В одному зборі у Лістрі служив молодий брат, на ім’я Тимофій. Його батько був греком, а мати — єврейкою. Маму Тимофія звали Євникія, а бабусю — Лоїда. Вони ще змалечку навчали Тимофія про Єгову.

Коли Павло під час своєї другої проповідницької подорожі прийшов до Лістри, він звернув увагу на Тимофія. Цей юнак любив братів і з готовністю їм допомагав. Тож Павло запросив Тимофія подорожувати разом з ним. З часом Павло навчив Тимофія вміло проповідувати і навчати доброї новини.

Хоч би куди вони йшли, їм допомагав святий дух. Якось вночі Павло побачив у видінні одного чоловіка, який просив: «Прийди до Македонії і допоможи нам». Тож Павло, Тимофій, Сила та Лука вирушили в Македонію, щоб проповідувати там і засновувати збори.

В одному македонському місті, Фессалоніках, багато чоловіків і жінок стали християнами. Але декотрі євреї заздрили Павлу і його товаришам. Вони зібрали юрбу, схопили деяких братів і потягнули їх до міських управителів, вигукуючи: «Ці чоловіки — вороги римської держави!» Тепер життя Павла і Тимофія було в небезпеці, тому тієї ж ночі вони втекли до Ве́рії.

Мешканці Ве́рії з готовністю прийняли добру новину. Тож як греки, так і євреї стали учнями Ісуса. Тоді з Фессалонік прийшли деякі євреї, щоб підбурити людей. Але Павло пішов до Афін. Тимофій і Сила залишились у Ве́рії, щоб зміцнювати братів. Згодом Павло послав Тимофія назад до Фессалонік, аби допомагати там братам зносити сильне переслідування. А ще через якийсь час він послав Тимофія відвідувати багато інших зборів і підбадьорювати їх.

 Павло сказав Тимофію: «Ті, хто хоче служити Єгові, будуть переслідувані». І справді, за віру Тимофій зазнав переслідувань і був ув’язнений. Але він був радий, що мав можливість довести свою відданість Єгові.

Павло написав філіппійцям: «Я посилаю до вас Тимофія. Він пояснить вам, що означає ходити у правді, і навчатиме вас виконувати служіння». Павло знав, що може довіряти Тимофію. Вони були не тільки хорошими співпрацівниками, але й добрими друзями протягом багатьох років.