він їх навчав? Ісус пояснює: «Помічник, святий дух, якого Батько пошле в моє ім’я, навчить вас усього і нагадає все, що я говорив». Апостоли бачили, наскільки могутньою силою є святий дух, тому це запевнення дуже потішає їх. Ісус додає: «Я залишаю вам мир, свій мир... Нехай ваші серця не тривожаться і не стискаються зі страху» (Івана 14:26, 27). Тож учні мають підстави не тривожитись — сам Батько Ісуса захищатиме їх і даватиме їм керівництво.

Невдовзі стане очевидним, що Бог захищає своїх поклонників. Ісус каже: «Надходить правитель цього світу, і він не має наді мною влади» (Івана 14:30). Дияволу вдалося увійти в Юду і здобути над ним владу. Але в Ісуса немає жодної грішної слабкості, яку Сатана міг би використати, щоб відвернути його від Бога. Крім того, Диявол не зможе утримати Ісуса в полоні смерті. Чому? Ісус каже: «Я роблю все так, як Батько наказав мені». Він впевнений, що Батько воскресить його (Івана 14:31).