1—3. а) Які запитання ми розглянемо? б) Які чотири основні вимоги до чистого поклоніння ми обговоримо? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.)

АВЕЛЬ уважно оглядає свою отару. Він з любов’ю піклувався про цих тварин від самого їхнього народження. Тепер він вибирає кілька тварин, заколює їх і приносить у жертву Богові. Чи Єгова прийме жертву від недосконалої людини?

² Апостол Павло під натхненням написав про Авеля: «Бог схвалив його дари». Проте Єгова не прийняв жертву Каїна. (Прочитайте Євреїв 11:4.) У зв’язку з цим виникають важливі запитання. Чому Бог схвалив поклоніння Авеля, але відкинув поклоніння Каїна? Чого можна навчитися з прикладу Каїна і Авеля та інших людей, згаданих в 11-му розділі Листа до євреїв? Відповіді на ці запитання допоможуть нам зрозуміти, яке поклоніння Бог вважає чистим.

³ Розгляньмо коротко історію чистого поклоніння від днів Авеля до часів Єзекіїля і звернімо увагу на чотири вимоги, які Бог ставить до поклоніння: об’єктом поклоніння має бути Єгова, якість жертв повинна бути найкращою,  спосіб поклоніння має бути схвалений Богом, а спонуки поклонника повинні бути чистими.

4, 5. Чому в Каїна могла виникнути думка, що треба принести жертву Єгові?

⁴ Прочитайте Буття 4:2—5. Каїн усвідомлював, що об’єктом його поклоніння є Єгова. Він мав вдосталь часу і нагод більше дізнатися про свого Бога. Коли Каїн і його брат Авель принесли жертви, їм могло бути коло 100 років *. З дитинства вони не раз чули про Едемський сад і, можливо, навіть бачили здаля цей родючий куточок землі. Вони, без сумніву, бачили херувимів, які охороняли вхід до саду (Бут. 3:24). Крім того, батьки, звичайно ж, розказали їм, що Єгова створив усе живе і що згідно з його наміром люди мали жити зовсім не так, як жили вони,— люди не повинні були старіти і вмирати (Бут. 1:24—28). Можливо, все це і навело Каїна на думку, що він має принести Богові жертву.

⁵ Що ще могло спонукати Каїна принести жертву? Єгова передрік появу «потомства» — когось, хто мав розчавити голову «змію», який спокусив Єву і підштовхнув її до жахливого вчинку (Бут. 3:4—6, 14, 15). Каїн був первістком Адама і, можливо, думав, що саме він є обіцяним «потомством» (Бут. 4:1). Також Єгова не переставав спілкуватися з грішними людьми. Навіть після того, як Адам згрішив, Бог звернувся до нього, очевидно, через ангела (Бут. 3:8—10). Єгова говорив і з Каїном після його жертвоприношення (Бут. 4:6). Отже, Каїн добре знав, що Єгова достойний поклоніння.

6, 7. Чи якість Каїнової жертви і спосіб її принесення були прийнятними для Бога? Поясніть.

⁶ Чому ж тоді Єгова не прийняв жертви Каїна? Може, жертва була не найкращої якості? У Біблії про це нічого не сказано. В ній лиш говориться, що Каїн приніс «плоди землі». Пізніше Єгова через Закон, даний Мойсею, показав, що такі жертви прийнятні (Чис. 15:8, 9). Варто також взяти до уваги обставини. У той час люди їли тільки рослинну їжу (Бут. 1:29). І, оскільки Бог прокляв землю за межами Едемського саду, Каїн трудився в поті чола, щоб виростити плоди для жертвоприношення (Бут. 3:17—19). Він приніс в жертву те, що далося йому зовсім не легко і від чого залежало його власне життя. Попри все це Єгова не схвалив Каїнової жертви.

⁷ А можливо, Каїн приніс свій дар у неприйнятний спосіб? Навряд чи. Коли Єгова відкинув приношення Каїна, він нічого не згадав про спосіб, в який та жертва була  складена. В Біблії взагалі не говориться про те, як Каїн чи Авель принесли свої жертви. В чому ж тоді була проблема?

8, 9. а) Чому Єгова не поставився прихильно до Каїна та його жертви? б) Що можна помітити, порівнявши біблійні розповіді про Каїна та Авеля?

