Щоб провести перепис людей, цезар Август, правитель Римської імперії, наказав усім юдеям повернутись до своїх міст. Тож Йосип і Марія вирушили до Віфлеєма, оскільки звідти походила його родина. У той час Марія мала от-от народити.

Прибувши до Віфлеєма, вони заночували у стайні, бо більше ніде не було місця. Там Марія і народила свого сина, Ісуса. Вона сповила його у м’які тканини та обережно поклала у ясла.

Тим часом біля Віфлеєма на полі ночували пастухи, які стерегли свої отари. Раптом перед ними з’явився ангел і їх осяяла слава Єгови. Пастухи дуже налякались, але ангел сказав: «Не бійтесь. У мене для вас радісна новина.  Сьогодні у Віфлеємі народився Месія». У ту ж мить у небі з’явилося багато ангелів, які промовляли: «Слава Богу в небесах, а на землі — мир». Після цього ангели зникли. А що зробили пастухи?

Вони стали говорити одне одному: «Зараз же ходімо до Віфлеєма». Пастухи поспішили до міста. Там у стайні вони знайшли Йосипа з Марією і новонароджене немовля.

Усі дивувались тому, що ангел сказав пастухам. Марія глибоко роздумувала над словами ангела і ніколи їх не забувала. А пастухи повернулись до своїх отар, дякуючи Єгові за все, що вони побачили і почули.