Слово Єгови живе

Цікаві думки з книги Повторення Закону

ІДЕ 1473 рік до н. е. Минуло 40 років після того, як Єгова визволив синів Ізраїля з єгипетського рабства. Ізраїльський народ провів ці роки в пустелі, він і досі не має власної землі. Але нарешті ізраїльтяни стоять на порозі Обіцяного краю. Що чекатиме на них, коли вони заволодіють цією землею? З якими проблемами вони зіткнуться і як їм потрібно буде їх вирішувати?

Перш ніж ізраїльський народ перетне річку Йордан, щоб перейти до ханаанського краю, Мойсей готує цей збір до важкого завдання. Як? Він звертається до народу з кількома промовами, в яких міститься підбадьорення і заохочення, напучення і застереження. Він нагадує ізраїльтянам, що Бог Єгова гідний виняткової відданості і що вони не повинні ходити дорогами довколишніх народів. Ці промови займають основну частину біблійної книги Повторення Закону. А керівництво, що міститься в них, потрібне і нам сьогодні, адже ми теж живемо у світі, в якому нелегко виявляти виняткову відданість Єгові (Євреїв 4:12).

Крім останнього розділу, вся книга Повторення Закону написана Мойсеєм. Вона охоплює період, який трохи перевищує два місяці * (Повторення Закону 1:3; Ісуса Навина 4:19). Подивімося, як записані в ній слова можуть допомогти нам любити Бога Єгову усім серцем і вірно служити йому.

«ЩОБ НЕ ЗАБУВ ТИ ТИХ РЕЧЕЙ, ЩО БАЧИЛИ ОЧІ ТВОЇ»

(Повторення Закону 1:1—4:49)

У першій своїй промові Мойсей детально згадує деякі події, що відбувалися в пустелі, зокрема ті, з яких ізраїльтяни  могли б отримати цінний урок, готуючись заволодіти Обітованою землею. Розповідь про призначення суддів, очевидно, нагадала їм, що Єгова організовує свій народ, виявляючи при цьому свою ніжну турботу. Крім того, Мойсей говорить про те, що через негативний звіт, який принесли десять розвідників, попереднє покоління не ввійшло до Обіцяного краю. Подумайте, як сильно ця пересторога, мабуть, вплинула на тих, хто чув слова Мойсея, бо той край лежав прямо перед їхніми очима.

Розповідь про перемоги, котрі Єгова давав синам Ізраїля до того, як вони перейшли через Йордан, імовірно, вселяла в них мужність, адже вони були готові розпочати завоювання територій на другому березі річки. У землі, яку вони мали захопити, процвітало ідолопоклонство. Як же доречно, що Мойсей дає суворе застереження проти поклоніння ідолам!

Відповіді на біблійні запитання:

2:4—6, 9, 19, 24, 31—35; 3:1—6. Чому на східному березі річки Йордану ізраїльтяни декотрі народи винищили, а інші — залишили? Єгова наказав ізраїльтянам не вступати в конфлікт з Ісавовими синами. Чому? Тому що вони були нащадками брата Якова. Ізраїльтянам не можна було ворогувати або воювати з моавітянами та аммонітянами, оскільки ті були нащадками Авраамового племінника Лота. Однак аморейські царі Сигон і Оґ не були споріднені з ізраїльтянами і тому не мали підстав для володіння землею, яку посідали. Тож, коли Сигон не дозволив ізраїльтянам пройти через його землю, а Оґ вийшов їм назустріч, щоб воювати проти них, Єгова наказав ізраїльтянам зруйнувати їхні міста і нікого не залишити в живих.

4:15—20, 23, 24. Чи заборона робити зображення означає, що неправильно зображати предмети з художньою метою? Ні. Ця заборона стосувалася створення зображень для поклоніння і була скерована на те, щоб ‘не вклонятися їм і не служити їм’. Святе Письмо не забороняє створювати скульптури чи малювати предмети з художньою метою (1 Царів 7:18, 25).

Уроки для нас:

1:2, 19. Сини Ізраїля мандрували пустелею близько 38 років, хоча до Кадеш-Барнеа було лише «одинадцять день дороги від Хориву», гористої місцевості довкола гори Сінай, де були дані Десять Заповідей. Як же дорого їм обійшовся непослух Богу Єгові! (Числа 14:26—34).

