Минуло близько 70 років, відколи ізраїльтяни повернулися до Єрусалима, але дехто і далі жив у різних частинах Перської імперії. Так було і зі священиком, на ім’я Ездра, який навчав Закону Єгови. Він дізнався, що мешканці Єрусалима не дотримувалися Закону, тому хотів піти і допомогти їм виправитись. Перський цар Артаксеркс сказав йому: «Бог зробив тебе мудрим, щоб ти міг навчати його Закону. Тож іди. І якщо хтось захоче піти з тобою, нехай іде». Тоді Ездра зустрівся з усіма, хто хотів повернутись до Єрусалима. Помолившись до Єгови, щоб він оберігав їх протягом довгої подорожі, вони вирушили в дорогу.

Через чотири місяці вони прибули до Єрусалима. Там князі сказали Ездрі: «Ізраїльтяни не послухали Єгови і поодружувались з жінками, які поклоняються неправдивим богам». Що зробив Ездра, почувши це? Він став на коліна перед усім народом і помолився: «Єгово, ти так багато зробив для нас, а ми згрішили проти тебе». Люди покаялися, але вони й далі робили те, що неправильне. Ездра призначив старійшин і суддів, які мали все дослідити. Протягом наступних трьох місяців ті, хто не поклонявся Єгові, були вислані з краю.

Після того минуло 12 років. За той час мури Єрусалима були відбудовані. Якось Ездра зібрав народ на міській площі, щоб прочитати Закон Бога. Коли Ездра розгорнув книгу Закону, люди встали. Він прославив Єгову, а всі на знак згоди підняли руки. Ездра читав і пояснював Закон, а люди уважно його слухали. Вони визнали, що знову відступили від Єгови, і почали плакати. Наступного дня Ездра ще довше читав для них Закон. Так вони дізналися, що невдовзі мають відзначати Свято наметів. Тож народ відразу почав готуватися до свята.

 Протягом семиденного святкування люди раділи і дякували Єгові за добрий урожай. Такого Свята наметів не було ще з часів Ісуса Навина. Після того всі зібралися і помолилися: «Єгово, ти врятував нас з рабства, годував у пустелі і дав нам цей чудовий край. Але ми раз у раз відступали від тебе. Ти посилав пророків, щоб застерігати нас, проте ми не слухалися. Усе ж ти й далі терпеливо ставився до нас. І ти дотримав обіцянки, яку дав Аврааму. Тепер ми обіцяємо, що будемо слухатись тебе». Потім вони записали ці слова, а князі, левіти та священики підтвердили їх, поставивши печатку.