Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ПІСНЯ 132

Тепер ми вже одне

Тепер ми вже одне

(Буття 2:23, 24)

  1. 1. Бог дав мені дар добрий цей.

    Кість від костей — дружина моя,

    вона є тіло від тіла.

    Радію щиро я.

    Знаєм, тепер ми вже одне,

    разом навік, це воля Творця.

    Як чоловік і дружина

    з тобою ми сім’я і щодня

    Єгові служимо.

    Хай любов міцна

    дарує щастя сповна.

    Нас об’єднав добрий наш Бог,

    правда його веде нас обох.

    Отож хвалімо Єгову.

    Ти назавжди моя любов.