У Єлизавети була молода родичка, на ім’я Марія, яка жила у галілейському місті Назареті. Вона була заручена з теслею, якого звали Йосип. Коли Єлизавета була на шостому місяці вагітності, Марії з’явився ангел Гавриїл. Він сказав: «Вітаю тебе, Маріє. Єгова виявив тобі велику ласку». Вона не зрозуміла, що Гавриїл хотів їй сказати. Тоді він промовив: «Ти завагітнієш, народиш сина і даси йому ім’я Ісус. Він стане Царем, і Царству його не буде кінця».

На це Марія сказала: «Але я ще не жила з чоловіком. Як же я народжу дитину?» Гавриїл відповів: «Для Єгови все можливе. Святий дух зійде на тебе, і ти народиш сина. Ось твоя родичка Єлизавета, хоча і похилого віку, вже вагітна». Тоді Марія відповіла: «Я раба Єгови. Нехай станеться зі мною, як ти сказав».

 Після того Марія пішла до одного міста в гористому краї, щоб провідати Єлизавету. Коли Марія привіталася з Єлизаветою, та відчула, як у неї заворушилася дитина. Сповнившись святого духу, вона вигукнула: «Маріє, Єгова поблагословив тебе! Для мене велика честь приймати у себе вдома матір мого Господа». На це Марія сказала: «Я вихваляю Єгову всім своїм серцем». Вона пробула з Єлизаветою три місяці, а тоді повернулась додому до Назарета.

Коли Йосип дізнався, що Марія вагітна, то вирішив розлучитися з нею. Але йому уві сні з’явився ангел і сказав: «Не бійся одружитися з Марією. Вона не зробила нічого поганого». Тож Йосип взяв Марію собі за дружину і привів її до себе додому.