Старший син Саула, Йонатан, був хоробрим воїном. Давид сказав, що Йонатан був швидший за орла і сильніший за лева. Якось Йонатан побачив на пагорбі 20 філісти́мських воїнів. Він звернувся до свого зброєноші: «Ми нападемо на них, як тільки Єгова дасть нам знак. Якщо вони покличуть нас до себе, то будемо знати, що настав час діяти». Філісти́мляни закричали: «Піднімайтеся до нас, будемо битися!» Отже, двоє чоловіків піднялися на пагорб і перемогли ворогів.

Йонатан був найстаршим сином Саула, і тому саме він мав стати царем після свого батька. Але він знав, що наступним царем Ізраїля Єгова призначив Давида. Все ж він не заздрив йому. Йонатан і Давид стали близькими друзями. Вони пообіцяли оберігати і захищати один  одного. На знак своєї дружби Йонатан дав Давиду свій халат, меч, лук і пояс.

Коли Давид втікав від Саула, до нього підійшов Йонатан і сказав: «Будь мужній і сильний. Наступним царем будеш ти, бо тебе вибрав Єгова, і навіть мій батько знає про це». А ти хотів би мати такого доброго друга, як Йонатан?

Йонатан був готовий померти, щоб допомогти своєму другу. Він знав, що цар Саул хоче вбити Давида. Якось він звернувся до свого батька: «Ти згрішиш, якщо вб’єш Давида, він же не зробив нічого поганого». Через це Саул дуже розізлився на Йонатана. Минуло декілька років, і Саул з Йонатаном загинули разом у бою.

Після смерті Йонатана Давид став розшукувати його сина, Мефівошета. Коли він зрештою його знайшов, то сказав: «Твій батько був моїм близьким другом, тому я дбатиму про тебе решту твого життя. Ти будеш жити в моєму домі і їстимеш за моїм столом». Давид ніколи не забував про свого друга, Йонатана.