⁸ Як видно з натхнених слів Павла у Листі до євреїв, проблема полягала в тому, що Каїн мав нечисті спонуки. Йому бракувало віри (Євр. 11:4; 1 Ів. 3:11, 12). Ось чому Єгова не поставився прихильно до самого Каїна, а не лише до його жертви (Бут. 4:5—8). Єгова — добрий Батько, і він з любов’ю намагався виправити свого сина. Але Каїн відкинув руку допомоги, простягнуту Єговою. У символічному серці Каїна зародились «ворожість, чвари, ревнощі» — учинки недосконалої плоті, які зіпсували його (Гал. 5:19, 20). І, хоча Каїн багато чого робив правильно в поклонінні Богові, через його лихе серце все це не мало жодного значення. З цієї історії можна взяти важливий урок: наше поклоніння не буде чистим, якщо ми лише створюємо видимість того, що віддані Єгові.

⁹ В Біблії про Каїна розповідається досить багато. Ми можемо прочитати слова, з якими Єгова звертався до нього, і Каїнову відповідь. Ми навіть знаємо імена його нащадків і деякі факти з їхнього життя (Бут. 4:17—24). А от про Авеля Біблія розповідає зовсім мало. У ній не записано жодного його слова і нічого не сказано про його нащадків. Все ж вчинки Авеля досі промовляють до нас. В якому розумінні?

10. Чому поклоніння Авеля особливо гідне нашої уваги?

¹⁰ Авель приніс свою жертву Єгові, бо визнавав, що лише Єгова достойний бути об’єктом поклоніння. Його жертва була найкращої якості — Авель вибрав «первістків зі своєї отари». Біблія не каже, що він склав приношення саме на жертовнику, все ж спосіб, в який він приніс жертву, був безумовно прийнятним. Але особливо гідними нашої уваги у цій історії, якій вже коло шести тисячоліть, є Авелеві спонуки. Авель приніс свою жертву тому, що вірив у Єгову і любив його праведні норми. Звідки ми це знаємо?

11. Чому Ісус назвав Авеля праведним?

¹¹ Насамперед розгляньмо, що про Авеля сказав Ісус. Він добре знав цього сина Адама, бо перебував на небі, коли той жив на землі. Ісус дуже цікавився життям Авеля (Присл. 8:22, 30, 31; Ів. 8:58; Кол. 1:15, 16). Тож він, як очевидець, міг сказати, що Авель був праведною людиною (Матв. 23:35). Праведна людина не лише визнає, що норми добра і зла має встановлювати Єгова, але й показує своїми словами та ділами, що вважає ці норми правильними.  (Порівняйте Луки 1:5, 6.) Щоб здобути репутацію праведної людини, потрібен час. Тому Авель мав дотримуватися норм Єгови ще до того, як приніс жертву. А це було нелегко. Його старший брат, серце якого зіпсувалося, не подавав йому хорошого прикладу (1 Ів. 3:12). Авелева мати не послухалась чіткого наказу Бога, а батько збунтувався проти Єгови, захотівши самостійно вирішувати, що є добром, а що злом (Бут. 2:16, 17; 3:6). Авель вибрав інший шлях, ніж вся його сім’я. Якої ж сміливості це вимагало від нього!

12. В чому полягала найбільша відмінність між Каїном і Авелем?

¹² Тепер звернімо увагу на те, як апостол Павло пов’язав праведність з вірою. «Завдяки вірі,— написав Павло,— Авель приніс Богові ціннішу жертву, ніж Каїн. Завдяки цій вірі йому було дано свідчення, що він праведний» (Євр. 11:4). Зі слів Павла чітко видно, що Авеля, на відміну від Каїна, спонукувала глибока віра в Єгову і переконаність, що вимоги і дії Єгови завжди правильні. Цю віру Авель проніс через ціле своє життя.

13. Чого можна навчитися з прикладу Авеля?

¹³ З прикладу Авеля можна навчитися, що наше поклоніння буде чистим лише тоді, коли наші спонуки будуть чистими, тобто коли ми будемо всім серцем вірити в Єгову і вважати його норми правильними. Крім того, приклад Авеля показує, що чисте поклоніння — це щось більше, ніж поодинокий вияв відданості. Ціле наше життя, усе, що ми робимо, має свідчити, що ми правдиві поклонники Бога.

14. Чому Єгова приймав жертви Ноя, Авраама і Якова?

