Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

РОЗДІЛ 8

«Я поставлю над ними одного пастиря»

«Я поставлю над ними одного пастиря»

ЄЗЕКІЇЛЯ 34:23

ТЕМА: Чотири пророцтва про Месію і їхнє сповнення на Христі

1—3. Про що роздумує пророк і що Єгова надихає його записати?

ЄЗЕКІЇЛЬ вже шостий рік у вигнанні *. Він з важким серцем роздумує про невтішну ситуацію в Юді, його улюбленому краю, від якого його відділяють сотні кілометрів. За життя пророка там змінилося декілька правителів.

2 Єзекіїль народився під час правління вірного царя Йосії. Мабуть, Єзекіїль дуже тішився, коли дізнався, що цар бореться з ідолопоклонством і відновлює в Юді чисте поклоніння (2 Хр. 34:1—8). Але зусилля Йосії не принесли тривалих змін, оскільки більшість його наступників були ідолопоклонниками. Тож не дивно, що за панування таких правителів мораль у суспільстві занепадала і народ все глибше погрузав у трясовині бездуховності. Чи це означало, що вже не було жодної надії? Звичайно ж, ні.

3 Єгова надихнув свого вірного слугу записати пророцтво — перше з кількох пророцтв про Месію. Цей майбутній Правитель і Пастир назавжди відновить чисте поклоніння і буде ніжно піклуватися овечками Єгови. Нам буде корисно дослідити ці пророцтва, тому що їхнє сповнення прямо пов’язане з нашим вічним життям. Тож розгляньмо чотири месіанських пророцтва з книги Єзекіїля.

«Ніжний пагін» стає «величним кедром»

4. Яке пророцтво отримав Єзекіїль і що він мав розповісти, перш ніж його виголосити?

4 Близько 612 року до н. е. «Єгова знову промовив» до Єзекіїля і передав йому пророцтво, яке виявляє масштаби правління Месії, а також наголошує, що слід покладатися лише на його Царство. Єгова наказав Єзекіїлю, щоб той, перш ніж виголосити це пророцтво, розповів вигнанцям пророчу загадку. Цією загадкою Єгова викривав невірність правителів Юди і вказував на потребу в праведному Месіанському Правителі (Єзек. 17:1, 2).

5. Про що ця загадка?

5 Прочитайте Єзекіїля 17:3—10. Ось ця загадка: «величезний орел» відщипує верхній пагін кедра та садить його «у місті торговців». Далі орел бере «у тому краю насіння» і садить його на родючому полі «біля великих вод». Насіння проростає і стає «розкидистою виноградною лозою». Потім з’являється другий «величезний орел». Виноградна лоза жадібно тягнеться своїми коренями до другого орла, щоб той пересадив її в інше місце коло великих вод. Єгова засуджує виноградну лозу і каже, що вона буде з коренем вирвана і повністю засохне.

Перший величезний орел представляв вавилонського царя Навуходоносора (Дивіться абзац 6)

6. Що означала загадка?

6 Що означала ця загадка? (Прочитайте Єзекіїля 17:11—15.) У 617 році до н. е. вавилонський цар Навуходоносор (перший «величезний орел») взяв в облогу Єрусалим. Він «відщипнув», тобто усунув з престолу, юдейського царя Єгояхіна («верхній пагін») та привів його у Вавилон («місто торговців»). Навуходоносор звів на престол в Єрусалимі Седекію (одного з представників царського «насіння» краю). Він змусив нового юдейського царя поклястися Божим іменем, що той залишатиметься вірним йому васальним царем (2 Хр. 36:13). Але Седекія порушив клятву, збунтувався проти Вавилону і попросив військової допомоги в єгипетського фараона (другого «величезного орла»). Наслідки його невірності були трагічними. Єгова засудив Седекію за те, що той порушив клятву (Єзек. 17:16—21). Седекія втратив свій престол і зрештою помер у в’язниці у Вавилоні (Єрем. 52:6—11).

7. Чого можна навчитися з цієї пророчої загадки?

7 Чого можна навчитися з цієї пророчої загадки? По-перше, щоб наше поклоніння залишалось чистим, ми повинні дотримуватися свого слова. «Нехай ваше слово “так” означає “так”, а “ні” — “ні”»,— сказав Ісус (Матв. 5:37). Якщо ми мусимо поклястися, що говоритимемо правду, наприклад у суді, то маємо ставитися до такої клятви серйозно. По-друге, ми повинні покладатися лише на того, хто цього заслуговує. Біблія попереджає нас: «Не покладайтесь на князів, на сина людського, який не може дати спасіння» (Пс. 146:3).

