1. Думки у серці є моїм,

собі пригадую їх я.

Мені хай сил вони дають

і віру зміцнюють щодня.

Коли тривоги на душі,

без сну томлюсь я ніч усю,

тоді міркую про Творця,

про мудрість я його молю.

2. Думки, що гідні похвали,

і ті, що не таять образ,

думки, що дух підносять мій,

хай мир дають мені всякчас.

Глибінь твоїх думок усіх

хіба, мій Боже, я збагну?

Люблю слова твої святі —

я їх у серці бережу.