На горі Сінай Єгова сказав Мойсею побудувати святий намет, де ізраїльтяни мали поклонятися Богові. Під час подорожей вони могли його переносити.

Єгова сказав Мойсею: «Нехай люди поприносять те, що можуть, для будівництва святого намету». Тож ізраїльтяни поприносили золото, срібло, мідь, дорогоцінне каміння і різні прикраси. Вони також дали вовну, лляне полотно, шкури тварин та багато всього іншого. Ізраїльтяни принесли так багато речей, що Мойсей сказав: «Досить! Більше нічого не приносьте».

Багато вмілих чоловіків і жінок допомагали будувати святий намет. Єгова давав їм мудрості для такої роботи. Одні пряли і ткали, а інші вишивали. Ще інші працювали з дорогоцінним камінням, золотом і робили різьбу по дереву.

Ізраїльтяни збудували святий намет саме так, як сказав їм Єгова. Вони виготовили дуже гарну завісу, котра розділяла намет на дві частини: Святе і Найсвятіше. У Найсвятішому стояв ковчег угоди, який був зроблений з дерева акації та золота. У Святому стояв світильник, стіл і жертовник для спалювання фіміаму, тобто пахучої суміші. На подвір’ї святого намету була мідна умивальниця і великий жертовник. Ковчег угоди нагадував ізраїльтянам про їхню  обіцянку слухатись Єгови. Знаєш, що таке угода? Це особлива обіцянка.

Єгова вибрав Аарона та його синів, щоб вони служили священиками у святому наметі. Вони мали доглядати за ним і приносити там жертви Єгові. Тільки первосвященик, Аарон, міг входити у Найсвятіше. Він робив це раз у рік, щоб приносити жертву за свої гріхи, гріхи своєї сім’ї та гріхи цілого ізраїльського народу.

Ізраїльтяни закінчили будівництво святого намету через рік після виходу з Єгипту. Тепер вони мали місце для поклоніння Єгові.

Єгова наповнив намет своєю славою, і хмара накрила його. Доки хмара була над наметом, ізраїльтяни стояли на місці. Але як тільки хмара піднімалась, вони знали, що їм настав час рушати в дорогу. Вони розбирали намет на частини і йшли за хмарою.