Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чого нас вчать Ісусові чудеса?

Чого нас вчать Ісусові чудеса?

Чого нас вчать Ісусові чудеса?

МОЖЛИВО, ви здивуєтесь, дізнавшись, що коли в Біблії описується Ісусове життя на землі, то ніколи не вживається слово, яке мовою оригіналу означає «чудо». Грецьке слово ди́наміс, котре іноді перекладається як «чудо», буквально означає «силу» (Луки 8:46). Також його можна передати як «спроможність» або «могутні вчинки» (Матвія 11:20НС; 25:15). На думку одного біблеїста, це грецьке слово «підкреслює потужність учиненої дії, і особливо те, якою силою вона була здійснена. Подія описується як вияв Божої сили».

Інше грецьке слово, те́рас, означає «знамення» або «диво» і наголошує на враженні, яке описана дія справляє на очевидців. Досить часто натовпи людей і учні дивувалися Ісусовим могутнім вчинкам (Марка 2:12; 4:41; 6:51; Луки 9:43).

Третє грецьке слово, семе́іон, яке вживається стосовно Ісусових чудес, означає «знак». Воно «звертає увагу на глибше значення чуда», говорить біблеїст Роберт Деффінбах і додає: «Знак — це чудо, яке виявляє певну істину про нашого Господа Ісуса».

Ілюзія чи дана Богом сила?

Ісусові чудеса не описуються в Біблії як трюки або ілюзії, розраховані на те, щоб розважати публіку. Його чудеса були виявом «величної Божої сили», як це можна побачити у випадку з хлопцем, з якого Ісус вигнав демона (Луки 9:37—43НС). Чи такі могутні вчинки є неможливими для Всемогутнього Бога? (Ісаї 40:26). Безумовно, ні!

У Євангеліях згадується близько 35 Ісусових чудес. Але там немає інформації про те, скільки всього чудес він учинив. Наприклад, у Матвія 14:14 говориться: «Він [Ісус] побачив багато народу,— і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив». Нам не повідомляється, скільки хворих людей він зцілив у тій ситуації.

Такі могутні вчинки мали надзвичайно важливе значення, оскільки Ісусу потрібно було показати, що він — Божий Син, обіцяний Месія. У Святому Письмі підтверджується, що Ісус чинив чудеса завдяки даній Богом силі. Апостол Петро називає Ісуса «Мужем, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте» (Дії 2:22). В іншій ситуації, говорячи про Ісуса, Петро зазначив, що «помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним» (Дії 10:37, 38).

Чудеса Ісуса були тісно пов’язані з тим, чого він навчав. З Марка 1:21—27 видно, як на його навчання і на одне з його чудес реагували натовпи людей. У Марка 1:22 сказано, що вони «дивувались науці Його», а 27-й вірш показує, що ці люди були дуже вражені, коли він вигнав демона. І могутні вчинки Ісуса, і звістка, яку він ніс, служили доказом того, що він обіцяний Месія.

Ісус не просто говорив, що він Месія. Про Ісусове Месіанство разом з його словами та ділами свідчила дана Богом сила, яка виявлялася в його чудесах. Коли постали питання щодо його ролі і повноважень, Ісус сміливо відповів: «Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!» (Івана 5:36).

Докази достовірності

Чому можна не сумніватися, що Ісусові чудеса відбувались насправді? Розгляньмо деякі докази їхньої достовірності.

Своїми могутніми вчинками Ісус ніколи не старався привернути увагу до себе самого. Він дбав про те, щоб славу і честь за кожне з його чудес отримував Бог. Наприклад, перед тим як зцілити сліпого чоловіка, Ісус наголосив, що зцілення відбудеться для того, «щоб діла Божі з’явились на ньому» (Івана 9:1—3; 11:1—4).

На відміну від ілюзіоністів, чарівників і зцілителів вірою, Ісус ніколи не вдавався до гіпнозу, хитрощів, видовищних вистав, магічних заклинань і ритуалів, які б розбурхували емоції. Він не використовував реліквій і забобонів. Зверніть увагу, яким простим способом Ісус зцілив двох сліпих чоловіків. У Біблії сказано, що «змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей,— і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним» (Матвія 20:29—34). Зцілення відбулося без якихось ритуалів, церемоній чи показних вистав. Ісус чинив свої чудесні діла прилюдно, часто на очах багатьох свідків. Він не використовував особливого освітлення, спеціальних ефектів чи реквізиту. Натомість чудеса, які дехто нібито чинить у наші дні, часто неможливо засвідчити документально (Марка 5:24—29; Луки 7:11—15).