8—10. Що Єгова сказав про майбутнього Месіанського Правителя і як сповнюється це пророцтво? (Дивіться супровідну інформацію «Месіанське пророцтво про величний кедр».)

8 Але є правитель, на якого ми можемо цілковито покластися, якому можемо повністю довіряти. Після пророчої загадки про пересаджений пагін Єгова, використовуючи подібні образи, описав майбутнього Месіанського Правителя.

9 Про що йдеться в пророцтві. (Прочитайте Єзекіїля 17:22—24.) Цього разу головною дійовою особою є не якийсь величезний орел, а сам Єгова. Він зірве «ніжний пагін» «з верхівки високого кедра» і посадить його «на високій і величній горі». Цей пагін виросте і стане «величним кедром», під яким житимуть «усякі птахи». Тоді «всі польові дерева» зрозуміють, що цей величний кедр виріс завдяки Єгові.

10 Сповнення пророцтва. Єгова взяв свого Сина, Ісуса Христа, зірвавши його, наче пагін, з династії Давида («високого кедра»), і посадив його на небесній горі Сіон («високій і величній горі») (Пс. 2:6; Єрем. 23:5; Об’яв. 14:1). Цим Єгова підніс свого Сина, якого вороги вважали «найнижчим з людей», до високого становища і дав йому «престол його батька Давида» (Дан. 4:17; Луки 1:32, 33). Подібно до величного кедра, Месіанський Цар, Ісус Христос, образно кажучи, височітиме над усією землею і приноситиме благословення для всіх своїх підданих. Цей Правитель справді гідний нашої довіри. За правління Ісуса кожна слухняна людина «житиме безпечно і не буде боятися жодного лиха» (Присл. 1:33).

11. Чого ми вчимося з пророцтва про «ніжний пагін», який стає «величним кедром»?

11 Чого ми вчимося з цього пророцтва. Захопливе пророцтво про «ніжний пагін», який стає «величним кедром», допомагає нам чітко зрозуміти відповідь на вкрай важливе питання: на кого нам варто покладатися? Покладати свої надії на людські уряди та їхню військову силу безглуздо. Справжню безпеку і мир можна мати тільки тоді, коли ми покладаємось на Месіанського Царя, Ісуса Христа, і цілковито йому довіряємо. Небесний уряд на чолі з цим неперевершеним Правителем — це єдина надія людства (Об’яв. 11:15).

«Той, хто має... законне право»

12. Як Єгова показав, що не відмовився від своєї угоди з Давидом?

12 З пояснення пророчої загадки про двох орлів Єзекіїль зрозумів, що Седекію, невірного царя з династії Давида, буде скинено з престолу і взято в полон до Вавилона. Можливо, пророк запитував себе: «А як же Божа угода з Давидом, згідно з якою цар з династії Давида має правити вічно?» (2 Сам. 7:12, 16). Якщо Єзекіїль і роздумував над таким питанням, йому не довелося довго чекати відповіді. Приблизно 611 року до н. е., в сьомий рік вигнання, коли Седекія ще правив у Юді, «Єгова промовив до» Єзекіїля (Єзек. 20:2). Бог надихнув його виголосити ще одне месіанське пророцтво. Воно показало, що Єгова не відмовився від своєї угоди з Давидом. Навпаки, згідно з цим пророцтвом, майбутній Месіанський Правитель, як спадкоємець Давида, матиме законне право на його престол.

13, 14. Про що йдеться в пророцтві з Єзекіїля 21:25—27 і як воно сповнилося?

13 Про що йдеться в пророцтві. (Прочитайте Єзекіїля 21:25—27.) Єгова через Єзекіїля звертається до «неправедного провідника Ізраїля» і прямо каже, що його покарають. Єгова говорить цьому невірному правителю, що від нього заберуть «тюрбан» і «корону», або діадему (символи царської влади). Потім буде підвищено «низьких» і понижено «високих». Ті, кого буде підвищено, правитимуть, «поки не прийде той, хто має... законне право» на владу. Саме в руки цієї особи Єгова віддасть Царство.

