Фарисеї все робили так, щоб справляти враження на інших. Якщо вони робили щось добре, то тільки щоб це помічали інші. Вони молилися в людних місцях, аби всі їх бачили. Фарисеї вчили напам’ять довгі молитви і повторювали їх у синагогах і на вулицях, де їх могли чути. Тож люди дуже здивувались, коли Ісус сказав: «Не моліться так, як фарисеї. Вони думають, що Богові подобається їхнє багатослів’я, але насправді це не так. Молитва — це спілкування між вами та Єговою. Не повторюйте весь час одне і те ж. Єгові подобається, коли ви говорите про свої справжні почуття.

А молитися потрібно так: “Батьку наш, що на небі, нехай освячується твоє ім’я. Нехай прийде твоє  Царство. Нехай воля твоя виконується як на небі, так і на землі”». Також Ісус сказав учням, що вони мають молитися про їжу на кожен день, про прощення гріхів та інші особисті справи.

Ісус сказав: «Не припиняйте молитись. Постійно просіть вашого Батька, Єгову, про все добре. Кожен батько хоче дати своїй дитині щось добре. Якщо син просить у вас хліба, чи ви дасте йому камінь? А якщо просить риби, чи дасте йому змію?»

Тоді Ісус пояснив свої слова: «Якщо ви знаєте, як давати своїм дітям добрі дарунки, наскільки ж більше ваш Батько, Єгова, дасть вам святого духу! Треба тільки просити». Чи ти робиш так, як вчив Ісус? Про що ти молишся?