¹⁴ Авель був першою недосконалою людиною, поклоніння якої було чистим в Божих очах. Але він був не єдиним. Апостол Павло згадує інших людей, які поклонялися Єгові належно. Серед них був Ной, Авраам і Яків. (Прочитайте Євреїв 11:7, 8, 17—21.) Кожен з цих патріархів приносив Єгові жертви, і Бог схвалював їхні дари. Чому? Ці чоловіки не лише складали жертвоприношення Єгові, а виконували всі основні вимоги до чистого поклоніння. Довідаймось більше про цих служителів Єгови.

15, 16. Як Ной дотримувався чотирьох основних вимог до чистого поклоніння?

¹⁵ Ной народився всього через 126 років після смерті Адама, але світ вже тоді був просякнутий фальшивим поклонінням * (Бут. 6:11). З-поміж усіх сімей, які жили на землі перед Потопом, тільки сім’я Ноя поклонялася Єгові належно (2 Пет. 2:5). Переживши Потоп, Ной збудував жертовник — перший, згаданий у Біблії,— і приніс на ньому цілопалення Єгові. Він зробив це від щирого серця і так  чітко показав своїй сім’ї та мільярдам майбутніх нащадків, що лише Єгова може бути об’єктом поклоніння, лише він достойний цього. Ной міг принести в жертву будь-яких тварин, але він вибрав по кілька «з усіх чистих тварин і чистих летючих створінь» (Бут. 8:20). Якість цих жертв була найліпшою, тому що сам Єгова назвав цих тварин чистими (Бут. 7:2).

¹⁶ Ной приніс цілопалення на жертовнику, який сам збудував. Чи спосіб принесення жертви був прийнятний? Так. У Біблії сказано, що пахощі від цілопалення були приємні Єгові і він благословив Ноя та його синів (Бут. 8:21; 9:1). Але Єгова прийняв жертву передусім тому, що Ной мав правильні спонуки. Принести жертву його спонукала глибока віра в Єгову і переконаність у тому, що вимоги і дії Єгови завжди правильні. Оскільки Ной все життя слухався Єгови і дотримувався його норм, Біблія каже, що він «ходив з правдивим Богом». Завдяки цьому навіть через багато століть його пам’ятали як праведного чоловіка (Бут. 6:9; Єзек. 14:14; Євр. 11:7).

17, 18. Як Авраам дотримувався чотирьох основних вимог до чистого поклоніння?

¹⁷ Авраама скрізь оточувало фальшиве поклоніння. Наприклад, в його рідному місті Урі найпримітнішою спорудою був храм, який звели на честь Нанни, бога місяця *. Навіть Авраамів батько у певний період свого життя поклонявся фальшивим богам (Іс. Нав. 24:2). Однак Авраам вирішив поклонятися Єгові. Очевидно, він дізнався про правдивого Бога від свого предка Сима, одного з синів Ноя. Сим помер, коли Аврааму було 150 років.

¹⁸ Упродовж свого довгого життя Авраам складав багато жертв. Але об’єктом його поклоніння завжди був лише Єгова (Бут. 12:8; 13:18; 15:8—10). Чи Авраам був готовий приносити Єгові жертви найкращої якості? Він дав вичерпну відповідь на це запитання, коли погодився скласти в жертву свого улюбленого сина, Ісака. Тоді Авраам отримав від Єгови конкретні вказівки щодо способу принесення жертви (Бут. 22:1, 2). Авраам був готовий виконати ці вказівки до найменших подробиць. Він не вбив свого сина лише тому, що Єгова його зупинив (Бут. 22:9—12). Бог схвалював поклоніння Авраама, оскільки він приносив жертви з чистих спонук. Як написав Павло, «Авраам повірив Єгові, і це зарахувалося йому як праведність» (Рим. 4:3).

19, 20. Як Яків дотримувався чотирьох основних вимог до чистого поклоніння?

¹⁹ Яків прожив більшість свого життя в Ханаані — краї, який Єгова пообіцяв дати Аврааму і його нащадкам (Бут. 17:1, 8). Мешканці цієї місцевості займалися ідолопоклонством,  і то настільки збоченим, що Єгова сказав про ханаанців: «Земля їх виблює» (Лев. 18:24, 25). Коли Якову було 77 років, він пішов з Ханаану, одружився і згодом повернувся з великою сім’єю та багатьма слугами (Бут. 28:1, 2; 33:18). На жаль, дехто з його сім’ї потрапив під вплив фальшивого поклоніння. Але коли Єгова заохотив Якова піти в Бетель і побудувати жертовник, Яків діяв рішуче. Спочатку він наказав своїм домашнім: «Позбудьтеся чужих богів, яких маєте, очистьтеся». А потім він старанно виконав усі вказівки, які отримав від Бога (Бут. 35:1—7).