14 Сповнення пророцтва. У 607 році до н. е. вавилоняни знищили Єрусалим, скинули з престолу царя Седекію і забрали його в неволю. Саме так було понижено «високе» царство Юди з його столицею в Єрусалимі. У цьому місті перестали правити царі з династії Давида, натомість були підвищені «низькі» — влада над землею перейшла в руки язичницьких народів, або «поган». Однак це не мало тривати вічно. Часи поган, або «визначені для народів часи», закінчилися у 1914 році, коли Єгова дав царську владу Ісусу Христу (Луки 21:24, прим.). Ісус був нащадком царя Давида, тому мав «законне право» на Месіанське Царство * (Бут. 49:10). Звівши Ісуса на престол, Єгова виконав свою урочисту обіцянку — дати Давиду спадкоємця, якого не замінить жоден інший правитель і який правитиме вічно (Луки 1:32, 33).

Ісус має законне право бути Царем Божого Царства (Дивіться абзац 15)

15. Чому ми можемо цілковито довіряти Царю Ісусу Христу?

15 Чого ми вчимося з цього пророцтва. Ми можемо цілковито довіряти Царю Ісусу Христу. Чому? Бо, на відміну від земних правителів, котрих обирають люди або котрі захоплюють владу, Ісус був обраний самим Єговою і отримав царство, на яке має законне право (Дан. 7:13, 14). Без сумніву, Цар, якого призначив Єгова, заслуговує нашої довіри!

«Мій слуга Давид» «стане їхнім пастирем»

16. Як Єгова ставиться до своїх овечок і як «пастирі Ізраїля» ставилися до Божої отари за днів Єзекіїля?

16 Єгова, Найбільший Пастир, ніжно дбає про своїх овечок, своїх земних служителів (Пс. 100:3). Коли він доручає людям дбати про своїх овечок, то пильно спостерігає, як ці пастирі, котрих він наділив владою, виконують його доручення. Тож лише уявіть, як почувався Єгова, дивлячись на «пастирів Ізраїля» в дні Єзекіїля. Ті провідники «панували... суворо й жорстоко» над Божою отарою. Люди страждали через їхню безсоромну поведінку, і багато хто відходив від чистого поклоніння (Єзек. 34:1—6).

17. Як Єгова визволив своїх овець?

17 Що збирався зробити Єгова? Він сказав, що вимагатиме звіту від жорстоких провідників Ізраїля. Бог також пообіцяв: «Я визволю... моїх овець» (Єзек. 34:10). Єгова завжди дотримується свого слова (Іс. Нав. 21:45). Він визволив своїх овець в 607 році до н. е., зробивши так, що вавилоняни відібрали владу у самолюбних пастирів. А через 70 років він визволив своїх смиренних служителів з Вавилону і повернув їх на батьківщину, щоб вони відновили там правдиве поклоніння. Але ці служителі Єгови, його вівці, і далі потребували Божого захисту, адже жили під правлінням держав, які не визнавали Єгови. «Визначені для народів часи» мали тривати ще багато століть (Луки 21:24).

18, 19. Яке пророцтво записав Єзекіїль у 606 році до н. е.? (Дивіться ілюстрацію на початку розділу.)

18 У 606 році до н. е., приблизно через рік після знищення Єрусалима і за багато десятиліть до визволення ізраїльтян з вавилонської неволі, Єгова надихнув Єзекіїля записати ще одне пророцтво. Воно чітко показало, що Найбільший Пастир глибоко зацікавлений у вічному благополуччі своїх овець. У пророцтві розповідалося, як Месіанський Правитель буде пасти овечок Єгови.

19 Про що йдеться в пророцтві. (Прочитайте Єзекіїля 34:22—24.) Бог поставить «одного пастиря», якого він називає «мій слуга Давид». Вислів «один пастир», а також слово «слуга», вжите в однині, вказують на те, що цей Правитель не просто стане наступним у династії царів з Давидового роду, а буде єдиним незмінним спадкоємцем престолу Давида. Цей Правитель і водночас Пастир годуватиме Божих овечок і стане «їхнім провідником». Єгова укладе зі своїми вівцями «угоду про мир», і його «благословення зливатимуться [на них], наче дощі». Вони житимуть у прекрасних умовах і насолоджуватимуться справжньою безпекою, добробутом і щастям. Жити в мирі будуть не тільки люди, але навіть люди і тварини (Єзек. 34:25—28).