1:16, 17. Божі судові норми залишаються незмінними й сьогодні. Тим, кому довірена відповідальність служити в судовому комітеті, не можна, приймаючи рішення, виявляти небезсторонність чи піддаватися страху перед людиною.

4:9. Щоб мати успіх у житті, ізраїльтяни ніколи не повинні були забувати те, що бачили їхні очі. Оскільки обіцяний новий світ вже близько, нам теж необхідно зосереджуватися на чудових ділах Єгови, ретельно вивчаючи його Слово.

ЛЮБИ ЄГОВУ І ВИКОНУЙ ЙОГО ЗАПОВІДІ

(Повторення Закону 5:1—26:19)

У своїй другій промові Мойсей говорить про те, як на горі Сінай було дано Закон, і повторно проголошує Десять Заповідей. Сім народів призначено на повне знищення. Сини Ізраїля чують нагадування про важливий урок, який вони отримали у пустелі: «Не хлібом самим живе людина, але всім тим, що виходить із уст Господніх, живе людина». Тепер, за нових обставин, вони повинні «виконувати всі заповіді» (Повторення Закону 8:3; 11:8).

Оселившись в Обіцяному краї, ізраїльтяни потребуватимуть законів не лише стосовно поклоніння, але й стосовно судових справ, урядування, воєн, а також повсякденного суспільного й особистого життя. Мойсей нагадує ці закони  і наголошує на потребі любити Єгову і виконувати його заповіді.

Відповіді на біблійні запитання:

8:3, 4. Як слід розуміти те, що впродовж мандрування пустелею одяг ізраїльтян не витирався на них і ноги їхні не спухали? Так само як і регулярне постачання манни, це було чудом від Бога. Ізраїльтяни від самого початку носили той самий одяг і взуття, очевидно, передаючи їх одне одному, коли діти виростали, а дорослі помирали. Як показують два переписи, проведені на початку і в кінці мандрування пустелею, кількість ізраїльтян не зросла. Тож початкового запасу цих речей їм мало вистачити (Числа 2:32; 26:51).

14:21. Чому ізраїльтяни могли віддати приходькові чи продати чужинцю мертву тварину, з якої не було випущено кров, коли самі вони не їли б її? У Біблії слово «приходько» може стосуватися неізраїльтянина, який став прозелітом, або поселенця, який дотримувався основних законів того краю, але не був поклонником Єгови. Чужинець і приходько, який не став прозелітом, не були під Законом, тому вони могли у різні способи використовувати мертвих тварин, з яких не було випущено кров. Ізраїльтянам дозволялося віддавати чи продавати їм таких тварин. Однак прозеліт мав підкорятися Закон-угоді. Як показано в Левит 17:10, такій особі заборонялося їсти кров тварин.

24:6. Чому брати в заставу «долішній камінь жорен або горішній камінь жорен» було все одно, що брати в заставу «душу»? «Долішній камінь жорен» і «горішній камінь жорен» представляли «душу» людини, тобто його засоби до існування. Якщо в людини забрати якийсь із цих двох предметів, то ціла родина залишилася б без денного запасу хліба.

25:9. Що означало зняття «чобота [«сандалії», НС] з ноги» і плювок в обличчя чоловіка, котрий відмовлявся одружитися із вдовою свого покійного брата? Відповідно до звичаю, який був «колись серед Ізраїля на викуп... чоловік здіймав сандалю свою, і  давав своєму ближньому» (Рут 4:7). Отже, зняття сандалії з ноги чоловіка, котрий відмовлявся одружитися із вдовою свого покійного брата, підтверджувало, що він зрікся свого становища і права продовжити рід свого померлого брата. Цим він стягав на себе ганьбу (Повторення Закону 25:10). Плювок в обличчя був приниженням (Числа 12:14).

Уроки для нас:

6:6—9. Ізраїльтянам було наказано знати Закон. Нам теж потрібно знати Божі накази, завжди пам’ятати їх і прищеплювати їх своїм дітям. Ми повинні ‘прив’язати їх на ознаку на руку свою’. Це означає, що наші дії, символом яких є руки, мають показувати, що ми слухаємося Єгову. Крім того, подібно до «пов’язки між очима», наш послух має бути помітний для всіх.