Ісус інколи говорив про віру тих людей, яким допомагав своїми чудесами. Але те, що якась особа мала недостатньо віри, не заважало Ісусу вчинити чудо. Коли він був у Капернаумі в Галілеї, «привели багатьох біснуватих до Нього,— і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив» (Матвія 8:16, курсив наш).

Ісус чинив чудеса, щоб задовольнити реальні фізичні потреби людей, а не чиюсь цікавість (Марка 10:46—52; Луки 23:8). Крім того, Ісус ніколи не чинив чудес з метою отримати для себе якусь матеріальну користь (Матвія 4:2—4; 10:8).

Чи можна довіряти Євангеліям?

Інформація про Ісусові чудеса доступна для нас на сторінках чотирьох Євангелій. Чи існують підстави покладатися на ці оповіді, досліджуючи, чи дійсно Ісус творив чудеса, які йому приписують? Так, підстави для цього існують.

Як вже зазначалося, Ісус чинив чудеса прилюдно, на очах численних свідків. Найдавніші Євангелія були записані тоді, коли більшість тих свідків ще були живими. Стосовно чесності людей, які писали Євангелія, у книжці «Чудеса і воскресіння» говориться: «Було б цілком несправедливо звинувачувати євангелістів у тому, що вони в інтересах теологічної пропаганди були готові приховувати історичні факти за численними розповідями про чудеса... У них був намір чесно все записати» («The Miracles and the Resurrection»).

Єврейські противники християнства ніколи не піддавали сумніву достовірність описаних в Євангеліях могутніх вчинків. Вони сумнівалися лише в тому, якою силою чинилися ці чудеса (Марка 3:22—26). Так само й пізніше критики не могли просто заперечувати те, що Ісус чинив чудеса. У джерелах першого і другого століть нашої ери були згадки про Ісусові чудесні діла. Безперечно, ми маємо всі підстави вважати євангельські оповіді про Ісусові чудеса достовірними.

Людина, яка чинила чудеса

Обговорення Ісусових чудес буде неповним, якщо обмежитися лише викладенням аргументів щодо їхньої достовірності. Коли ми дізнаємося з Євангелій про могутні вчинки Ісуса, перед нами постає людина з глибокими почуттями і неперевершеною здатністю співчувати, людина, яка щиро дбає про благополуччя інших.

Розгляньмо випадок з прокаженим, який підійшов до Ісуса і відчайдушно благав його: «Коли хочеш,— Ти можеш очистити мене». Ісус «змилосердився», простяг руку і доторкнувся до прокаженого, говорячи: «Хочу,— будь чистий». Цей чоловік вмить став здоровим (Марка 1:40—42). Так Ісус виявив глибоке співчуття, яке спонукувало його застосовувати дану Богом силу і чинити чудеса.

А що відбулося, коли Ісус зустрів похоронну процесію, яка виходила з міста Наїна? Померлий юнак був єдиним сином вдови. Ісус «змилосердивсь над нею», підійшов до неї і сказав: «Не плач». Після цього він повернув її сина до життя (Луки 7:11—15).

Той факт, що Ісус, чинячи свої чудеса, глибоко співчував людям і реально допомагав їм, приносить велику потіху. Але такі чудеса — це не лише справа далекої історії. «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий»,— сказано в Євреїв 13:8. Тепер він править як небесний Цар, готовий і спроможний застосовувати дану Богом чудодійну силу набагато більшою мірою, ніж він робив це, коли жив на землі як людина. Невдовзі Ісус скористається цією силою, щоб зцілити слухняне людство. Свідки Єгови з радістю допоможуть вам більше дізнатися про цю чудову перспективу.

[Ілюстрації на сторінках 4, 5]

Ісусові чудеса були виявом «величної Божої сили».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Ісус був людиною, здатною виявляти глибокі почуття.