Авраам і Сарра були одружені вже багато років. Вони покинули свій зручний дім в Урі і тепер жили в наметах. Але Сарра не нарікала, бо покладалась на Єгову.

Сарра дуже хотіла мати дитину, тому одного разу сказала Аврааму: «Якби у моєї служниці Агар народилась дитина, я би вважала її своєю». Згодом Агар народила сина. Його назвали Ізмаїл.

Минуло багато часу. Коли Авраамові було 99 років, а Саррі — 89, до них завітало троє гостей. Авраам запропонував їм відпочити під деревом і пригостив обідом. Знаєш, хто були ті гості? Уяви собі, це були ангели! Вони сказали Аврааму: «Через рік у цей же час в тебе і твоєї дружини народиться син». Сарра все це чула, адже була неподалік у наметі. Вона засміялась про себе і подумала: «Хіба я зможу народити дитину в такому віці?»

Наступного року Сарра народила сина, як і пообіцяв ангел Єгови. Авраам назвав його Ісак, що означає «сміх».

 Коли Ісаку було приблизно п’ять років, Сарра стала помічати, як Ізмаїл насміхається з нього. Щоб захистити свого сина, Сарра попросила Авраама прогнати Агар та Ізмаїла. Звичайно ж, Авраамові це не сподобалось. Але Єгова теж хотів подбати про Ісака, тому він сказав Аврааму: «Послухайся Сарри і не переживай, я подбаю про Ізмаїла. Моя обіцянка виконається через Ісака».