Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ІСТОРІЯ 40

Давид і Голіаф

Давид і Голіаф

Єгова сказав Самуїлу: «Піди до дому Єссея. Один з його синів стане царем Ізраїля після Саула». Отож Самуїл пішов до Єссея. Коли він побачив найстаршого сина, то подумав: «Цей юнак точно буде царем». Але Єгова сказав Самуїлу, що це не він, і додав: «Я дивлюся не на те, як людина виглядає, а на те, якою вона є насправді».

Тож Єссей привів до Самуїла своїх інших шістьох синів. Але Самуїл сказав: «Єгова не вибрав жодного з них. Чи це всі твої сини?» Єссей відповів: «Я маю ще одного, наймолодшого. Його звати Давид. Він зараз пасе овець». Коли Давид прийшов додому, Єгова сказав Самуїлу: «Це він!» Тоді Самуїл вилив на голову Давида олію, помазавши його на майбутнього царя Ізраїля.

Через деякий час ізраїльтяни почали воювати з філісти́млянами. У філісти́мському війську був воїн-велетень, на ім’я Голіаф. Кожного дня Голіаф виходив до ізраїльтян і насміхався над ними. Він кричав: «Виберіть чоловіка, який буде битися зі мною. Якщо він переможе, то ми станемо вашими слугами. Але якщо переможу я, то ви станете нашими слугами».

Якось до ізраїльського табору прийшов Давид. Він приніс їжу своїм братам, які воювали проти філісти́млян. Давид почув слова Голіафа і сказав: «Я буду битися з ним!» Дізнавшись про це, Саул промовив: «Ти ще молодий». Давид відповів: «Єгова мені допоможе».

Саул запропонував Давиду своє військове вбрання і зброю, але той відмовився, сказавши: «Я не можу в цьому ходити». Отже, Давид взяв пращу, пішов до потоку, вибрав п’ять гладеньких камінців і поклав їх до своєї сумки. Тоді він побіг до Голіафа. Велетень закричав: «Підійди-но сюди, малий! Я віддам твоє тіло небесним птахам і диким тваринам». Однак Давид не злякався. Він вигукнув у відповідь: «Ти йдеш на мене з мечем і списом, а я іду на тебе в ім’я Єгови. Ти воюєш не проти нас, а проти Бога. Всі побачать, що Єгова сильніший за меч і спис. Він віддасть усіх вас у нашу руку!»

Давид поклав камінь у пращу і щосили розмахнувся нею. Камінь вилетів, і Єгова скерував його прямо в чоло Голіафу. Велетень упав мертвий на землю. Побачивши це, філісти́мляни кинулися втікати. А ти довіряєш Єгові так, як Давид?

«Для людей це неможливо, але не для Бога, бо для Бога можливо все» (Марка 10:27)