6:16. Ніколи не випробовуймо Єгову, як це робили маловірні ізраїльтяни в Массі, де вони ремствували через брак води (Вихід 17:1—7).

 8:11—18. Через матеріалістичні прагнення ми можемо забути Єгову.

9:4—6. Нам треба остерігатися самовдоволеності.

13:7. Не можна дозволяти, щоб хтось відвернув нас від поклоніння Єгові.

14:1. Самоскалічення свідчить про неповагу до людського тіла, може бути пов’язане з фальшивою релігією, і до нього не можна вдаватися (1 Царів 18:25—28). Наша надія на воскресіння робить недоречними такі надмірні вияви жалоби за померлими.

20:5—7; 24:5. Потрібно виявляти розуміння до осіб з особливими потребами, навіть якщо ми виконуємо якусь важливу справу.

22:23—27. Коли жінці загрожує зґвалтування, то один із найліпших способів захиститися — кричати.

«ВИБЕРИ ЖИТТЯ»

(Повторення Закону 27:1—34:12)

У третій промові Мойсей говорить про те, що, перейшовши через Йордан, ізраїльтяни повинні будуть написати Закон на великих каменях, а також проголосити прокляття за непослух і благословення за послух. Четверта промова відкривається поновленням угоди між Єговою та Ізраїлем. Мойсей знову застерігає народ проти непослуху і настійно заохочує: «Вибери життя» (Повторення Закону 30:19).

Звернувшись до ізраїльтян з чотирма промовами, Мойсей також говорить про зміну їхнього провідника і навчає їх чудової пісні, яка прославляє Єгову і попереджає про лиха, що до них призводить невірність. Поблагословивши племена, Мойсей помирає у віці 120 років, і його ховають. Період жалоби триває 30 днів — майже половину часу, який охоплено в книзі Повторення Закону.

Відповіді на біблійні запитання:

32:13, 14. Оскільки ізраїльтянам було заборонено споживати будь-який жир, що тоді означають слова про споживання «лою ягнят та баранів»? Цей вислів уживається тут у переносному значенні і передає думку про найліпших тварин стада. Про таке поетичне вживання цього вислову свідчить той факт, що в цьому ж вірші говориться про «кров виноградної ягоди».

33:1—29. Чому, благословляючи синів Ізраїля, Мойсей не згадав окремо Симеона? Він не зробив цього тому, що Симеон, а також Левій діяли жорстоко і їхня лютість була «тяжка» (Буття 34:13—31; 49:5—7). Їхній спадок відрізнявся від спадку інших племен. Сини Левія отримали 48 міст, а Симеонові сини — наділ на території племені Юди (Ісуса Навина 19:9; 21:41, 42). Тож Мойсей не поблагословив Симеона окремо. Однак благословення для Симеона включалося в загальне благословення, дане Ізраїлю.

Уроки для нас:

31:12. На зібраннях збору діти повинні сидіти з дорослими і старатися слухати та навчатись.

32:4. Усі діла Єгови досконалі, оскільки, виявляючи такі риси, як справедливість, мудрість, любов і сила, він їх досконало врівноважує.

Дуже цінна для нас

У книзі Повторення Закону показано, що Єгова — «Господь один» (Повторення Закону 6:4). У ній розповідається про народ, який мав унікальні стосунки з Богом. Крім того, Повторення Закону застерігає нас проти ідолопоклонства і наголошує на потребі виявляти до єдиного правдивого Бога виняткову відданість.

Без сумніву, книга Повторення Закону дуже цінна для нас! І хоча ми не є під Мойсеєвим Законом, ми можемо багато чого навчитися з неї, а це допоможе нам любити нашого Бога Єгову «усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю» (Повторення Закону 6:5).

[Примітка]

[Карта на сторінці 24]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

СЕЇР

Кадеш-Барнеа

г. Сінай (Хорив)

Червоне море

[Відомості про джерело]

Based on maps copyrighted by Pictorial Archive (Near Eastern History) Est. and Survey of Israel

[Ілюстрація на сторінці 24]

Мойсеєві промови займають основну частину Повторення Закону.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Який урок ми отримуємо з того, що Єгова давав ізраїльтянам манну?

[Ілюстрація на сторінці 26]

Брати в заставу «долішній камінь жорен або горішній камінь жорен» було все одно, що брати в заставу «душу».