20, 21. а) Як сповнюється пророцтво про Божого «слугу Давида»? б) Які благословення принесе в майбутньому «угода про мир» з Єзекіїлевого пророцтва?

20 Сповнення пророцтва. Назвавши цього Правителя своїм «слугою Давидом», Єгова пророчо вказав на Ісуса, нащадка Давида, який має законне право на престол (Пс. 89:35, 36). Коли Ісус був на землі, він «відда[в] своє життя за овець» і цим довів, що є «пастирем добрим» (Ів. 10:14, 15). Тепер він на небі, але надалі залишається нашим Пастирем (Євр. 13:20). У 1914 році Бог звів Ісуса на престол і доручив йому пасти й годувати Божих овечок на землі. Невдовзі після цього, у 1919 році, новий Цар призначив «вірного і розсудливого раба» годувати «хатніх слуг» — відданих служителів Бога, які мають небесну або земну надію (Матв. 24:45—47). Підкоряючись Христу, вірний раб дбає про те, щоб Божі овечки мали вдосталь духовної їжі. Ця їжа допомагає їм сприяти миру і безпеці в духовному раю, який процвітає в наші дні.

21 Чи «угода про мир» з Єзекіїлевого пророцтва матиме значення в майбутньому? І чи збудуться слова: «Благословення зливатимуться, наче дощі»? Так, звичайно. У новому світі правдиві поклонники Єгови сповна відчуватимуть благословення, які принесе ця угода. Коли вся земля в буквальному розумінні стане раєм, вірним людям вже ніколи не загрожуватимуть війни, злочинність, голод, хвороби або дикі звірі (Ісаї 11:6—9; 35:5, 6; 65:21—23). Божі овечки вічно «житимуть у безпеці, і ніхто не буде їх лякати» (Єзек. 34:28). Чи ваше серце сповнюється радістю, коли ви роздумуєте про вічне життя на райській землі?

Наш Пастир Ісус стежить з неба за тим, як пастирі ставляться до Божих овець (Дивіться абзац 22)

22. Як Ісус ставиться до овець і як його можуть наслідувати пастирі у зборі?

22 Чого ми вчимося з цього пророцтва. Ісус, як і його Батько, ніжно дбає про Божих овець. Цей Пастир і Цар робить усе, щоб овечки його Батька мали духовну їжу та насолоджувались миром і безпекою в духовному раю. Як чудово, що ми маємо такого дбайливого Правителя! Пастирям у зборі необхідно ставитись до овечок так, як Ісус. Старійшини мають пасти отару «добровільно» та «з завзяттям» і подавати овечкам приклад (1 Пет. 5:2, 3). Старійшини ніколи не повинні кривдити овець Єгови! Пам’ятаймо слова Єгови про жорстоких пастирів Ізраїля у дні Єзекіїля: «Я... вимагатиму від них звіту» (Єзек. 34:10). Найбільший Пастир пильно стежить за тим, як пастирі ставляться до його овець. Те саме робить і його Син.

«Мій слуга Давид буде їхнім провідником повіки»

23. Яку обіцянку дав Єгова про об’єднання ізраїльського народу і як він її сповнив?

23 Єгова хоче, щоб між його поклонниками панувала єдність. В одному з пророцтв про відновлення Бог пообіцяв, що збере свій народ — представників двоплемінного царства Юди і десятиплемінного царства Ізраїлю. Вони стануть «одним народом», подібно як дві «палиці» стали «одним у... руці» Єзекіїля (Єзек. 37:15—23). Це пророцтво сповнилося, коли 537 року до н. е. Бог повернув ізраїльський народ в Обіцяний край *. Але тодішнє об’єднання Божого народу було лише передвістям грандіозного майбутнього об’єднання. Після того як Єгова пообіцяв об’єднати Ізраїль, він дав Єзекіїлю пророцтво про те, що майбутній Правитель назавжди об’єднає правдивих поклонників по цілій землі непорушними узами єдності.

24. Як Єгова називає Месіанського Правителя і яким буде його правління?

