Жителі ассирійського міста Ніневії були злі. Єгова наказав пророку Йоні піти до Ніневії і сказати її мешканцям, щоб вони змінили свою поведінку. Але Йона злякався і вирішив втекти. Він сів на корабель і поплив в іншому напрямку, до Таршішу.

Під час подорожі на морі здійнялася сильна буря, і моряки дуже налякалися. Вони почали молитися до своїх богів і запитувати: «Чому нас спіткало таке лихо?» Тоді Йона сказав: «Це я винний. Я втікаю, бо побоявся виконувати завдання від Єгови. Киньте мене в море — і буря втихне». Моряки не хотіли кидати Йону за борт, але він наполягав. Коли вони це зробили, буря заспокоїлась.

Йона вже думав, що загине. Поринаючи глибше і глибше у воду, він молився до Єгови. Тоді Бог послав до нього величезну рибу. Вона проковтнула Йону, але він залишився живим. Зсередини риби він молився: «Боже, обіцяю, що відтепер завжди буду тебе слухатись». Єгова зробив так, що він пробув у рибі три дні, а потім вона виплюнула його на берег.

Отже, Єгова врятував Йону. Чи це означало, що тепер йому не треба було йти до Ніневії? Зовсім ні. Єгова знову сказав йому піти туди. Цього разу Йона послухався.  Тож він пішов до Ніневії і почав говорити її злим мешканцям: «Через 40 днів це місто буде зруйноване». Але сталось щось несподіване: ніневітяни послухались Йону і змінили свою поведінку. Цар Ніневії дав такий наказ: «Моліться до Бога і покайтесь. Може, він не знищить нас». Побачивши, що люди покаялись, Єгова не знищив міста.

Але Йона розгнівався за те, що місто не було зруйноване. Тільки подумай: Єгова виявив терпеливість і милосердя до Йони, а він не хотів бути милосердним до ніневітян. Невдоволений, він пішов за місто і сів під великою рослиною. Коли вона зів’яла, Йона дуже розізлився. Тоді Єгова сказав йому: «Тобі шкода цієї рослини більше, ніж ніневітян. Завдяки моєму милосердю вони залишились живими». Що Єгова хотів цим сказати? Для нього жителі Ніневії були набагато важливіші від будь-якої рослини.