²⁰ Яків побудував в Обіцяному краї багато жертовників, і об’єктом його поклоніння завжди був Єгова (Бут. 35:14; 46:1). Якість його жертв, спосіб його поклоніння і його спонуки були належними, адже в Біблії Якова названо «людиною бездоганною», а так говориться лише про тих, кого Бог схвалює (Бут. 25:27). Яків подав чудовий приклад народу Ізраїль, прабатьком якого він став (Бут. 35:9—12).

21. Чого можна навчитись про чисте поклоніння з прикладу патріархів?

²¹ Чого можна навчитись про чисте поклоніння з прикладу патріархів? Нас теж оточують люди, які нерідко заважають нам виявляти Єгові цілковиту відданість. Серед них можуть бути навіть наші рідні. Щоб не піддатись їхньому впливу, потрібно розвивати глибоку віру в Єгову і бути переконаними, що його праведні норми найкращі. Ми виявляємо свою віру тим, що слухаємося Єгови і присвячуємо йому свій час, сили і все, що маємо (Матв. 22:37—40; 1 Кор. 10:31). Коли ми використовуємо в поклонінні всі свої здібності, поклоняємося Єгові так, як він цього хоче, і робимо це з чистих спонук, то він вважає нас праведними. Як же це приємно! (Прочитайте Якова 2:18—24.)

22—24. Що говорилося в Законі про об’єкт поклоніння, а також про якість і спосіб принесення жертв?

²² Єгова дав нащадкам Якова цілий звід законів, тож вони точно знали, чого Бог від них очікує. Якби вони слухалися Єгови, то стали би його «особливою власністю» і «народом святим» (Вих. 19:5, 6). Розгляньмо, як у Законі наголошувалося на чотирьох основних вимогах до чистого поклоніння.

²³ Єгова чітко вказав ізраїльтянам, хто має бути об’єктом їхнього поклоніння: «Не май інших богів, крім мене» (Вих. 20:3—5). Народ мав приносити Богові жертви лише найліпшої якості. Наприклад, тварини, яких приносили в жертву, мали бути безвадними (Лев. 1:3; Повт. 15:21; порівняйте Малахії 1:6—8). Частину тих жертв отримували  левіти, але вони теж складали Єгові приношення. Про якість їхніх жертв у Законі говорилося: «Зі всіх дарів, які ви отримаєте, з усього, що найліпше, ви дасте пожертви для Єгови» (Чис. 18:29). У Законі був також чітко окреслений спосіб поклоніння: що́ приносити в жертву, де і як. Ізраїльтяни отримали понад 600 законів, які стосувалися різних сфер їхнього життя. Їм було сказано: «Старанно виконуйте все, що наказав ваш Бог Єгова. Не відхиляйтесь ні праворуч, ні ліворуч» (Повт. 5:32).

²⁴ Чи справді мало значення те, в якому місці ізраїльтяни приносили жертви? Так. Єгова наказав своєму народу збудувати святий намет, який став осередком чистого поклоніння (Вих. 40:1—3, 29, 34). Щоб жертви ізраїльтян були прийнятні для Бога, вони мали приносити їх у святому наметі * (Повт. 12:17, 18).

25. Що було найважливішим у жертвоприношеннях? Поясніть.

²⁵ Але найважливішими для Бога були спонуки ізраїльтян. Приносити жертви їх мало спонукувати серце, сповнене любові до Єгови і його норм. (Прочитайте Повторення Закону 6:4—6.) Коли ізраїльтяни поклонялися Єгові  лише з почуття обов’язку, він не приймав їхніх жертв (Ісаї 1:10—13). Через пророка Ісаю Єгова виявив, що його не ввести в оману показною відданістю. Він сказав: «Ці люди... шанують мене своїми устами, але серце їхнє далеко від мене» (Ісаї 29:13).

26. Яку роль у чистому поклонінні відігравав спочатку Соломонів храм?