24 Про що йдеться в пророцтві. (Прочитайте Єзекіїля 37:24—28.) Єгова знову називає Месіанського Правителя своїм «слугою Давидом», «одним пастирем» і «провідником». Крім того, він каже, що Обіцяний Правитель буде «царем» (Єзек. 37:22). Яким буде правління цього Царя? Його правління буде вічним. Вжиті в пророцтві слова «повіки» і «вічно» вказують на те, що цей Цар вічно зливатиме благословення на своїх підданих *. Під його правлінням пануватиме єдність. Усі люди матимуть «одного царя», вірно дотримуватимуться тих самих «присудів» і «будуть жити в краю» у єдності. Правління Царя допоможе його підданим наблизитися до Бога Єгови. Бог укладе з підданими Царя «угоду про мир». Єгова буде їхнім Богом, а вони — його народом. Він «навічно постав[ить] серед них свою святиню».

25. Як сповнюється пророцтво про Месіанського Царя?

25 Сповнення пророцтва. У 1919 році вірні помазанці були об’єднані під керівництвом «одного пастиря» — Месіанського Царя Ісуса Христа. Пізніше до помазанців приєднався «великий натовп людей» «з усіх націй, племен, народів та мов» (Об’яв. 7:9). Разом вони стали «однією отарою», яка слухається «одного пастиря» (Ів. 10:16). Незалежно від того, чи мають вони небесну надію, чи земну, усі служителі Єгови дотримуються його присудів. Завдяки цьому вони живуть у духовному раю і утворюють об’єднане всесвітнє братство. Єгова благословляє їх миром, і серед них перебуває його «святиня», яка представляє чисте поклоніння. Єгова — їхній Бог, а вони — його поклонники тепер і повіки. Яка ж це честь для них!

26. Як ви особисто можете сприяти тому, щоб у духовному раю панувала єдність?

26 Чого ми вчимося з цього пророцтва. Ми маємо честь належати до всесвітнього братства, об’єднаного чистим поклонінням Єгові. Але на усіх нас також лежить обов’язок зміцнювати узи нашої єдності. Кожен має дбати про те, щоб між нами була єдність у переконаннях і ділах (1 Кор. 1:10). Задля цього ми охоче споживаємо ту саму духовну поживу, дотримуємось тих самих біблійних норм поведінки і разом беремо участь у важливій праці проповідування про Царство і підготовки учнів. Однак те, що нас по-справжньому об’єднує,— це любов. Коли ми докладаємо зусиль, щоб розвивати й виявляти любов та пов’язані з нею риси — наприклад, співчуття, милосердя і готовність прощати,— то сприяємо нашій єдності. Як сказано в Біблії, любов — це «досконалі узи єдності» (Кол. 3:12—14; 1 Кор. 13:4—7).

Єгова благословляє своїх поклонників — всесвітнє братство, серед якого панує любов (Дивіться абзац 26)

27. а) Які почуття викликають у вас месіанські пророцтва з книги Єзекіїля? б) Що ми дізнаємось з наступних розділів?

27 Наскільки ж ми вдячні за пророцтва про Месію, записані в книзі Єзекіїля! Коли ми читаємо ці пророцтва і роздумуємо над ними, то зміцнюємо своє переконання, що наш Цар, Ісус Христос, заслуговує цілковитої довіри, має законне право царювати, ніжно дбає про нас як Пастир і допоможе нам вічно втішатися єдністю. Яка ж це честь бути підданими Месіанського Царя! Пам’ятаймо, що пророцтва про Месію належать до пророцтв про відновлення, а відновлення є провідною темою книги Єзекіїля. Єгова послуговується саме Ісусом, щоб зібрати свій народ і відновити серед нього чисте поклоніння (Єзек. 20:41). З наступних розділів ми дізнаємось, як у книзі Єзекіїля розкривається захоплива тема відновлення.

^ абз. 1 Перший рік вигнання почався 617 року до н. е., коли було забрано у Вавилон першу групу полонених з Юди. Отже, шостий рік вигнання почався 612 року до н. е.

^ абз. 14 Те, що Ісус походить від Давида, чітко підтверджують натхнені Богом Євангелія (Матв. 1:1—16; Луки 3:23—31).

^ абз. 23 Єзекіїлеве пророцтво про дві палиці і його сповнення буде розглядатися в 12-му розділі цієї книжки.

^ абз. 24 Про єврейське слово, перекладене як «повіки» і «вічно», в одному довіднику сказано: «Крім думки про тривалість, це слово передає думку про постійність, стабільність, непорушність, незмінність і непідвладність згубному впливу».