Старші священики повели Ісуса в палац намісника Пилата. Він запитав їх: «У чому ви звинувачуєте цього чоловіка?» Вони відповіли: «Він каже, що є царем!» Почувши це, Пилат запитав Ісуса: «Ти дійсно цар євреїв?» Ісус відповів: «Моє Царство не належить цьому світу».

Тоді Пилат відправив Ісуса до Ірода, правителя Галілеї. Він хотів подивитись, чи той знайде якесь звинувачення проти Ісуса. Ірод не знайшов в Ісусі нічого поганого і відіслав його назад до Пилата. Після того Пилат звернувся до людей: «Ні я, ні Ірод не знайшли нічого поганого в цьому чоловікові. Тому я його звільняю». Але натовп закричав: «Вбий його! Вбий!» Тоді воїни висікли Ісуса бичем. Також вони плювали на нього і били, а потім поклали йому на голову терновий вінок і, глузуючи, казали: «Вітаємо тебе, Царю євреїв». Після того Пилат знову звернувся до натовпу: «Я не знайшов нічого поганого в цьому чоловікові». Але вони кричали: «На стовп його!» Зрештою Пилат наказав стратити Ісуса.

Воїни повели Ісуса на місце за назвою Голгофа, прибили його до стовпа і підняли. У той час Ісус молився: «Батьку, пробач їм, бо вони не знають, що роблять». Люди глузували з Ісуса: «Якщо ти Божий Син, то зійди зі стовпа і врятуй себе!»

Тоді один злочинець, який висів поряд з ним на стовпі, сказав: «Згадай про мене, коли ввійдеш до свого Царства». Ісус пообіцяв йому: «Ти будеш зі мною в Раю». А пополудні настала темрява, яка тривала три години. Деякі учні стояли біля стовпа, серед них була і Марія, мати Ісуса. Він попросив Івана дбати про неї як про свою рідну матір.

Зрештою Ісус сказав: «Здійснилось!» Він похилив голову і зробив останній подих. У ту ж мить стався сильний землетрус. А в храмі важка завіса, що розділяла Святе і Найсвятіше, роздерлася навпіл. Побачивши це,  римський воєначальник сказав: «Цей чоловік справді був Божим Сином».