Після того як Ісус вибрав 12 апостолів, він зійшов з гори. Там на нього вже чекало дуже багато людей. Вони поприходили з Галілеї, Юдеї, Тиру, Сидону, Сирії та з-за Йордану і привели з собою тих, хто страждав на різні хвороби, і тих, кого мучили демони. Ісус усіх їх зцілив. Потім він сів на схилі гори і почав навчати. Він пояснив, що́ нам треба робити, якщо хочемо бути друзями Бога. Ми повинні розуміти, що нам потрібен Єгова, а також ми маємо навчитися його любити. Але ми не зможемо любити Бога, якщо не любимо людей. Нам потрібно бути добрими та справедливими до всіх, навіть до наших ворогів.

Ісус сказав: «Недостатньо любити лише своїх друзів. Ви також маєте любити своїх ворогів і прощати іншим від усього серця. Якщо хтось гнівається на вас, одразу підіть до нього і попросіть пробачення. Поводьтесь з іншими так, як би ви хотіли, щоб вони поводились з вами».

 Також Ісус сказав, як треба ставитись до грошей: «Бути другом Єгови набагато важливіше, ніж мати багато грошей. Їх може вкрасти у вас злодій, але вашу дружбу з Єговою не вкраде ніхто. Не переживайте про те, що будете їсти, пити або у що одягатись. Подивіться на птахів. Бог дбає про них, і вони завжди мають що їсти. Переживання не продовжать вашого життя навіть на один день. І пам’ятайте: Єгова знає, що вам потрібно».

Люди, які зібралися, ще ніколи не чули, щоб хтось говорив так, як Ісус. Релігійні провідники не вчили їх про це. Чому Ісус був таким добрим вчителем? Тому що все, чого він вчив, походило від Єгови.