Минуло 400 років після того, як були відбудовані мури Єрусалима. Поблизу цього міста жив священик, на ім’я Захарій, і його дружина Єлизавета. Вони були одружені вже багато років, але не мали дітей. Якось Захарій спалював фіміам у святині храму. Раптом йому з’явився ангел Гавриїл. Захарій злякався, але ангел заспокоїв його: «Не бійся. Я приніс тобі радісну новину від Єгови. Твоя дружина, Єлизавета, народить сина, і ти назвеш його Іваном. Єгова дасть йому особливе завдання». Тоді Захарій спитав: «Як це можливо? Ми з дружиною вже старі і не можемо мати дітей». На це Гавриїл сказав: «Бог послав мене, щоб передати цю новину. Але ти не повірив мені. Тому, поки не народиться дитина, ти не говоритимеш».

Того разу Захарій пробув у святині довше, ніж зазвичай. Коли він зрештою вийшов, люди, які чекали його, хотіли знати, що сталося. Але Захарій не міг говорити, а тільки робив жести руками. Тоді люди зрозуміли, що він отримав звістку від Бога.

Згодом Єлизавета завагітніла і народила хлопчика, як і говорив ангел. Щоб подивитися на дитину, посходилися друзі та рідні. Вони дуже раділи. Єлизавета сказала: «Ми назвемо хлопчика Іваном». Гості відповіли: «Жоден з ваших родичів не має такого імені. Дайте йому батькове ім’я, Захарій». Але Захарій написав: «Його ім’я — Іван». І в ту ж мить він знову став говорити! Новина про цю дитину розійшлася по всій Юдеї. Люди казали: «Ким же стане ця дитина?»

Тоді Захарій сповнився святого духу і почав пророкувати: «Нехай лине хвала Єгові. Він пообіцяв Авраамові, що пошле спасителя,  Месію, аби визволити нас. Іван буде пророком і приготує шлях для Месії».

Також щось особливе сталося з Єлизаветиною родичкою, Марією. Про це ми дізнаємось з наступної історії.