²⁶ Через кілька століть після того, як ізраїльтяни оселилися в Обіцяному краї, цар Соломон побудував храм — осередок чистого поклоніння, набагато величніший, ніж святий намет (1 Цар. 7:51; 2 Хр. 3:1, 6, 7). Спочатку в цьому храмі приносили жертви лише Єгові — лише він був об’єктом поклоніння. Соломон і його піддані склали величезну кількість жертв високої якості і зробили це у спосіб, описаний в Божому Законі (1 Цар. 8:63). Однак поклоніння в храмі було прийнятним для Єгови не через вартість будівлі чи кількість жертв. Важливішими для нього були спонуки людей, які туди приходили. Соломон наголосив на цьому під час присвячення храму. Він промовив: «Нехай ваше серце буде повністю віддане Єгові, нашому Богу. Живіть за його постановами і дотримуйтесь його заповідей, як ви це робите сьогодні» (1 Цар. 8:57—61).

27. Як змінилися ізраїльські царі та їхні піддані і що у відповідь робив Єгова?

²⁷ На превеликий жаль, ізраїльтяни згодом перестали дотримуватися цієї мудрої настанови. Вони порушували одну або кілька основних вимог до чистого поклоніння. Ізраїльські царі та їхні піддані допустили, щоб їхні серця зіпсувалися, вони втратили віру в Єгову і відкинули його праведні норми. Єгова, виявляючи любов, багато разів посилав до них пророків, щоб виправити їх і попередити про наслідки їхніх вчинків (Єрем. 7:13—15, 23—26). Одним з визначних пророків був Єзекіїль. Цей вірний Богові чоловік жив у період занепаду чистого поклоніння.

28, 29. Що нам відомо про Єзекіїля? (Дивіться супровідну інформацію «Єзекіїль і його часи».)

²⁸ Єзекіїль багато знав про поклоніння в храмі Соломона. Його батько був священиком і служив у храмі, коли надходила його черга (Єзек. 1:3). Юні роки Єзекіїля, мабуть, були щасливими. Батько, без сумніву, багато розповідав йому про Єгову і навчав Закону. Можливо, Єзекіїлю було близько одного року, коли у храмі знайшли «книгу Закону» *. Тоді у краю правив добрий цар Йосія. Почуті слова з «книги Закону» настільки вплинули на царя, що він ще з більшою ревністю почав обстоювати чисте поклоніння (2 Цар. 22:8—13).

 ²⁹ Як і вірні чоловіки, що жили раніше, Єзекіїль дотримувався чотирьох вимог до чистого поклоніння. З книги Єзекіїля видно, що він поклонявся лише Єгові, завжди віддавав йому найкраще і слухняно робив усе так, як наказував Єгова. До цього Єзекіїля спонукувало серце, сповнене віри. Такого не можна було сказати про більшість його сучасників. Крім того, Єзекіїль з дитинства чув пророцтва Єремії, який розпочав своє служіння у 647 році до н. е. і завзято попереджав людей про близький суд Єгови.

30. а) Що виявляють пророцтва, записані Єзекіїлем? б) Що таке пророцтво і як розуміти пророцтва з книги Єзекіїля? (Дивіться супровідну інформацію «Значення Єзекіїлевих пророцтв».)

³⁰ З натхненої Богом книги Єзекіїля ми також бачимо, наскільки ізраїльтяни віддалилися від Бога. (Прочитайте Єзекіїля 8:6.) Врешті-решт Єгова почав виконувати свої присуди над Юдою, і багатьох ізраїльтян забрали в полон до Вавилону (2 Цар. 24:11—17). Хоча серед полонених опинився і Єзекіїль, у його випадку це не було карою від Єгови. Бог доручив йому служити пророком серед вигнанців. Захопливі видіння й пророцтва, записані Єзекіїлем, показували, як мало бути відновлене чисте поклоніння в Єрусалимі. Більш того, з них ми можемо дізнатись, як у майбутньому чисте поклоніння буде відновлене по цілій землі і всі, хто любить Єгову, будуть тішити його своїм поклонінням.

31. У чому нам допоможе ця книжка?

³¹ Читаючи подальші частини цієї книжки, ми зазирнемо в духовну сферу, де перебуває Єгова. Також ми дізнаємося, як сильно чисте поклоніння було опоганене і як Єгова відновлює його та захищає свій народ. Ми побачимо, яким буде майбутнє, коли кожна людина поклонятиметься Єгові. В наступному розділі ми розглянемо перше видіння Єзекіїля. Завдяки цьому вражаючому видінню ми зможемо краще зрозуміти, наскільки величним є Єгова та небесна частина його організації і чому лише він достойний цілковитої відданості й поклоніння.